Незаконні розкопки й пошкоджені кургани на Херсонщині
Незаконні розкопки
Російські окупанти знову здійснюють незаконні розкопки. Цього разу це відбувається на тимчасово окупованих територіях Херсонської області.
Про це 14 серпня повідомив перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
“Окупанти не лише знищують наше життя, а й вирішили поглибити розкрадання культурної спадщини Херсонщини”, — писав пан Юрій у своєму телеграм-каналі.
Замість збереження історичних пам’яток російські загарбники здійснюють незаконні розкопки, наголошував посадовець. За його словами, на такі дії окупантам видають “дозволи” російського зразка.
Соболевський підкреслював, що це ніяка не археологія, а звичайнісіньке розграбування українських цінностей і чергова спроба легалізувати викрадення історичної спадщини й переписати історію України на російський лад.
“Це — ще один доказ варварства на чужій території. Закликаємо міжнародну спільноту уважно стежити за такими діями та посилювати тиск на росіян, аби вони припинили свою наругу над Україною”, — підсумовував посадовець.
Знищення пам’яток історії та культури на Херсонщині
Цього січня “Укрінформ” розповідав, як представники РФ нищать пам’ятки історії та культури на ТОТ Херсонщини: перекопують кургани, будують укріплення на місці древніх городищ…
Як наголошували журналісти, до повномасштабного вторгнення РФ на території Херсонської області було понад 10 тисяч пам’яток історії та культури. Близько 30% з них розташовані на звільненому від росіян правому березі Дніпра, інші залишилися на окупованому Росією лівобережжі.
Культурні втрати, яких зазнає Херсонщина через дії представників РФ, фіксують обласна інспекція з охорони пам’яток історії й культури та громадська організація “Амадока” — спільнота науковців, археологів, пам’ятко- й природоохоронців, які об’єдналися задля збереження, дослідження та популяризації культурної спадщини України.
Станом на 20 січня 2025-го на Херсонщині вже зафіксували пошкодження 271 пам’ятки історії та культури, наголошував заступник начальника обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Денис Сікоза. Ця цифра включала пам’ятки, розташовані на обох берегах Дніпра. Станом на серпень 2025-го відомо про пів тисячі пошкоджених пам’яток археології.
За словами Сікози, найважчих втрат зазнали пам’ятки археології національного значення, особливо ті, що розташовані на лівобережжі Херсонщини, яке нещадно перекопують російські військові, коли облаштовують позиції. Зокрема, російські окупанти перетворили на своє укріплення Любимівське пізньоскіфське городище. Це пам’ятка археології національного значення, яка датується II ст. до н.е. — IV ст. н.е., XVI ст. “Укрінформ” нагадував, що до приходу російських військ простір пізньоскіфського городища був задернований і вкритий степовою рослинністю, поверхня не розорювалася. Проте окупанти не зважали на пізньоскіфське городище, для них важило лише те, що це високе місце, на якому можна закріпитися та обстрілювати правобережжя Херсонщини, зазначав Денис Сікоза. Як повідомляв Кримський Інститут Стратегічних Досліджень, упродовж російської окупації з березня 2022 року на території городища в культурному шарі російські загарбники вирили окопи та бліндажі, а також облаштували склад боєкомплектів. Крім того, площа пізньоскіфського городища може бути замінована.
Денис Сікоза також зазначав, що на правобережжі Херсонщини російські обстріли вже пошкодили багато церков і храмів. У Херсоні влучання були майже в усі давні храми: Грецьку та Привозну церкви, у Катерининський собор. Влучали і в 2023, і в 2024, і в 2025 роках. Значних пошкоджень зазнав Бізюків чоловічий монастир у Червоному Маяку. Крім того, були спалені шведські кірхи у Зміївці (селі, яке 1782 року заснували шведські поселенці), під постійними обстрілами російських військових перебуває й Кам’янська Січ. І це станом на січень цього року, наголошував експерт.
Вже 15 серпня Денис Сікоза казав журналістам “Суспільного”, що подекуди росіяни обстрілюють пам’ятку без жодної причини. “Так у нас постраждала Кам’янська Січ, включно з хрестом Костя Гордієнка, Червономаяцьке городище і дуже-дуже багато городищ”, — наголошував експерт і відмічав, що на Херсонщині представлені майже всі відрізки історії України. Крім курганів, там були й короткострокові стійбища, і поселення народів, які мешкали в різні епохи: від мисливців на мамонтів та доби бронзи до часів козаччини.
Денис Сікоза також нагадував, що через підрив Каховської ГЕС, здійснений Росією, були затоплені середньовічна фортеця Тягинь і літописне місто Олешшя. Коли археологічну пам’ятку затоплюють, пошкоджень зазнає увесь її культурний шар. Якщо у пам’ятці є залізо, бронза чи шкіра, вони набагато швидше руйнуються у вологому ґрунті, пояснював експерт.
