• Рубрики / Право на життя
• Російсько-українська війна / Аналітика

Ремзі Бекіров схуд на 30 кілограмів у російській неволі

16.08.2025

Марина Гарєєва

75-річному Володимиру Ананьєву не надають меддопомоги у СІЗО. В Енвера Халілаєва погіршується слух, а поки триває “слідство”, йому не хочуть видаляти грижу. Ансара Османова турбує висип, який навіть не оглянули лікарі, й зубний біль. Іззет Абдуллаєв також потерпає від зубного болю та гіпертонії. Розповідаємо про чергові порушення права на життя кримських бранців у російському полоні.

Ремзі Бекіров. Колаж “Кримської солідарності”.

Менше половини порції їжі

Засуджений до 19 років позбавлення волі, кримськотатарський громадянський журналіст Ремзі Бекіров, який відбуває термін у виправній колонії №33 в Абакані (в Хакасії), сповістив, що на нього тисне адміністрація колонії та наглядачі, та поскаржився на проблеми зі здоров’ям. Про це “Кримській солідарності” повідомила його дружина Халіде Бекірова, яка вдруге за шість років разом з дітьми змогла відвідати чоловіка.

За словами пані Халіде, нині Ремзі Бекіров важить 78 кілограмів. За останній час він втратив близько 30 кілограмів ваги.

“Цього разу ми з дітьми знову були дуже здивовані тим, як Ремзі схуд. Ми його ледве впізнали, а наші знайомі, родичі, коли побачили фотографії, не впізнали його зовсім”, — наголошувала дружина Бекірова й зазначала, що на вагу та здоров’я чоловіка впливає погане харчування в російській колонії.

Пані Халіде розповіла, що коли Ремзі Бекірова запроторюють до штрафного ізолятора (ШІЗО), йому видають менше половини порції. Такою кількістю їжі неможливо наїстися, наголошувала дружина політвʼязня, та додавала, що йому бракує вітамінів і мінералів. Полоненні РФ фактично не мають ні м’яса, ні молочних продуктів у раціоні, казала дружина політвʼязня. “Про фрукти й овочі, як чоловік казав, навіть мріяти не доводиться. Сонячного світла теж не бачить. Усе це впливає на стан зубів, волосся, кісток”, — наголошувала Халіде Бекірова.

Минулого грудня ми розповідали, що у російському полоні Ремзі Бекіров схуд на 15 кілограмів. “Їжа зі свинини, від якої він змушений відмовлятися, половина порції та заборона наближатися до ліжка вдень — усе це позначається на здоров’ї Ремзі. Проте ще сильніше на нього впливає психологічний тиск з боку співробітників колонії. На нього постійно морально тиснуть”, — казала дружина політвʼязня.

Парацетамол замість лікування

Оскільки політв’язню доводиться цілий день стояти, а в колонії забороняють лягати на ліжко, це погано впливає на його вени. Ремзі Бекірова, як і раніше, турбує варикоз.

Щобільше, Бекіров потребує стоматологічного лікування: зуби просто кришаться та випадають. Натомість тюремний стоматолог видає ув’язненим парацетамол від зубного болю, нормального лікування ніхто не здійснює. Максимум, що пропонує стоматолог, — це вирвати зуб, казав Ремзі Бекіров. Стоматолог навіть не заглядає до рота, а одразу каже: “Та нормально у тебе все!” “Абсолютно не заглиблюється у суть проблеми й не намагається її залагодити”, — казала Халіде Бекірова.

Порушення прав мусульман і приниження людської гідності

Журналісти також нагадали, що Ремзі Бекіров судився з колонією, аби йому дозволили читати п’ятикратний намаз. Проте суд виграти не вдалося, адже там вважали, що внутрішній розпорядок колонії важливіший навіть за Конституцію, наголошувала дружина політвʼязня.

