Куп’янськ: життя в зруйнованому місті, евакуація крізь міни та знищення заповідної зони

Місто Куп’янськ, що за 100 кілометрів на схід від Харкова, стало одним із символів контрнаступу 2022 року. Місто розділене на дві частини річкою Оскіл, історична частина Куп’янська розташована на високому правому березі, а приватний сектор — на пологому лівому. Довгий час Оскіл був природною фортифікацією: значна частина лівого берега окупована від самого початку війни. Наприкінці 2024 року окупанти здійснили ряд проривів та форсували Оскіл, створивши плацдарм на правому березі, а згодом значно розширивши його. Я відвідав Куп’янськ та його околиці цьогоріч у серпні, коли окупанти вже дісталися його околиць.

“Побут” у місті, яке штурмує ворог

Вперше я побував у Куп’янську за лічені дні після його звільнення. На лівому березі ще точилися бої, а на правий, де знаходиться історичний центр міста, вже поверталося життя. Вже тоді, восени 2022 року, Куп’янськ мав значні руйнування. Крім того, окупанти під час втечі мінували дороги, переходи, нищили антени мобільного зв’язку та іншу цивільну інфраструктуру, включно з насосами водопостачання.

Одразу після втрати Куп’янська ворог не соромився активно знищувати місто, в хід ішло все — від обстрілів з реактивних систем залпового вогню до бомбардування надпотужними керованими авіабомбами. Під такі атаки потрапляв і я особисто: в лютому 2024 року російський КАБ впав за кілька десятків метрів від мене, влучивши в баптистську церкву та вбивши місцевого пастора.

У 2025 році ситуація значно погіршилася. Спочатку російські FPV-дрони почали все активніше полювати за людьми й автівками в самому місті, а з часом їхня кількість збільшилася настільки, що влітку заїхати в деякі міські райони стало майже неможливою задачею. Щотижня військово-цивільна адміністрація повідомляє про чергові атаки на цивільні об’єкти, житлові будинки та транспорт. За липень 2025 року російські війська завдали понад три тисячі ударів з різного виду озброєння по Куп’янську або території громади. Внаслідок цього загинуло семеро людей, ще 39 — постраждали, серед них — четверо правоохоронців.

Ще в березні 2025 року начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін уточнював, що понад 80% міста пошкоджено або зруйновано внаслідок російських обстрілів. Влітку 2025 року припинилося сполучення громадського транспорту з Куп’янськом, попри те, що ще зовсім нещодавно звідси можна було спокійно доїхати до Харкова, автобуси та маршрутки ходили по кілька разів на день. Обмеження впровадили, зокрема, через загрозу дронових атак. За останній рік російські FPV кілька разів били по громадському транспорту.

У травні припинила роботу остання лікарня в місті, що надавала медичну допомогу та лікувала цивільних мешканців. Це сталося після серії обстрілів, зокрема, 19 березня 2025 року окупанти лише за одну добу скинули на Куп’янськ 19 потужних авіаційних бомб. Від атаки постраждала і лікарня.

Станом на 10 серпня 2025 року на територіях Куп’янського району Харківської області, які перебувають під загрозою обстрілів, залишаються близько 4600 людей. В самому місті Куп’янськ — близько тисячі мешканців. Про це в етері Національного телемарафону повідомив начальник Куп’янської РВА Андрій Канашевич.

Евакуація з Куп’янської громади триває вже близько року. Проте дедалі сам процес порятунку мешканців стає все більш небезпечним та складним.

“Скільки ви готові пройти пішки?”

Після того як у липні ворог наблизився до Куп’янська впритул, а бої почали точитися фактично на околицях міської забудови, евакуація з міста стала вкрай складною та небезпечною. Обговорюючи журналістську роботу в складі евакуаційної групи поліції, людина, що керує цією роботою, неочікувано питає: “Скільки ви готові пройти пішки, якщо ми втратимо машину?”.

