У липні кількість постраждалих з-поміж цивільних знову зросла

Чергові дані за місяць повідомила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, яка оприлюднила липневу доповідь. 

Моніторингова місія вже змогла підтвердити смерті 286 мирних людей за липень 2025-го. Ще 1388 цивільних зазнали поранень, тож усього упродовж цього липня постраждали щонайменше 1674 мирні людини. Порівняно з липнем 2024 року, у липні 2025 року кількість загиблих і поранених цивільних зросла на 22,5%.

За даними Моніторингової місії, постраждалі були у 18 із 24 областей України та у місті Києві.

Авіабомби, якими російські війська атакували Україну у липні, стали основною причиною різкого зростання жертв з-поміж цивільних. Через російські авіабомби у липні 2025-го постраждали щонайменше 276 мирних людей: 67 людей загинули, а 209 були поранені. У порівнянні: минулого липня від російських авіабомб постраждали 114 цивільних: 34 людини померли, а 80 зазнали поранень, зазначали в ООН.

Крім того, майже 40% усіх жертв з-поміж цивільних сталися через використання Росією зброї дальнього радіуса дії, зокрема ракет і баражувальних боєприпасів. Як зазначали в Моніторинговій місії, від таких атак потерпали мешканці великих міст: Києва, Дніпра і Харкова. Через такі атаки РФ упродовж липня щонайменше 89 людей загинули та 572 людини зазнали поранень. При цьому кількість постраждалих від ударів РФ ракетами дальнього радіуса дії та баражувальними боєприпасами зменшилася приблизно на 20% у липні, порівняно з червнем 2025-го.

Друге місце серед причин жертв серед цивільних посіли безпілотники ближнього радіуса дії. Атаки ними спричинили 24% від загальної кількості жертв серед цивільних: щонайменше 64 людини загинули та 337 зазнали поранень. Як зазначали в Моніторинговій місії, порівняно з липнем минулого року втрати від таких безпілотників значно зросли.

Крім того, через артилерійські обстріли та використання РСЗВ Росією за липень загинули щонайменше 60 людей, а 248 людей зазнали поранень. Ще 67 цивільних загинули, а 209 зазнали поранень через авіаційні бомби РФ. Через міни та вибухонебезпечні залишки війни загинули шість мирних людей, а 22 людини були поранені.

У Моніторинговій місії наголосили, що висока кількість постраждалих з-поміж цивільних цього липня продовжила тенденцію 2025 року. За перші сім місяців поточного року кількість постраждалих вже перевищила аналогічний період 2024 року на 48%.

У липневій доповіді Моніторингова місія згадала деякі з російських атак, зокрема: атаку 1 липня, коли дві російські ракети вдарили по селу Гуляйполе Дніпропетровської області; атаки 4 та 31 липня на Київ; комбінований удар 12 липня, якого зазнали декілька областей України, зокрема Чернівецька та Львівська; атаку 16 липня, коли російська авіабомба поцілила по центру Добропілля на Донеччині; атаку 27 липня, коли безпілотник ближнього радіуса дії влучив у пасажирський автобус поблизу села Іволжанське Сумської області, та атаку 28 липня, коли російські авіабомби поцілили по виправній колонії в селище Біленьке Запорізької області; а також атаки 29 липня: ракетний удар по лікарні у Кам’янському Дніпропетровської області та обстріл з реактивної системи залпового вогню села Новоплатонівка Харківської області. Усі вони призвели до смертей і поранень мирних людей. В ООН також відмітили, що ракетний обстріл Києва та удари баражувальними боєприпасами 31 липня спричинили найбільшу кількість жертв серед цивільних у столиці від початку повномасштабного вторгнення РФ, і нагадали, що через атаку на Київ загинуло понад 30 людей, а понад 170 людей отримали поранення. Ми висвітлювали цю атаку РФ й удари по інших містах і селах 31 липня у матеріалі.

