Звіт за результатами моніторингового візиту до Вінницької виправної колонії №86

Відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, враховуючи положення Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями та рішень Європейського суду з прав людини, на підставі статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України — Відвідування установ виконання покарань, групою моніторів Харківської правозахисної групи і ГО “Захист в’язнів України” здійснено повторне відвідування державної установи “Вінницька виправна колонія №86” (далі ВВК-86, установа, заклад).

Попередній візит відбувcя 07 листопада 2020 року. 

Реалізовано плановий регулярний повноцінний візит без попереджень, досліджено всі об’єкти.

Візит було реалізовано 05 червня 2025 року. Під час підготовки монітори використовували матеріали звернень засуджених і їхніх родичів, матеріали попередніх звітів, а також звіт моніторів Національного превентивного механізму при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (НПМ). Скарги від засуджених були отримані на гарячі лінії та на адресу громадських приймалень ХПГ і ЗВУ.

Візит проводиться в рамках проєкту “Зменшення страждань в’язнів у контексті війни в Україні”, що фінансується урядом Данії у партнерстві з DIGNITY — Данський інститут проти катувань.

Відвідування здійснили монітори:

• Діденко Андрій — помічник народного депутата України Ярослава Юрчишина, координатор програм Харківської правозахисної групи, досвід моніторингових візитів з 2014 року;
• Зуйков Сергій — помічник народного депутата України Костянтина Касая, член громадської ради при Міністерстві юстиції України, член громадської організації “Захист в’язнів України”, має багаторічний досвід моніторингових візитів.

У ході візиту моніторинговою групою виявлено порушення прав засуджених, зокрема у сфері умов тримання, організації дисциплінарних приміщень, трудових прав та медико-санітарного забезпечення. Приміщення дисциплінарного ізолятора (ДІЗО), дільниці посиленого контролю (ДПК) та карантину, діагностики і розподілу (КДіР) не відповідають встановленим нормативам, що спричиняє порушення стандартів гігієни, приватності, конфіденційності медичної інформації та безпеки.

Недостатній рівень природного освітлення, вентиляції, санітарних умов, а також відсутність належного оснащення прогулянкових двориків і відеоспостереження без індивідуального обґрунтування, засвідчують порушення як національного законодавства, так і порушення вимог Європейських пенітенціарних правил та Правил Мандели.

Організація праці в установі характеризується грубими порушеннями трудового законодавства: поширене укладання строкових трудових договорів без обґрунтування, підміна трудових відносин договорами цивільно-правового характеру, використання праці без оформлення договорів, а також неналежний рівень оплати праці, який не відповідає законодавчо встановленим мінімальним стандартам.

Зафіксовано непоодинокі випадки дискримінаційної практики щодо умов праці та винагороди, відсутність належного бухгалтерського та кадрового обліку.

Окрему занепокоєність викликає носіння спецзасобів персоналом у відкритий спосіб, що суперечить як ПВР УВП, так і рекомендаціям Комітету із запобігання катуванням.

Значний некомплект персоналу, зафіксований на момент візиту, безпосередньо впливає на ефективність контролю, безпеки та реалізацію прав засуджених, зокрема на доступ до соціальної, виховної та медичної допомоги.

Під час моніторингового візиту до медичної частини №86 філії ДУ “ЦОЗ ДКВС України” у Вінницькій області виявлені порушення стандартів надання медичної допомоги засудженим, що свідчить про системні проблеми в організації охорони здоров’я у місцях несвободи. Зокрема, зафіксовано неприпустиме використання засудженого як днювального для догляду за важкохворими, прибирання палат та виконання інших санітарних функцій, що прямо суперечить позиції Європейського комітету із запобігання катуванням.

Неналежне документування випадків тілесних ушкоджень, відсутність інформованої згоди пацієнтів на лікування, недоступність замісної підтримувальної терапії та психосоціального супроводу для наркозалежних осіб, відсутність належного оформлення психіатричних оглядів — усе це є серйозним порушенням прав засуджених на медичну допомогу, захист приватності, інформованість і добровільність втручань відповідно до чинного національного законодавства та міжнародних стандартів.

Загальна інформація

ВВК-86 є пенітенціарним закладом в підпорядкуванні Міністерства юстиції України. Являється установою виконання покарань середнього рівня безпеки для тримання чоловіків, що раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Заклад розташований за адресою: 21100 місто Вінниця, вулиця Привокзальна, 26.

Керівник установи — Петрик Дмитро Михайлович.