“Йому доводиться поєднувати обідній і післяобідній намази, а вечірній [намаз] — з нічним. Зараз йому вдається читати намаз у дозволений обідній час. Їм дають годину-півтори вільного часу. Оскільки час заходу і сходу сонця зсунувся, йому поки що вдається тимчасово читати намаз в інший час, крім обіду, так, щоби його не оштрафували. Але ближче до осені, коли схід, зеніт і захід сонця знову зсуватимуться, а день — коротшатиме, Ремзі цього робити не зможе. Швидше за все, його продовжуватимуть поміщати в ШІЗО”, — ділилася Халіде Бекірова. Вона також нагадала, що раніше чоловіка постійно відправляли до ізолятора через намази.

Ми вже писали про те, як Росія порушує права незаконно увʼязнених мусульман, зокрема розповідали й про Ремзі Бекірова.

Крім того, Бекіров скаржився на скляні двері, які нещодавно встановили навпроти душової, та казав, що це принижує його людську гідність. Тепер коли ув’язнені перебувають у душі, вони стоять упритул до цих дверей, тож конвоїри за ними спостерігають. “Ремзі сильно обурюється. Каже, що скільки б не судився щодо умов утримання в колонії, вони тільки продовжують погіршуватися. Він вважає, що це — психологічний тиск, і планує оскаржувати й ці дії ФСВП [Федеральної служби виконання покарань Росії]”, — розповідала дружина кримського бранця.

Ремзі Бекіров також зазначав, що йому не передають рішення судів за позовами до колонії, хоча (зазвичай) папери надходять до установи поштою. Кримський татарин надсилає листи до судів з проханням продублювати рішення. Проте його листи навіть не відправляють до судів — за межі колонії його кореспонденція не потрапляє, переконаний Бекіров. “Я кажу: ‘А як ти розумієш, що вони [листи] не виходять [за межі колонії]?’ А він каже: ‘Коли лист відправляють, мені приносять папірець про відправлення’”, — розповідала Халіде Бекірова й додавала, що на всі останні надіслані листи її чоловік не отримав жодних повідомлень про відправлення.

Ремзі Бекірова затримали у березні 2019-го. Він був правозахисником і громадянським журналістом, вів прямі трансляції обшуків і судилищ у політично мотивованих справах, які окупаційна “влада” розпочинала проти жителів Криму: висвітлював справу ветеранки кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка та затримання архієпископа Кримської єпархії ПЦУ Климента, так звані “справи Хізб ут-Тахрір” тощо. Бекіров також був ініціатором ідеї щодо колективної допомоги сім’ям кримських політв’язнів. 10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив Ремзі Бекірова до 19 років позбавлення волі. Правозахисники неодноразово закликали домогтися звільнення Ремзі Бекірова через жорсткі умови утримання.

Жорсткі умови утримання в ростовському СІЗО №5

Ми неодноразово писали, що неналежні умови утримання впливають на стан здоров’я кримських бранців. Як 14 серпня повідомили у Кримській правозахисній групі, жорсткі умови в російському СІЗО негативно впливають і на стан здоров’я кримського громадського діяча Володимира Ананьєва, якого обвинувачують у замаху на Аксьонова.

Володимир Ананьєв. Фото з відкритих джерел, оприлюднене Кримською правозахисною групою.

Як повідомили Кримській правозахисній групі рідні Ананьєва, нині він перебуває у слідчому ізоляторі №5 у Ростові-на-Дону. Як зазначали правозахисники, у цьому СІЗО Росія також утримує українських військовополонених, у тому числі “азовців”.

Рідні Володимира наголошували, що умови його утримання не відповідають ані гігієнічним, ані санітарним нормам, фактично українця утримують в антисанітарії. Камера, в якій тримають Ананьєва, — невелика. Вона не відповідає вимогам пожежної безпеки, зазначали в КПГ.

Як наголошували рідні бранця, у 75-річного Володимира Ананьєва — хворі ноги, він пересувається з палицею. Щобільше, він має проблеми з зором: у чоловіка два прооперовані ока, він вкрай погано бачить, а на одному оці розвивається глаукома. Крім того, пана Володимира турбує вкрай високий тиск. Як раніше зазначала дружина Володимира, з огляду на стан здоров’я її чоловіка, говорити про “терористичний акт” або “підготовку до терористичного акту”, які йому закидають окупанти, — це більше ніж безумство.