Останнім часом ворог почав активне застосування протитанкових мін ПТМ-3, які називають “магнітні міни”. Ворог розкидує цей вид боєприпасів на дороги, узбіччя та навіть у двори щільної міської забудови. Впавши на поверхню, міна через певний час переводиться в бойове положення: щойно поруч з’явиться автомобіль чи бронетехніка — відбудеться вибух, міна спрацьовує на коливання магнітного поля, яке спричиняє рух транспорту.

Жодної вибірковості в подібній тактиці терору бути не може, міна не визначає, чи поруч проїхав танк, карета “Швидкої допомоги” чи евакуаційний автобус із цивільними. Ба більше, в мережі з’явилися відео, на яких ударний дрон “Shahed-136” несе на собі кілька протитанкових мін ПТМ-3 та скидає їх на дороги загального користування. Враховуючи, що ці види дронів здатні долати понад тисячу кілометрів та спокійно атакувати навіть місто Львів, ворог може потенційно мінувати вулиці столиці чи інших великих міст.

Поки для тилу це все ще гіпотетична загроза, фронт все активніше зіштовхується з проблемою подібного дистанційного мінування. Воно створює небезпеки і для евакуації цивільних. Щоб врятуватися від FPV-дронів, евакуаційні авто мусять рухатися максимально швидко, але таким чином водій не може помітити на шляху невеличку за розмірами ПТМ-3.

Лише у травні з Куп’янська евакуювали понад 170 людей. Та окремою проблемою є місцеві, що після евакуації знову повертаються додому, в зону бойових дій. Надскладними є випадки, коли йдеться про сім’ї з малечею. У травні після процедури обов’язкової евакуації в місто повернулася мати з чотирма дітьми. І це в час, коли в Куп’янську вже не було жодної діючої лікарні, а в деяких районах мобільний зв’язок був повністю відсутній.

Останніми тижнями в місті відсутні електропостачання та зв’язок. Це створює додаткові загрози для цивільного населення. У випадку поранення, хвороби або загострення небезпеки мешканці не можуть ані повідомити про це чи викликати допомогу, ані звернутися за евакуацією. Саме тому поліція, ДСНС та органи місцевої влади звертаються до цивільних із закликом евакуюватися ще до того, як ситуація стає критичною.

Нова хвиля наступу росіян знищує червонокнижну заповідну зону

Почавши нову хвилю наступу, окупанти перетнули річку Оскіл та закріпилися на правому березі, за кілька місяців відчутно збільшивши свій плацдарм. Для того щоб сховатися від українських FPV-дронів, окупанти використовують ліс на півночі від Куп’янська.

Це не просто чергова лісосмуга, за яку ведуться бойові дії. Під час цієї фази наступу ворог зайняв територію національного природного парку “Дворічанський”, частина якого є заповідною охоронною зоною. До війни тут проживали 270 видів фауни, які включені до охоронних переліків різного рівня, у тому числі до Червоної книги. 107 видів рослин та 1 вид лишайника також мали охоронний статус. Значна частина тваринного та рослинного світу “Дворічанського” цьогоріч знищена.

Дворічанський парк було пошкоджено ще у 2022 році, тоді всі ці землі понад пів року перебували в окупації. Росіяни заарештували та катували науковця, очільника парку Андрія Кобилєва. У перші місяці окупації загарбники також знищили адмінбудівлю парку, неодноразово обстрілювали територію.

Проте у 2025 році ситуація стала значно гіршою. Ворог спочатку щільно обстрілював ліс з лівого берега, для створення “вогневої хвилі”, тепер окупанти риють укріплення, траншеї та бліндажі у лісі, що є охороною зоною.

Вже зараз на супутникових знімках можна побачити зміни. Видно сліди пожеж, траншеї та вирви від обстрілів. Оскільки мова йде про зону, де бойові дії відбуваються прямо зараз, з міркувань безпеки відповідні супутникові знімки поки не публікуються.