Заклад складається з чергової частини, дільниць СПС (соціально-психологічної служби), харчоблоку, ДІЗО (дисциплінарний ізолятор), ПКТ (приміщення камерного типу), ДПК (дільниця посиленого контролю), медичної частини, банно-прального комбінату, кімнат побачення, крамниці, бібліотеки, кімнати отримання передач, адміністративних приміщень.

За даними адміністрації установи штатна чисельність персоналу складається із 261,5 посад. Фактична чисельність — 186,75 посад. Загальний некомплект персоналу по установі складає 74,75 співробітників, а саме: молодшого начальницького складу — 14, середнього та старшого начальницького складу — 4, працівників, що не мають спеціальних звань — 2.

Планове наповнення закладу — 749 осіб. Фактична кількість засуджених — 226 осіб. У закладі 4 дільниці СПС. В установі працює 1 психолог. У 2024 році померло 2 засуджених, протягом 2025 року — 1. Працевлаштовано 83 засуджених: за трудовими договорами — 71, за ЦПД (цивільно-правовий договір) — 12.

У дільниці ДІЗО утримувалося 2 особи. На оперативно-профілактичному обліку перебувало: схильні до самогубства — 3 особи, у 2024 році — 1 самогубство, у 2025 році також — 1, схильних до членоушкодження — 15, до втечі — 5, злісні порушники режиму утримання — 12 засуджених.

Протягом 2024-2025 років жодна особа не звернулася зі скаргами щодо неналежних умов утримання і неналежного надання медичної допомоги. 1 особа має інвалідність ІІ групи і 2 засуджених — ІІІ групи. 16 осіб відторгнутих загалом. У власному користуванні засуджені мають 15 планшетів, 3 особи мають електронну адресу (email).

Протягом останніх пів року 18 актів прокурорського реагування. Протягом 2024 року було зафіксовано 13 випадів тілесних ушкоджень під час перебування в закладі, протягом 2025 року — 5 випадків тілесних ушкоджень під час перебування в установі.

Групою моніторів проведено опитування близько 104 особи з-поміж засуджених під час відвідування промислової зони, дільниць СПС, харчоблоку, дисциплінарних приміщень з проведенням загальних розмов з наданням консультацій, відповідей на запитання, опитування на предмет порушення прав людини, а також індивідуальні спілкування з особами, в тому числі і на умовах анонімності.

Позитивний досвід

В установі протягом 2024 року вживалися заходи щодо покращення комунально-господарчих об’єктів, а саме: у відділеннях СПС проведено косметичні ремонти житлових секцій, встановлено спальні місця з індивідуальним простором, проведено косметичний ремонт коридорів відділень, кімнат приймання їжі.

Протягом 2025 року вживалися заходи щодо покращення комунально-господарчих об’єктів, а саме: косметичні ремонти у відділеннях СПС, ремонти коридорів, туалетних кімнат, кімнат зберігання особистих речей, а також проведення ремонту Інтернет класу для засуджених.

Факти, виявлені під час відвідування

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Обладнання приміщень дисциплінарного ізолятора установи (далі — ДІЗО) не відповідають стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб. Так, у порушення вимог Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії середнього рівня безпеки із загальними умовами тримання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2012 року №1118/5 (далі — Норми забезпечення), у ДІЗО/ПКТ відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для приймання засуджених адміністрацією та медперсоналом, кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна і спецодягу; приміщення для роздягання та для одягання, перукарня, кімнати для роздачі їжі, зберігання харчових продуктів і миття столового посуду.

Відсутність зазначених приміщень або їхнє неналежне облаштування призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. Так, неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі, а відсутня у ДІЗО/ПКТ кімната для приймання засуджених медичним персоналом внаслідок чого медичний огляд засуджених проводиться у кімнаті чергової зміни або у камерному приміщенні, свідчить про отримання співробітниками установи та іншими особами з-поміж засуджених конфіденційної інформації щодо стану здоров’я засуджених осіб в ході медичного огляду, маніпуляцій і процедур.

Зазначене порушує вимоги статті 39-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо права осіб на таємницю про стан здоров’я та пункту 9 розділу І “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі” затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок).

2. Санвузли в камерних приміщеннях ДІЗО/ПКТ (№№3,4,6,7 тощо) не обладнані дверцятами та достатніми перегородками, які забезпечують можливість усамітнення, що порушує правило 19.3 Європейських пенітенціарних правил.

