Онлайн-каталог дітей з тимчасово окупованої Луганщини
Незаконне всиновлення
Росія має онлайн-каталог, у якому “пропонує” українських дітей. Про це 6 серпня сповістив очільник Save Ukraine Микола Кулеба.
Він також зазначив, що на сайті так званих “соціальних служб ЛНР” є майже 300 анкет дітей (294 анкети). Ці анкети містять світлини дітей (з відкритими обличчями), опис характеру кожної дитини тощо, писав Кулеба та викладав скриншоти з відповідного сайту. Як зазначав очільник Save Ukraine, на створеному представниками РФ сайті діти виставлені “як на онлайн-вітрині”. В анкетах діти описані так, ніби вони є товаром: “слухняна”, “спокійна” тощо. Ба більше, при “виборі” дитини можна скористатися фільтром й обрати дитину не лише за статтю, але й за кольором очей та волосся, обурювався Микола Кулеба.
“Те, як вони описують наших українських дітей, не відрізняється від каталогу рабів. Це справжня торгівля дітьми у XXI столітті, яку світ має негайно зупинити”, — наголошував Кулеба.
Очільник Save Ukraine також зауважив, що більшість дітей, анкети яких представлені у каталозі, народилися ще до окупації Луганщини й мали українське громадянство.
Пан Микола відзначав, що сайт з анкетами дітей функціонував публічно кілька тижнів. Потім представники РФ його прибрали, проте команді Save Ukraine вдалося все зберегти. “Ми вже ідентифікували майже 200 дітей із цього списку. Багато з них — сироти, яких могли незаконно ‘усиновити’ або передати у військові академії. Батьки деяких з них були вбиті саме окупаційною владою, іншим — просто зробили російські документи, щоб легалізувати викрадення”, — наголошував очільник Save Ukraine. Він також відзначав, що дітей з окупованих територій Луганщини, Донеччини та Криму представники РФ незаконно депортували ще з 2014 року.
“Ми знаємо, що понад 4000 українських сиріт зникли після 24 лютого 2022 року. Коли росіяни на переговорах вимагають списки викрадених українських дітей, їм достатньо просто передати базу з сайту їхнього ж Луганського ‘Міністерства освіти’. Вся доказова база їхніх злочинів — прямо на їхніх офіційних ресурсах”, — зазначав Кулеба.
Банк даних дітей з ‘ЛНР’ давно існує
Тим часом журналісти “Важливі історії” відзначили, що банк даних дітей-сиріт, який був створений у так званій “ЛНР”, існував ще до початку повномасштабної війни Росії проти України. Якщо подивитися на анкети дітей (які є в архівах), то дітей могли туди додавати ще з 2016 року, наголошували журналісти.
Слова Кулеби деякі ЗМІ інтерпретували так, ніби на тимчасово окупованих частинах Луганської області виникла окрема база даних українських дітей, де їх пропонують як товар. Проте в реальності все складніше й жаскіше, а такий банк даних дітей давно існує, підкреслювали у виданні.
“Важливі історії” пояснювали, чому інформація про створення бази дітей з Луганщини стала відомою саме зараз. Річ у тім, що раніше усиновленням на тимчасово окупованих територіях Луганської області займалося нелегітимне “Міністерство праці та соціальної політики ЛНР”, проте влітку 2024 року цю функцію передали іншому відомству — окупаційному “Міністерству освіти і науки”. Через рік окупаційне “Міносвіти” Луганщини замість існуючого раніше сайту створило новий і повідомило про це у соцмережах. Саме цей новостворений сайт і помітила команда Save Ukraine.
Журналісти також наголосили, що луганський банк даних про дітей-сиріт має такий само вигляд, як і всеросійський. Фактично ведення бази представники РФ передали з одного нелегітимного “міністерства” в інше, а саму базу підігнали під нормативи РФ.
До прикладу, у луганському банку даних дійсно можливо вибрати дитину за кольором очей чи волосся, але така опція є не лише для дітей з України. Як наголошували “Важливі історії”, у всеросійському банку в пошукових полях так само можна вибрати анкети тільки карооких або тільки рудоволосих дітей. Так само і з описом характеру — всеросійський банк також містить схожі описи дітей. Звісно, це ніяк не виправдовує дії країни-агресора, просто показує ставлення до дітей, які опиняються в російських установах: формальне, бюрократичне, за межами будь-якої етики. При цьому примусова депортація та насильницьке переміщення є міжнародними злочинами.
Журналісти також наголосили, що в самій лише базі “ЛНР” були анкети 294 дітей, проте це далеко не всі діти з України, яких російська влада незаконно пропонує взяти під опіку чи усиновити. Ще до початку повномасштабної війни представники РФ вивозили дітей цілими установами з захоплених територій України та відправляли їх у російські інтернати. Дані таких дітей були внесені до федерального банку даних про дітей-сиріт, причім походження дітей ніде не вказували, тож можна було подумати, що це діти з Росії. Раніше видання “Важливі історії” та “Верстка” виявили майже 300 анкет дітей з України. За попередніми підрахунками журналістів, які спиралися на дані російського Міносвіти, кількість таких дітей може сягати майже 2500.
Як наголошували “Важливі історії”, така попередня цифра жахає ще більше, ніж створений за російськими лекалами сайт для всиновлення дітей з ТОТ Луганської області. Про дітей із бази “ЛНР” принаймні є хоча б якась інформація: зокрема, зрозуміло, що вони досі перебувають на окупованій Росією території України. Натомість про українських дітей, яких незаконно вивезли на територію РФ і дані яких внесли до російської федеральної бази, невідомо фактично нічого: через дії РФ їх важко відрізнити від російських сиріт, аби віднайти їх у базі, потрібно докласти чималих зусиль, а їхній слід швидко губиться, наголошували “Важливі історії”. Тим паче, як неодноразово повідомляла і Україна, і міжнародні ЗМІ, росіяни змінюють дані українських дітей.