Цього серпня Сікоза також зазначав, що після підриву ГЕС оголились сотні археологічних пам’яток, які були затоплені при будівництві водосховища. “На державному рівні прийняли рішення, що будемо досліджувати ці території, коли туди можливо буде прийти археологам. У нас відкрилась Таванська переправа, яку теж можна буде дослідити, але це справа прийдешніх поколінь, тому що навіть якщо закінчаться бойові дії, то розмінування цієї території займатиме не один десяток років. І ми не знаємо, будуть затоплювати чи ні. Якщо її будуть затоплювати, то потрібна програма, яка буде на кілька десятків років, щоб дослідити сотні пам’яток, і багато з них стосуються саме української державності, бо це майже всі Січі”, — розповідав Денис Сікоза журналістам.
Від дій російських військових страждають й історичні будівлі та пам’ятки (у тому числі археологічні) у прибережних селах поблизу Дніпра, які постійно перебувають під російським вогнем.
Знищення курганів Херсонщини
На Херсонщині є (чи то пак було) близько восьми тисяч пам’яток археології національного та місцевого значення, казала наукова співробітниця Інституту археології Національної академії наук України та керівниця громадської організації “Амадока” Олена Дзнеладзе. Як зазначала експертка, зокрема на Херсонщині розташовувалося багато курганів, найдавніші з яких сягають IV тисячоліття до нашої ери. На жаль, через дії РФ багато курганів пошкоджені чи зруйновані. Російські військові перекопують кургани, облаштовують на них спостережні пункти, зводять укріплення, перелічувала пані Олена незаконні дії ворога.
Як зазначали в громадській організації, “Амадока” проводила обстеження курганів на території Бериславського району Херсонської області. Як зафіксували в організації, російські військові часто використовують кургани як вогневі позиції при веденні боїв, а “пам’ятки археології, які до цього зазнавали мінімального антропогенного впливу, понівечені інженерними спорудами — капонірами, окопами, дотами тощо”. Крім того, давні насипи пошкоджені артилерійськими обстрілами. Через інтенсивні бої та замінованість територій доступ до пам’яток залишається вкрай обмеженим, а більшість обстежених пам’яток потребує негайної консервації, наголошували в організації.
Цього квітня доктор історичних наук і провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Олександр Симоненко казав в етері “Суспільного”, що на території Херсонської області розташовані понад 10 тисяч курганів. Це — візитівка Херсонщини та усього Півдня України. Найдавніші кургани були зведені аж в IV–1000-літті до нової ери, розповідав експерт і зазначав, що кургани Херсонщини можуть бути ровесниками єгипетських пірамід.
“Кочовиків ховали в курганах протягом тисячоліття. Найостанніше за часом поховання — це середньовіччя XII–XIII–XIV століття. Отже, це просто неоціненні пам’ятки нашої історії. І зараз вони, на жаль, просто катастрофічно потерпають”, — наголошував Симоненко.
Крім того, що російські військові знищують поховання, вони можуть вивозити знайдене в них. Як пояснював науковець, якщо деякі кургани зводили одночасно, інші зводили тисячоліттями й постійно досипали. “Вже у готовий насип ховали іще людей — і знову досипали. І таким чином вони росли. Наприклад, під Старосіллям Великоолександрівського району 10–12 метрові насипки стоять”, — зазначав Симоненко.
Науковець також пояснював, що, на жаль, найцікавіші пам’ятки зазвичай ховаються на вершині насипу, у верхніх його частинах. Хоча нині невідомо, що саме з курганів встигли викопати російські загарбники, сам факт таких дій — це просто катастрофа, наголошував Симоненко і казав, що причетні до цього мають бути покарані. Українські науковці, зокрема “Амадока”, відстежують стан історичних пам’яток Херсонщини, фіксують втрати та співпрацюють зі слідчими та прокурорами, які документують порушення закону.
Як 15 серпня повідомив Сікоза, за допомогою дистанційного моніторингу на лівобережжі Херсонщини вдалося підтвердити пошкодження понад 200 курганів. Після закінчення війни потрібно буде розробляти програму їхнього дослідження, зауважував експерт. Це має бути цільова програма, адже треба дослідити великий обсяг, що стосується як дослідження створу Каховської ГЕС, так і пам’яток, пошкоджених війною. “Можуть бути зруйновані шари, перерізані, наприклад, бліндажем або пошкоджена споруда чи поховання. Якщо їх не дослідити, вони зруйнуються, і ми втратимо відомості”, — пояснював Денис Сікоза. З щонайменше 7,5 тисяч пам’яток археології, розташованих на Херсонщині, пів тисячі пам’яток пошкоджені через бойові дії, писало “Суспільне”.