Разом із тим у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Європейський комітет із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню (далі — Комітет) закликав українську владу вжити необхідних заходів для поліпшення матеріальних умов тримання під вартою, зокрема, всі місця розміщення засуджених і взятих під варту осіб, включаючи санітарні приміщення, утримувати в належному ремонтному та гігієнічному стані, регулярно і часто проводити дезінсекції; забезпечити достатній доступ до природного освітлення та вентиляції у камерах, внутрішні санітарні приміщення повністю обладнати перегородками (тобто від підлоги до стелі). (CPT/Inf (2024) 20) пункт 58).

3. Радіофікація в камерних приміщеннях ДІЗО відсутня, що суперечить вимогам пункту 3 розділу XX Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року №2823/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2018 року за №1010/32462 (далі — ПВР УВП) та пункту 63 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями.

4. Пунктом 1 розділу XXIII ПВР УВП визначено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та праці, попередження та припинення з їхнього боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань. Так, під час огляду камерних приміщень ДІЗО/ПКТ було зафіксовано встановлені камери відеоспостереження.

Разом із тим, у своїй доповіді Комітет у 2012 році критикував надмірне втручання у приватність через встановлення у житлових приміщеннях засуджених відеокамер: “КЗК згоден, що відеоспостереження в камерах може бути корисною гарантією в окремих випадках, наприклад, коли людина вважається такою, що викликає стурбованість щодо ризику членоушкодження або самогубства, або якщо є конкретні підозри, що засуджений здійснює в камері певні дії, які можуть поставити під загрозу безпеку.

Проте, будь-яке рішення застосовувати відеоспостереження щодо конкретного засудженого повинно завжди базуватися на індивідуальній оцінці реальних ризиків і має часто переглядатися на регулярній основі. Відеоспостереження є серйозним втручанням у приватне життя ув’язнених і робить режим ще більш репресивним, зокрема, при застосуванні протягом тривалого часу. (CPT/Inf (2013) 23) пункт 52).

5. У камерних приміщеннях ДІЗО не забезпечено достатнього рівня природного освітлення та вентиляції, вікна неможливо відкрити самостійно, що не відповідає правилу 18.2а Європейських пенітенціарних правил та правилу 14 Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями (Правила Мандели).

6. Прогулянкові дворики не обладнані належним укриттям для захисту від атмосферних опадів, а площа окремих двориків є недостатньою для забезпечення повноцінної фізичної активності засуджених.

Водночас Комітет у своїй другій Загальній доповіді наголошує, що щоденне перебування осіб на свіжому повітрі має здійснюватися на майданчику достатньої площі, а самі прогулянкові зони, наскільки це можливо, повинні бути обладнані укриттям на випадок несприятливих погодних умов. (CPT/Inf (92) 3) пункт 48).

7. В установі не функціонує дільниця посиленого контролю (далі — ДПК). Водночас ДПК є структурною дільницею виправної колонії середнього рівня безпеки, а порядок тримання засуджених у такій дільниці передбачений статтею 97 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі — КВК України) та іншими нормативно-правовими актами.

8. Моніторинговою групою встановлено, що в установі відсутній окремий дисциплінарний ізолятор (ДІЗО) для засуджених до обмеження волі, що унеможливлює застосування до цієї категорії засуджених дисциплінарного стягнення у вигляді поміщення до ДІЗО строком до 10 діб, передбаченого частиною першою статті 68 КВК України.

За наявної ситуації неможливо забезпечити необхідний режим ізоляції та уникнути контакту між засудженими до позбавлення волі та обмеження волі, що є порушенням вимог щодо роздільного тримання цих категорій осіб.

9. Обладнання дільниці карантину, діагностики та розподілу (далі — КДіР) не відповідає стандартам поводження з в’язнями та умовам їхнього утримання відповідно до їхніх потреб.

Так, у порушення вимог пункту 2 розділу 1 Положення про дільницю карантину, діагностики та розподілу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2013 року №2300/5, дільниця КДіР та медична частина знаходяться в одній локальній дільниці, що не забезпечує ізольоване тримання новоприбулих засуджених з метою унеможливлення їхнього спілкування з іншими засудженими. 

10. У порушення вимог Норм забезпечення, в дільниці КДіР відсутній ряд приміщень, а саме: кімната для зберігання обмінного фонду постільних речей, речового майна і спецодягу; комора для тимчасового зберігання брудних постільних речей, речового майна та спецодягу; гардеробна; кімната для вмивання; кімната для зберігання харчових продуктів, кімната побуту; сушарка.