Як зазначала голова Моніторингової місії Даніель Белль, вже другий місяць поспіль кількість постраждалих з-поміж цивільних в Україні стає найвищою за останні три роки. Більше загиблих і поранених мирних людей в Україні було лише за перші три місяці після початку повномасштабного вторгнення РФ.

“Незалежно від того, чи ви перебуваєте у лікарні чи у в’язниці, вдома чи на роботі, близько до лінії фронту чи далеко від неї, ви ризикуєте загинути чи отримати поранення внаслідок війни [Росії] в Україні сьогодні. Ризик значно вищий, ніж минулого року, і продовжує зростати”, — наголошувала пані Даніель.

У Моніторинговій місії ООН додали, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні вже задокументували загибель майже 14 тисяч мирних людей: вже відомо про 13883 загиблі людини, у тому числі загинули 726 дітей, а 35 548 людей, серед яких 2 234 дитини, зазнали поранень.

Загальний контекст

Упродовж липня Харківська правозахисна група писала про обстріли мирних міст і сіл у щотижневих дайджестах, а також розповідала про атаку РФ на Біленьківську колонію та удари російських військових по об’єктах ЮНЕСКО.

Раніше ми розповідали про цивільних, які постраждали від дій РФ у червні 2025-го, й писали, що упродовж перших п’яти місяців 2025 року кількість загиблих і поранених цивільних в Україні унаслідок російських ударів майже на 50% перевищила аналогічний показник за той самий період 2024 року.

Навесні 2025-го міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch також повідомляла, що за перші чотири місяці 2025 року кількість постраждалих з-поміж цивільного населення, зокрема кількість поранених, зросла на 57% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Правозахисники також проаналізували окремі атаки, вчинені Росією цього року: ракетний удар по житловому будинку в Полтаві 1 лютого, ракетний удар по Ізюму 4 лютого, влучання російського вибухового снаряда в дах готелю “Центральний” у Кривому Розі 5 березня та ракетну атаку на Кривий Ріг 4 квітня, яка, за даними ООН, стала найбільшою за кількістю загиблих дітей унаслідок одного удару. “Використання Російською Федерацією зброї з широкою зоною ураження в густонаселеному районі за відсутності будь-якої підтвердженої військової присутності свідчить про повну зневагу до життя цивільних”, — зазначали у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні.

У Human Rights Watch наголошували, що всі ці атаки РФ були незаконними та порушували міжнародне гуманітарне право, зокрема заборону на невибіркові та непропорційні удари. Атакуючи Україну, військові російських Збройних сил не спромоглися ані відрізнити цивільні об’єкти від військових цілей, ані уникнути надмірних жертв з-поміж мирного населення, хоча вони мали передбачити подібні наслідки й врахувати незначну військову вигоду від своїх ударів, наголошували у Human Rights Watch. При цьому міжнародне гуманітарне право зобов’язує сторони конфлікту “завжди розрізняти учасників бойових дій і цивільне населення”. “Атаки не можуть бути навмисно спрямовані проти цивільних. Сторони конфлікту зобов’язані вживати усіх можливих запобіжних заходів для мінімізації шкоди мирному населенню та об’єктам цивільної інфраструктури”, — підкреслювали правозахисники.

На жаль, Росія постійно й цілеспрямовано атакує цивільних і вбиває цілі родини, вдається до енергетичного терору, посилює атаки по густонаселених містах України, застосовує касетні боєприпаси й токсичні хімічні речовини, вбиває надзвичайників, атакує автівки “Укрпошти” та бази відпочинку, навмисно б’є по готелях, аби залякати журналістів, які там спиняються, та завадити об’єктивному висвітленню війни, й вчиняє інші міжнародні злочини.

Нагадаємо, що нещодавно Європейський суд з прав людини визнав, що Росія відповідальна за масові й систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України, а військові атаки, здійснені російськими силами по суверенній території України в період з 2014 року по 2022 рік, були стратегічно сплановані й мали на меті захопити владу й встановити контроль над територіями, інфраструктурою й населенням України. Більше про рішення ЄСПЛ і його значення можна прочитати у матеріалі.