Очільник Управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Херсонської обласної прокуратури Олексій Бутенко також нагадував, що через дії РФ руйнувань зазнав Аджигольський маяк, розташований неподалік села Рибальчого на березі Дніпровського лиману. Маяк є пам’яткою місцевого значення. Це найвищий маяк Херсонщини, який був зведений у 1911 році. Пошкоджень зазнали й будівлі Херсонського обласного художнього музею імені О. О. Шовкуненка, краєзнавчого, літературного музеїв та Державного архіву Херсонської області. Як зазначав Бутенко, пошкодження та знищення об’єктів культурної спадщини кваліфікуються за статтею 438 Кримінального кодексу України як воєнні злочини.
Знищення історії та грабунок українських музеїв
На жаль, Росія знищує справжню історію не лише Херсонщини, а усіх захоплених територій України. Торік ми розповідали, що в окупованому Маріуполі росіяни знищують курган Дід, стародавню археологічну пам’ятку, яку могли створити ще у третьому тисячолітті до нашої ери. Окупаційна влада почала знищувати курган у 2024 році. Як зазначали в міськраді Маріуполя, росіяни хочуть поховати археологічну пам’ятку під забудовою. Крім того, у Маріуполі російські окупанти вже зруйнували першу Маріїнську жіночу гімназію, яка пережила Першу та Другу світову війну, знищили майстерню та панно художника-монументаліста Віктора Арнаутова, а також мозаїки, які були створені Аллою Горською та іншими митцями: Віктором Зарецьким, Галиною Зубченко, Борисом Плаксієм, Григорієм Пришедьком, Василем Парахіним та Надією Світличною… Більше про все це можна прочитати у матеріалі.
Цього липня ми розповідали, що українські правоохоронці повідомили про підозру російському археологу, який проводить незаконні розкопки на території архітектурно-археологічного комплексу “Стародавнє місто Пантікапей”. Це охоронювана законом архітектурна пам’ятка національного значення, розташована в районі гори Мітрідат у Керчі, а російський археолог не має жодних дозвільних документів від компетентних органів України на такі розкопки. Через дії підозрюваного фактично відбувається руйнування археологічної пам’ятки античного періоду, що підтверджує висновок судової історико-археологічної експертизи.
Минулого листопада українські прокурори повідомляли про підозру завідувачу сектору античної археології “Державного Ермітажу”, який незаконно проводив розкопки “Стародавнього міста Мірмекій” у Керчі. Вже цього березня Головне управління розвідки України сповіщало, що з окупованого Криму росіяни нелегально вивезли понад півтори сотні артефактів з розкопок античних міст. Як наголошував тодішній міністр культури та інформаційної політики Микола Точицький, від початку окупації півострова Росія знищує українську культурну ідентичність, коли проводить незаконні розкопки на території Криму і вивозить культурні цінності з території України. Ми писали, як росіяни знищують Ханський палац у Бахчисараї, найвизначнішу пам’ятку архітектури корінного кримськотатарського народу, та висвітлювали злочини, вчинені Росією проти культурної спадщини Криму. Ми також розповідали, як з окупованого Криму загарбники планують вивозити музейні цінності, та писали про розграбовані окупантами українські музеї.
Як 13 серпня повідомили в телеграм-каналі “Голос Криму”, російські окупанти організували в Херсонесі виставку артефактів, які були викрадені з музею “Кам’яна Могила” під Мелітополем.
На виставці “Первісне мистецтво в малюнках і скульптурах Кам’яної Могили” російські окупанти продемонстрували рідкісні артефакти з розграбованих фондів музею в Запорізькій області. Цю колекцію українського музею навіть включили до російського держкаталогу, наголошував “Голос Криму”.
У телеграм-каналі “Голос Криму” також нагадали, що ще в листопаді 2023-го стало відомо, що заповідник “Кам’яна Могила”, який є памʼяткою ЮНЕСКО, незаконно “приєднують” до музею-заповідника “Херсонес Таврійський”.
Цього березня Україна ратифікувала Нікосійську конвенцію про захист культурних цінностей, яка криміналізує протиправні діяння, пов’язані зі знищенням культурної спадщини та крадіжкою культурних памʼяток, а також встановлює механізм кримінального переслідування за такі злочини. “Це стосується крадіжок та незаконного заволодіння артефактами, незаконних розкопок, вилучення та вивезення культурних об’єктів та навмисного знищення або пошкодження пам’яток. Документ також забезпечує правову основу для екстрадиції та взаємної правової допомоги між країнами, щоб карати винних і повертати викрадені цінності на батьківщину”, — пояснювали у Мінкульті. Харківська правозахисна група розповідала, як саме ухвалення конвенції може допомогти у притягненні Росії до відповідальності.