Відсутність зазначених приміщень призводить до порушення санітарно-гігієнічних норм. У зв’язку з чим харчові продукти можуть зберігатися при неналежних температурах, у вологих або забруднених приміщеннях, що сприяє їхньому швидкому псуванню, розвитку плісняви та розмноженню хвороботворних бактерій, а неналежна організація зберігання особистих речей ускладнює підтримання чистоти та порядку в приміщеннях, де утримуються засуджені, що погіршує загальну санітарну ситуацію в установі. До того ж у дільниці КДіР відсутня кімната виховної роботи, що унеможливлює належне проведення заходів соціально-виховного характеру з новоприбулими засудженими.

11. У житлових приміщеннях дільниці КДІР моніторинговою групою встановлено наявність вікон, які було обладнано затемненим склом зі склоблоків, через що природне освітлення практично не проникає в приміщення.

У своїй доповіді за результатами візиту до України у 2020 році Комітет за аналогічних обставин вже звертав на це увагу та рекомендував вжити заходів для перегляду дизайну вікон у камерах для того, щоб дозволити ув’язненим бачити, що знаходиться поза межами камери. CPT/Inf (2020) 40) пункт 48).

12. Всупереч вимогам правила 22.5 Європейських пенітенціарних правил та Норм забезпечення, житлові приміщення дільниці КДіР та відділення СПС не оснащені баками для питної води.

13. Моніторинговою групою встановлено, що в установі спостерігається систематичне порушення порядку організації зберігання особистих речей засуджених в частині відсутності приміщень, які передбачені Нормами забезпечення, як то гардеробні, кімнати побуту, сушарки тощо.

Так, в усіх відвіданих відділеннях СПС, в тому числі і тих, де нещодавно було проведено капітальні ремонтні роботи моніторинговою групою зафіксовано зберігання верхнього одягу і взуття засуджених у спальних приміщеннях.

14. Моніторинговою групою встановлено ряд порушень в організації лазне-прального обслуговування засуджених та ув’язнених осіб. Так, у порушення пункту 2.14 розділу II Положення про організацію лазне-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №849/5 від 08.06.2021 року (далі — Положення), в установі не забезпечено надання перукарських послуг засудженим та ув’язненим.

Усупереч вимогам пункту 3.11 розділу ІІІ Положення в приміщенні для роздягання (одягання), для проведення тілесного огляду і надання медичної допомоги засудженим (особам, взятим під варту), належним чином не обладнано місце (куточок) фельдшера медичної частини, яке має бути забезпечено столом та кріслом.

Нагляд за дотриманням порядку під час миття засуджених та ув’язнених у лазні, а також контроль за проведенням прибирання, дезінфекції приміщень і здійснення медичного огляду, передбачені пунктами 3.10 та 3.11 Положення, черговим медичним працівником фактично не забезпечуються. У порушення вимог Норм забезпечення у пральні відсутнє приміщення туалету для працівників.

15. У порушення вимог пункту 5 розділу IV Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 (далі — Положення про організацію продовольчого забезпечення), моніторинговою групою встановлено відсутність працюючого холодильного обладнання в достатній кількості, у зв’язку з чим не забезпечується розміщення та зберігання продовольства з урахуванням товарного сусідства.

16. Моніторинговою групою встановлено порушення вимог Правил пожежної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697, (далі — Правила пожежної безпеки), зокрема, відкриті двері електрощитових, що може призвести до ураження засуджених чи персоналу установи електричним струмом та інших негативних наслідків.

17. Під час візиту моніторингова група зафіксувала, що персонал установи, який безпосередньо контактує із засудженими, відкрито носить спеціальні засоби, зокрема гумові кийки. Разом із тим, згідно з абзацом восьмого пункту 1 розділу XXVI ПВР УВП, носіння персоналом установ виконання покарань спеціальних засобів в межах території установи виконання покарань, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

Водночас Комітет рекомендує, щоб пенітенціарні співробітники, які працюють у прямому контакті з в’язнями, не носили спецзасоби (такі як гумові кийки, наручники та балончики, споряджені сльозогінним газом) відкрито перед в’язнями. Таке носіння перешкоджає встановленню нормальних відносин між персоналом та в’язнями пункт 85 (CPT/Inf (2011) 29) пункт 23 (CPT/Inf (2013) 23) пункт 166 (CPT/Inf (2014) 15).

