Культурні втрати: РФ вкотре ударила по об’єктах ЮНЕСКО

Одеса

Вночі 24 липня російські ударні безпілотники масово атакували Одесу. Зруйновано з п’ятого по дев’ятий поверхи житлової висотки, наразі відомо про чотирьох постраждалих. Рятувальні роботи тривають. Внаслідок обстрілу горів легендарний “Привоз”, фруктовий пасаж якого є пам’яткою культурної спадщини. Як свідчать журналісти видання “Думська”, історичні будівлі фруктового павільйону сильно пошкоджені, а уламки дронів лежать просто серед торгових рядів.

Один із безпілотників влучив просто посеред Приморського бульвару, в межах Історичного центру Одеси, що входить до Основного списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В результаті удару дрона вибило вікна і пошкодило фасади архітектурних пам’яток, лавки та ліхтарі на бульварі.

Серед іншого, постраждав Палац дитячої творчості, розташований у будівлі Воронцовського палацу. Як повідомляє місцева влада, в ньому вибито 19 вікон, зруйновано 3 зовнішні двері, відлетіла частина фасадного карниза.

Воронцовський палац було зведено на початку 19 сторіччя. Він не вперше зазнає пошкоджень протягом російсько-української війни. 8 травня 2022 року через обстріл території одеського порту тут вибуховою хвилею вибило вікна, знищило ліпнину, порушило цілісність покрівлі. У вересні 2023 року — новий удар.

У травні цього року в коментарі Сусіпльному начальник управління по роботі з ЮНЕСКО і охорони культурної спадщини Одеської міської ради Федір Стоянов розповідав, що на думку спеціалістів, навіть непряме влучання може бути критичним для пам’ятки архітектури: “...Руйнівний вплив від вибухів може мати більш глибокі наслідки і вони проявляться потім через декілька років. Тому на будівлях були встановлені маяки для того, щоб відстежувати динаміку розвитку тріщин”.

Оновлено. Мінкульт повідомив, що загалом 24 липня в центрі Одеси російським ударом було пошкоджено сім обʼєктів культурної спадщини:

• Воронцовський палац (пров. Воронцовський, 2)
• Палац на Приморському бульварі, 9
• Будинок Родоконакі — Приморський бульвар, 10.
• готель “Лондонський” — Приморський бульвар, 11.
• будівля Міщанської управи (вул. Старопортофранківська, 36)
• Фруктовий пасаж (вул. Привозна, 14)
• корпус станції Одеса-Порт (вул. Приморська, 8)

Нагадаємо, 25 січня 2023 року в Парижі історичний центр Одеси був визнаний всесвітньою культурною спадщиною ЮНЕСКО. До основного списку внесли, серед іншого, ансамбль Приморського бульвару, Театральну площу, вулиці Дерибасівську, Гоголя тощо. Під час розгляду цього питання Росія, яка досі є членом організації, висловилася категорично проти, назвавши таке рішення політичним. Лише за кілька місяців після того державу-агресора вперше в історії не переобрали до Виконавчої ради ЮНЕСКО, таким чином позбавивши її можливості впливати на рішення організації.

Втім, включення “Історичного центру Одеси” до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не втримало РФ від подальших ударів по місту. Під час ракетного обстрілу 23 липня 2023 року російські військові пошкодили в Одесі 50 будинків, серед них 29 — пам’яток архітектури у середмісті. Було майже зруйновано Спасо-Преображенський собор. В ЮНЕСКО назвали тоді російську атаку на Одесу “зухвалою”.

Нагадаємо, 10 червня цього року пошкоджень зазнала Одеська кіностудія, одна з найстаріших кіностудій Європи. За понад 106 років свого існування вона стала невіддільною частиною національної культурної спадщини України. Тоді постраждали виробничі корпуси, склади з костюмами та реквізитом, історичні декорації, технічний автотранспорт. Було повністю знищено декорації до фільму “Довженко”.

