Правоохоронці ідентифікували четвертого співучасника вбивства Володимира Вакуленка
6 серпня у Харківській обласній прокуратурі повідомили, що їхні прокурори разом зі слідчими поліції встановили особу четвертого співучасника вбивства українського письменника й громадського діяча Володимира Вакуленка, а також ще трьох людей, з-поміж яких був і ветеран АТО.
Підозрюваному інкримінують жорстоке поводження з цивільним населенням, поєднане з умисним вбивством, та скоєння інших порушень законів і звичаїв війни, вчинених за попередньою змовою групою осіб (частина друга статті 27, частина друга статті 28, частини перша та друга статті 438 Кримінального кодексу України — в редакції КК України станом на момент вчинення кримінального правопорушення).
Як сповістили в прокуратурі, йдеться про уродженця міста Луганськ, який служив у взводі четвертої роти четвертого батальйону 204-го стрілецького полку так званої “ЛНР”, що належав до другого армійського корпусу восьмої загальновійськової армії Південного військового округу російських Збройних сил. Відомо, що підозрюваний мав позивний Кірʼян.
“У березні 2022 року, під час тимчасової окупації частини Харківщини, він разом з іншими військовими зазначеного підрозділу прибув до села Капитолівка Ізюмського району. Вони увірвалися до будинку українського письменника Володимира Вакуленка, викрали його та вивезли у невідомому напрямку. За даними слідства, потерпілого утримували в нелюдських умовах, катували, а згодом — розстріляли.
Крім цього, встановлено факт пограбування: бойовики провели обшук у будинку місцевого мешканця, забрали особисті речі, після чого незаконно позбавили його волі та утримували в підвалі два дні”, — розповідали в Харківській обласній прокуратурі.
Правоохоронці наголосили, що, вчиняючи всі ці дії, окупанти достеменно знали, що йдеться про цивільних, які не брали участі у бойових діях, а отже — перебували під захистом міжнародного гуманітарного права.
Про підозру фігуранту повідомлено заочно. Нині залагоджується питання щодо оголошення його у розшук. Досудове розслідування здійснюють слідчі Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Харківській області.
Інші підозрювані у вбивстві Вакуленка
Минулого листопада ми вже писали про третього підозрюваного у вбивстві Вакуленка — представника формування окупованої Луганщини з позивним Академік, що підпорядковувалося російському підрозділу. Як зазначав очільник Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області Сергій Болвінов, так зване “формування еленерівців” не лише підпорядковувалося російському підрозділові, а й було йому підзвітне.
“Їх було четверо: справа щодо двох уже в суді, а нещодавно ми встановили особу третього з позивним Академік”, — казав Болвінов журналістам Укрінформ. Згодом підозру висунули й Академіку. Як встановили слідчі, він також був уродженцем Луганська, та обіймав посаду заступника командира сумнозвісної четвертої роти. У березні 2022 року він й інші окупанти (зокрема, Лев, Удод, Кірʼян та інші) викрали письменника з його власного будинку. Як зазначали правоохоронці Академік “брав участь у незаконному утриманні, катуванні й вбивстві Вакуленка, а також учасника АТО та ще двох місцевих жителів”. Підозрюваний перебував у розшуку. Судити його мали заочно у Дзержинському районному суді Харкова.
В Офісі Генпрокурора також зазначали, що позивний Академік належав Дмитру Катькалову, 1988 року народження, та оприлюднювали повідомлення про підозру та повістки про виклик на офіційному сайті. Згідно з текстом підозри, Катькалов разом з іншими окупантами проводив незаконний “обшук”, протиправно затримав і утримував Володимира та брав участь у тортурах і катуваннях, що призвели до смерті письменника. Він також схиляв Вакуленка до співпраці з російськими загарбниками.