18. Відповідно до службової документації, некомплект персоналу по установі станом на 05.06.2025 року складає 74 штатні одиниці. Водночас у доповіді Уряду України за наслідками візиту у 2023 році Комітет наголошує, що забезпечення позитивного клімату в пенітенціарній установі вимагає наявності професійної команди персоналу, який повинен бути присутнім у достатній кількості в будь-який момент часу в місцях тримання під вартою.

Недостатня кількість персоналу може лише збільшити ризик насильства та залякування між засудженими. Нестача персоналу, який перебуває на передовій лінії, також підриває якість та рівень заходів, що пропонуються засудженим, і ставить під загрозу перспективу підготовки до звільнення та соціальної реабілітації.

У зв’язку з чим Комітет закликає українську владу вжити рішучих заходів для суттєвого збільшення кількості персоналу у пенітенціарних установах України, де спостерігається низький рівень укомплектованості персоналом з метою посилення присутності персоналу служб охорони і нагляду всередині установ. Необхідно також вжити заходів, щоб покласти край 24-годинній зміні персоналу, який несе службу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 93).

19. У ВВК-86 станом на 05.06.2025 року функціонують наступні об’єкти господарсько-виробничої діяльності: дільниця з виготовлення дерев’яних виробів — столярний цех, дільниця обробки металу — токарні, зварювальні й слюсарні операції, СТО (станція техобслуговування) — ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів, дільниця виготовлення сувенірної продукції — ручна робота засуджених (вироби з дерева, гіпсу тощо), фасування вугілля та дров — фізична праця, переважно для внутрішніх потреб або за контрактами, сортування вторсировини — пакування, сортування й обробка вторинної сировини.

Майстерні установи — внутрішнє виробництво на базі установи з використанням праці засуджених за договорами ЦПД.

Господарське обслуговування — кухня, пекарня, пральня, обслуговування об’єктів інфраструктури.

Загалом на цих об’єктах на момент візиту залучено 83 засуджених, із них: 40 — до філії ДП “Підприємство ДКВС України (№86)”, 17 — до господарської обслуги (їдальня, пекарня, прання), 12 — до робіт на ТОВ “Вінницька птахофабрика”, 2 — на ТОВ “Тертіус” і 12 — у майстернях установи за договорами цивільно-правового характеру (ЦПД).

Установою системно використовуються щомісячні строкові трудові договори для оформлення зайнятості засуджених на виробництві. Така практика поширена як у філії ДП, так і на харчоблоці, в пекарні, пральні. Проаналізовані три останні договори, які укладено на 1 місяць, без обґрунтування строковості, що суперечить ч. 3 ст. 23 КЗпП України.

Також проаналізовано три останні трудові договори осіб, що працюють на харчоблоці. Робота має постійний характер (наприклад, кухарі, прибиральники, пекарі), що потребує укладання безстрокових трудових договорів. Встановлено залежність засудженого від адміністрації в обмін на поновлення договору, що є ознакою нестабільності трудових відносин.

12 засуджених працюють у майстернях за договорами ЦПД, але фактичні умови праці мають ознаки трудових відносин, зокрема: регулярність і системність виконання робіт, фіксоване робоче місце, використання майна установи, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку.

Це свідчить про підміну трудових відносин ЦПД, що порушує ст. 21, 24 КЗпП України, ст. 118 КВК та позицію Верховного Суду (справа №761/6576/17).

Під час спілкування з засудженими і дослідження документації було зафіксовано такі порушення: засуджений Є. працював в столярному цеху, його прізвище відсутнє у рознарядках виведення на роботу, у відомостях щодо нарахування заробітної плати, у списках осіб, які мають трудові договори.

Засуджений К. працює на СТО за ЦПД, його праця має ознаки трудових відносин, при тому сума виплати авансу грошової винагороди за травень 2025 року складає 221 гривню, що значно менше мінімальної оплати праці.

Засуджений К. працює на харчоблоці, оформлений за строковим трудовим договором як робітник їдальні. Зі слів засудженого останній працює з 6:30 ранку до 19:00 кожного дня без вихідних і свят. Така практика є порушенням статей 50, 52 і 67 Кодексу законів про працю України щодо тривалості робочого часу, вихідних днів і права на відпочинок.

Аналіз розрахунково-платіжних відомостей за травень 2025 року свідчить про вкрай низький рівень оплати праці: від 200 до 500 грн на місяць — типова сума, що не забезпечує прожиткового мінімуму.