Херсон

18 липня російські військові обстріляли територію Греко‑Софійської церкви в Херсоні, найстарішої в місті. Вона була зведена у 1780 році. Як повідомляє Суспільне, внаслідок атаки спалахнула пожежа: вщент вигоріли дерев’яні келії. У споруді поблизу храму вибило вікна, зруйновано дах, обгоріли стіни. Церква є пам’яткою архітектури національного значення, йдеться у повідомленні УПЦ.

За кілька днів до того, 14 липня росіяни двічі обстріляли будівлю колишнього Палацу культури суднобудівників, одну з найупізнаваніших споруд старого Херсону. Вона була зведена у 1809 році, мала різне призначення, кілька разів перебудовувалася. Внаслідок подвійного обстрілу майже знищена.

А 6 липня палала будівля Адміністрації Херсонського морського порту, яка увійшла до переліку пам’яток архітектури ще у середині минулого сторіччя. По споруді вже кілька разів прилітало, але цього разу через сильну пожежу вона зазнала серйозних втрат.

Раніше в Херсоні було пошкоджено такі пам’ятки архітектури, як будинок перуанських купців, будівлю італійського віцеконсула Анатра, будинок Сербінова тощо.

Харків

Вночі проти 2 липня російський дрон атакував Новобаварський район Харкова. Серед постраждалих будівель — сім об’єктів культурної спадщини, три з них — пам’ятки архітектури: будівля Старого цирку; каланча на Полтавському шляху та будівля за адресою Полтавський шлях, 43. Також пошкоджено старі будівлі на Гончарівському бульварі. “Вибиті шибки, проламані дахи, тріщини в стінах. В тих стінах, де проходило чиєсь дитинство, чи дитинство його діда чи прадіда. Нашарування історій закарбоване в цеглі, яка є застарілим анахронізмом, для більшості тих хто поїхав і наїздами приїздить, чи навіть тих хто залишився, вже рідше згадується і наче зовсім нецікаве. Ці неприглядні другорядні об’єкти навряд будуть фігурувати в яскравих банерах проєктів відбудови, проте саме вони створюють атмосферу міста, ідентичність містян”, — написав на своїй фейсбук-сторінці харківський архітектор Віктор Дворніков.

7 липня, ударивши по історичній забудові старого Харкова, ворог пошкодив 17 об’єктів культурної спадщини. Шахеди поцілили по Залопані — Коцарській, Чоботарській та Зброярській вулицях. “Непропорційне застосування військової сили в межах історичного ареалу — черговий військовий злочин рф, який звісно другорядний на фоні постраждалих людей і, нажаль, вже однієї загиблої, — заявив Віктор Дворніков. — …Ці старі дворики Залопані зберігають справжні діаманти в глибині дворів, те чого ми зазвичай не побачимо за парканами та за кодовими замками. Сьогодні це комунальні квартири в колишніх прибуткових будинках та маєтках. Тут, як у машині часу, збережені, хоч і неідеально, інтер’єри та фасади, тут відчувається справжня атмосфера Харкова ХІХ ст.”

Він розповів журналістам Суспільного, що в Харкові внаслідок російської агресії зазнали пошкоджень вже 350 пам’яток архітектури і близько 600 об’єктів культурної спадщини.

Захищати культурні цінності навіть в умовах війни вимагають Гаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року, Перший Додатковий протокол 1977 року до Женевських конвенцій про захист жертв війни, Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.

Крім того, у березні цього року Україна стала восьмою країною у світі, яка ратифікувала Нікосійську конвенцію Ради Європи, і першою державою, що зробила це під час повномасштабної війни. Документ криміналізує протиправні діяння, пов’язані зі знищенням культурної спадщини та крадіжкою культурних памʼяток, а також встановлює механізм кримінального переслідування за такі злочини.

За інформацією Міністерства культури і стратегічних комунікацій, станом на 21 липня через війну в Україні зруйновано та пошкоджено 1528 пам’яток культурної спадщини та 2359 об’єктів культурної інфраструктури.