Володимир Ананьєв потребує постійного спостереження лікарів, періодичного надання профілактичної медичної допомоги й дотримання суворого раціону, проте у російському СІЗО йому не надають необхідної медичної допомоги. Жахливі санітарно-гігієнічні умови утримання та неякісне харчування також сприяють розвитку наявних захворювань, наголошували правозахисники. Як зазначала голова правління КПГ Ольга Скрипник, для Володимира Ананьєва можливий великий термін ув’язнення є особливо критичним з огляду на його вік і стан здоровʼя.

Минулого лютого у ФСБ заявляли, що затримали в Криму групу “диверсантів” (Володимира Ананьєва, Володимира Боднара та Оксану Шевченко), які буцімто готували підірвати автівку Сергія Аксьонова на замовлення СБУ. Харківська правозахисна група розповідала про ці абсурдні обвинувачення у статті. Володимир Ананьєв відмовлявся визнавати свою провину й казав, що справу було сфабриковано. Утім, цього червня Ананьєву продовжили термін тримання під вартою до листопада 2025 року.

Відмова оперувати, поки триває ‘слідство’

Тим часом учасник так званої справи “третьої Джанкойської групи” Енвер Халілаєв розповів про погіршення слуху в російській неволі. Халілаєв також потребує операції з видалення пупкової грижі, пише “Кримська солідарність”, яка покликається на інформацію від людини, знайомої з полоненим, ім’я якої не розголошують.

Енвер Халілаєв. Фото з сайту “Кримської солідарності”.

За словами співрозмовника “Кримської солідарності”, операцію з видалення грижі Халілаєву не можуть провести, поки триває так зване “судове слідство”. Нині Енвер Халілаєв перебуває у СІЗО №1 у Ростові-на-Дону.

Крім того, через погіршення слуху Енвера Халілаєва турбує головний біль. Як припускав співрозмовник “Кримської солідарності”, головний біль може виникати через проблеми з судинами голови або через використання слухового апарату, який також може завдавати шкоди.

Ще на початку липня адвокат Халілаєва казав про те, що його підзахисний має низку захворювань, через які його стан здоров’я погіршується. Зокрема, як зазначав адвокат, кримський татарин має отит, серцево-судинні захворювання, пупкову грижу тощо. Попри всі доводи захисника російський суд продовжив Енверу Халілаєву запобіжний захід і залишив його в СІЗО щонайменше до 13 жовтня 2025 року.

Справу так званої “третьої Джанкойської групи” розпочали 5 березня 2024 року, коли в Бахчисарайському та Джанкойському районах окупованого Криму проводили чергові масові обшуки у кримських татар. Того ж дня суд взяв під варту чотирьох активістів з Бахчисарая: Мемета Люманова, Азіза Азізова, Рустема Османова та Мустафу Абдураманова. Раніше їх вже притягали до адміністративної відповідальності за участь в одиночних пікетах і підтримку заарештованих співгромадян. З-поміж затриманих також були мешканці Джанкойського району Криму: Алі Мамутов, Енвер Халілаєв, Наріман Аметов, імам Вахід Мустафаєв і Арсен Кашка. Усіх їх обвинувачували у діяльності забороненої в Росії партії “Хізб ут-Тахрір” (яка не визнана терористичною у більшості країн цивілізованого світу). Чимало з обвинувачених є багатодітними батьками, деякі з бранців страждають на хронічні захворювання. Зокрема, колишнього імама мечеті Ремзі Куртнезірова через важкий стан здоров’я відправили під домашній арешт. Як повідомляли його рідні, Куртнезірову важко навіть пересуватися, він потребує регулярного медичного догляду. Розгляд справи “третьої Джанкойської групи” фактично розпочався цього січня. Усі обвинувачені заперечували участь “у терористичній діяльності” і казали про тиск з боку силовиків. Адвокати обвинувачених також відзначали системні порушення прав їхніх підзахисних, у тому числі й обмеження доступу до медичної допомоги та порушення презумпції невинуватості.