Щобільше, як наголошував очільник Слідчого управління в Харківській області, українські правоохоронці встановили, що так званих представників “ЛНР” у село привів російський полковник. “Завдяки показам людей, які перебували в окупації, ми встановили, що чотирьох ‘еленерівців’ привів у село [Капитолівку] полковник російської армії. [Він] визначив, хто з них буде за старшого, і людям сказав: ‘Слухайтеся його’. Ми розуміємо, що він давав їм команди й він за них відповідав. Цього військового ми також ідентифікували, всі його персональні дані відомі”, — розповідав Болвінов. Він також зазначав, що після цього слідчі встановлювали, чи російський полковник був причетним до злочину та чи давав він усні або письмові вказівки вбити Вакуленка. “Ми шукаємо докази”, — казав Болвінов і наголошував, що правоохоронці продовжуватимуть розслідування доти, доки не встановлять, кому підпорядковувався російський полковник, “і так далі — на всіх рівнях командування”.
У квітні минулого року правозахисна організація Truth Hounds також оприлюднювала розслідування, у якому зазначалося, що до вбивства Вакуленка могли бути причетні “військовослужбовці та / або спецслужбісти Росії”, а так звані бойовики “ЛНР” діяли за наказом чи за підтримки російських військових.
У листопаді 2023 року ми також писали, що правоохоронці встановили особи інших імовірних вбивць Володимира Вакуленка. Українські слідчі підозрювали Владислава Нескородьєва та Сергія Удоденка, які також були родом з Луганська.
Як встановило слідство, Нескородьєв (позивний Лев) обіймав посаду командира четвертої роти четвертого батальйону 204-го стрілецького полку мобілізаційного резерву самопроголошеної псевдореспубліки “ЛНР” другого армійського корпусу восьмої загальновійськової армії Південного воєнного округу ЗС РФ. Удоденко (підлеглий Нескородьєва) був кулеметником у тій самій роті й мав позивний Удод. За даними правоохоронців, 22 березня 2022 року озброєні російські окупанти (у тому числі й згаданий нами Кір’ян) приїхали до будинку письменника й провели незаконний “обшук”. Після цього загарбники затримали письменника та його 14-річного сина, дитину з інвалідністю. Загарбники намагалися схилити Володимира до співпраці з окупаційною владою. Як було зазначено у підозрі Нескородьєву, російські військові погрожували вогнепальною зброєю та побили Володимира під час допиту.
Правоохоронці наголошували, що Володимир Вакуленко не входив до складу збройних сил і не брав участь у воєнних діях. Попри це його незаконно затримали та катували, аби схилити до співпраці з ворогом. Аби реалізувати цей злочинний умисел, Нескородьєв підібрав співвиконавців злочину. Відповідно до тексту підозр, крім Удоденка, у протиправних діях щодо Вакуленка також брали участь вже згадані вище заступник командира четвертої роти (військовослужбовець на ім’я Дмитро з позивним Академік) і командир одного зі взводів четвертої роти (військовослужбовець на ім’я Кирило з позивним Кір’ян).
Коли російські військові отримали відмову у співпраці, вони діяли за звичним сценарієм: Володимира змусили роздягнутися, аби виявити, чи має він татуювання з українською символікою. Після чергової відмови загарбники відвезли письменника та його сина додому. Проте вже 24 березня військові російських Збройних сил повернулися до родини Вакуленка. Цього разу вони незаконно затримали лише Володимира...
За попередньою версією слідства, Нескородьєв наказав Удоденку застрелити письменника. Удоденко вистрілив у Володимира, імовірно, з пістолета Макарова. Володимир Вакуленко помер на місці внаслідок отриманих вогнепальних поранень. Тіло письменника разом із документами, що посвідчували його особу, було знайдено вздовж дороги поблизу АЗС, розташованій на автошляху з Ізюма у напрямку Капитолівки, рідного села Володимира...
Ми переповідали історію Володимира Вакуленка, який перед убивством встиг врятувати від окупантів власний щоденник, у статті “Коли кулі гучніші слів”.