Загальний контекст
Цього лютого ми писали, що 42 викрадені дитини з Херсонщини могли передати у російські родини, а десятеро незаконних вивезених дітей могли перебувати у кримському дитбудинку.
Ще минулого липня журналісти The New York Times оприлюднили розслідування, у якому йшлося про 46 дітей, яких примусово вивезли з херсонського дитбудинку і яким примусово змінили громадянство. Щобільше, влітку 2024-го журналісти Financial Times (FT) встановили особи та місцеперебування принаймні чотирьох українських дітей, яких представники РФ незаконно вивезли з державних дитячих будинків-інтернатів, розташованих на територіях Півдня та Сходу України, ще у перші місяці повномасштабного російського вторгнення. Журналісти наголошували, що усіх дітей розлучили з опікунами та рідними, а у російському банку даних з усиновлення імена та вік деяких дітей були змінені. Зокрема, росіяни вигадали нове імʼя та змінили вік однієї дитини. Справжнє імʼя іншої дитини змінили на його російську версію. При цьому в жодному з профілів дітей, яких пропонували всиновити, не було вказано їхнє українське походження. Тоді ж журналісти Financial Times знайшли 17 дітей, вивезених з дитячого будинку Херсона, на російському сайті з усиновлення. Особи усіх цих дітей були підтверджені у згаданому вище розслідуванні видання The New York Times.
Цього липня ми також писали, що справу щодо депортації дітей з Херсона передали до суду. Офіс Генпрокурора і Служба безпеки України встановили обставини цього воєнного злочину, детальний маршрут і усіх причетних до депортації двох малолітніх дітей з України до РФ, а також примусового переміщення ще 46 дітей на тимчасово окуповану територію Криму. У червні 2024 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій сповіщало, що станом на той час із 46 дітей, яких представники РФ викрали з херсонського обласного будинку дитини, до України вдалося повернути сімох, а одна дитина могла померти.
Ще у січні 2023 року російське опозиційне видання “Верстка” писало, що у кримському дитбудинку “Ялинка” (“Ёлочка”) перебували щонайменше 14 херсонських дітей-сиріт віком від двох до п’яти років. Журналісти встановили місцеперебування дітей, дослідивши фотографії, оприлюднені на сайті “Усиновлення у Московській області”. Тоді так зване Міністерство соціального розвитку регіону опублікувало понад 700 світлин імовірних сиріт, яким окупаційна влада вручала новорічні подарунки. Світлини супроводжувалися листами Діду Морозу. “Верстка” звернула увагу на 14 листів, що були написані однаковим почерком (зважаючи на вік дітей, листи могла писати доросла людина). У кожному листі йшлося про дитину з Херсона. В десяти листах місцеперебування сиріт не було вказане або було приховане, у двох листах було написано, що дитина приїхала до Сімферополя з Херсона, а ще у двох листах згадувалася назва дитячого будинку. При цьому усі 14 дітей були сфотографовані в однакових інтер’єрах дитячого будинку “Ялинка”.
Торік команда Лабораторії гуманітарних досліджень Єльської школи охорони здоров’я Conflict Observatory оприлюднила звіт, у якому дійшла висновку, що російська влада реалізує системну й широкомасштабну програму депортації українських дітей та їхнього примусового усиновлення та перевиховання в Росії, а операцію з русифікації” української малечі особисто ініціював Путін і його підлеглі.
Звіт Conflict Observatory спирався на дані, які були отримані з трьох російських урядових баз даних усиновлення за 20 місяців від початку російського повномасштабного вторгнення. Дослідникам вдалося встановити імена 314 дітей, яких незаконно вивезли з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України до Росії у рамках системної російської програми з примусового усиновлення та перевиховання. У звіті також було зазначено, що депортовані до Росії українські діти зазнавали “продержавної та мілітаризованої пропаганди”. Дослідники наголошували, що так зване “патріотичне перевиховання” було задокументовано в усіх російських закладах, де представники РФ утримують українську малечу. У численних інтерв’ю діти казали, що відчували себе ізольованими. Діти могли не знати, що їх передали до російських родин, і не хотіти цього. До цього Conflict Observatory вже зазначала, що уряд РФ координує вивезення українських дітей, та висвітлювала роль Білорусі у депортації української малечі.
Ще у березні 2023-го Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна та Уповноваженої з прав дітей у РФ Марії Львової-Бєлової. ХПГ докладно розповідала, чим це загрожує російському диктатору. У квітні 2023-го Парламентська асамблея Ради Європи визнала, що примусова депортація та насильницьке переміщення українських дітей є елементом злочину геноциду. Як було зазначено у резолюції ПАРЄ, до злочину проти українських дітей причетний не лише Путін і Львова-Бєлова, а і самопроголошений Президент Білорусі Лукашенко. Нагадаємо, що наприкінці 2023 року Харківська правозахисна група представила подання до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), яке стосувалося переміщення українських дітей на територію Російської Федерації. Подання “Насильницька передача дітей з України до Росії: геноцид” мало на меті переконати Офіс Прокурора МКС, аби той перекваліфікував вже відкрите провадження зі статті восьмої Римського Статуту (“воєнні злочини”) на статтю шосту (“злочин геноциду”).