Огляд, під час якого можна занести інфекцію

Крім того, засуджений до 20 років позбавлення волі, 49-річний кримський політвʼязень Ансар Османов, який відбуває термін у в’язниці №2 міста Володимир, скаржиться на зубний біль і висипи на тілі. Про це “Кримській солідарності” розповіла його дружина Мер’єм Османова.

За її словами, Османова турбують висипи, що є на ногах і по всьому тілу. Ансар не знає, чому з’явилися висипи, а російські лікарі його навіть не оглянули.

Ансар Османов. Фото з сайту “Кримської солідарності”.

Крім того, хоча до Османова навідувався стоматолог, він проводив огляд без рукавичок. Дружина політвʼязня побоювалася, що так Ансару Османову можуть занести інфекцію, адже про стерильність не йшлося.

Щобільше, як зазначала пані Османова, її чоловік не виходив на зв’язок з родиною з квітня цього року. Листи рідних до вʼязниці також не доходять. Це може бути тому, що в установі немає цензора, зазначала “Кримська солідарність”.

Як казала пані Мер’єм, дружини усіх кримських політв’язнів, яких тримають у цій вʼязниці, також розповідають, що довгий час не отримують листів від чоловіків.

Ансар Османов був активним учасником руху “Кримська солідарність”, він також часто відвідував судові засідання у справах, пов’язаних з політичними репресіями. До арешту Османов працював художником-різьбярем по дереву. 9 лютого 2022 року ефесбівці проводили обшуки у кримськотатарських активістів, які мешкали у декількох районах Криму. Тоді обшукали й будинок Османова, розташований у селі Танкове Бахчисарайського району. Після обшуків кількох чоловіків, у тому числі й Ансара Османова, затримали й доправили в сумнозвісні управління ФСБ у Сімферополі та в Севастополі. Ансара заарештували й звинуватили у причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”. Нині без батька зростають його п’ятеро дітей.

Поверхове надання меддопомоги

У засудженого до 12 років позбавлення волі Іззета Абдуллаєва також погіршується стан здоров’я. Кримського татарина турбує зубний біль і гіпертонія, яка могла розвинутися на фоні аритмії серця. Про це “Кримській солідарності” розповіла дружина бранця РФ Гузель Абдуллаєва.

Іззет Абдуллаєв. Фото з сайту “Кримської солідарності”.

Як зазначила пані Абдуллаєва, у виправній колонії №2 міста Салават (Башкортостан) медичну допомогу надають вкрай “поверхнево”.

“Можуть дати пігулки, але здебільшого ліки [ув’язненим] надсилають рідні”, — казала дружина кримського бранця.

Іззет Абдуллаєв мав активну громадянську позицію та брав участь у житті кримськотатарського народу, у тому числі відвідував судові засідання у політично мотивованих справах в окупованому Криму та в Ростові-на-Дону. Абдуллаєва затримали 27 березня 2019 року й висунули йому обвинувачення у “терористичній діяльності”. Того дня у Кам’янці та Строганівці (мікрорайонах Сімферополя) представники РФ одночасно провели наймасовіші обшуки у кримських татар з 2015 року. Вже у травні 2022 року Тофіка Абдулгазієва, Владлена Абдулкадирова, Іззета Абдуллаєва, Меджита Абдурахманова та Біляла Аділова засудили за статтями про участь у діяльності терористичної організації “Хізб ут-Тахрір” і підготовку до “насильницької зміни влади”. Аділова засудили до 14, а решту — до 12 років позбавлення волі. Усі засуджені мали відбути перші п’ять років у вʼязниці, а решту терміну провести у колонії суворого режиму. 18 липня 2019 року Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Росію звільнити всіх українських політв’язнів, включно з Іззетом Абдуллаєвим, нагадували журналісти.

Загальний контекст

Ми неодноразово писали про те, що кримські бранці не отримують належної медичної допомоги в російській неволі. Останні такі випадки були зібрані у статті. Цього липня Представництво Президента в Криму, повідомляло, що станом на той час щонайменше 60 бранців РФ потребували невідкладного лікування. Більше про те, як Росія порушує право на життя увʼязнених громадян України, можна прочитати у нашій рубриці.

Як неодноразово наголошували правозахисники, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”

Подібні статті