Навіть на харчоблоці, де засуджені офіційно оформлені, оплата не перевищує 2 346 грн. Для прикладу: засудженим Д., Н., Г., І., К. — робітникам їдальні за травень нараховано по 1106 гривень кожному, засудженому С., що працює кухарем, нараховано 895 гривень, а засудженому К. — різальнику хліба всього 553 гривні.

Нарахування таких сум при повному робочому графіку порушує ст. 43 Конституції України, ст. 3-1 Закону “Про оплату праці”, а також п. 103 Правил Мандели.

Встановлено порушення в документації, а саме: відсутність уніфікованої системи обліку залучення до праці, розбіжності між рознарядками, табелями та нарахуванням зарплати, факти залучення до роботи засуджених до укладення договорів. Ці порушення суперечать ст. 118-120 КВК України та порушують принципи підзвітності та прозорості.

Організація праці в ВВК-86 має ознаки порушення трудових прав засуджених, що полягає у формалізації трудових відносин через строкові договори без обґрунтування, підміна трудових відносин договорами ЦПД, низький рівень оплати навіть при повній зайнятості, неналежному документальному оформленні та обліку праці, використанні праці без договору, як у випадку з засудженим Є.

Такі дії суперечать Конституції України, Кримінально-виконавчому кодексу, Кодексу законів про працю України та міжнародним стандартам (Правила Мандели, Конвенції МОП №29 та №95).

Медична частина №86 філії ДУ Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Вінницькій області

Виконуючий обов’язки завідувача медичної частини №86 філії Державної установи Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Вінницькій області — Сьомкін С.В.

У ході моніторингового візиту виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з в’язнями, що призводять до порушень прав засуджених осіб:

1. Моніторинговою групою було встановлено, що у медичній частині перебуває засуджений, який виконує функцію днювального. Під час конфіденційного спілкування із засудженими, які перебували на стаціонарному лікуванні було встановлено, що зазначений засуджений залучається медичним персоналом до виконання робіт з догляду за важкохворими пацієнтами, а також до виконання прибирання палат та коридорів медичної частини, включно з найбруднішими видами робіт.

Разом із тим слід зауважити, що Комітет неодноразово наголошував на неприпустимості використання засуджених у якості помічників медичного персоналу чи санітарів у медичних закладах пенітенціарної системи. Зокрема, відповідні рекомендації були висловлені за підсумками візитів до України у 2005 році (пункт 132, CPT/Inf (2007) 22), у 2013 році (пункт 151, CPT/Inf (2014) 15) та у 2017 році (пункт 86, CPT/Inf (2018) 41).

2. У порушення вимог пункту 3 глави 1 розділу II “Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 (далі — Порядок) та Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №511/о"Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, медичні працівники не складають належним чином довідок.

Зокрема, у більшості випадків пункт 8 форми, який передбачає визначення обставин отримання тілесних ушкоджень, заповнюється формально, без конкретизації, що не дозволяє ідентифікувати фактичні обставини події.

Відсутність повноцінного документування обставин травмування та неналежна фіксація тілесних ушкоджень не відповідає пункту 60 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part), де зазначено, що медичні служби у місцях позбавлення волі можуть зробити свій внесок у запобігання насильству проти осіб, яких тримають під вартою, шляхом систематичної реєстрації тілесних ушкоджень, а також, якщо це необхідно, через інформування відповідних органів влади.

3. У порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-6/о “Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення i на присутність або участь учасників освітнього процесу”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110, встановлено відсутність підписаної у пацієнта, який перебував у стаціонарі медичної частини, інформованої добровільної згоди на проведення діагностики та лікування.

Зазначене може свідчити про відсутність добровільної згоди пацієнта для застосування щодо них методів діагностики, профілактики та лікування, що є порушенням статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та пункту 47 рекомендацій Комітету (CPT/Inf(93)12-part).

4. У медичній частині не організовано проведення замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2012 року №200.

Наркозалежним особам не забезпечується соціально-психологічний супровід, когнітивно поведінкова терапія (КПТ), профілактика рецидивів, мотиваційне інтерв’ю, групи взаємодопомоги тощо.

Таким чином дані особи позбавлені можливості отримувати ЗПТ, що порушує їхнє право на вибір методів лікування відповідно до статті 38 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

Разом із тим Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році зазначає, що потрапляння до пенітенціарної установи є можливістю розв’язати проблему, пов’язану з наркотиками, і тому важливо, щоб відповідна допомога була запропонована всім зацікавленим особам, отже, в усіх установах має бути доступне відповідне медичне обслуговування.

Допомога, що пропонується таким особам, повинна бути різноманітною; програми замісної терапії для осіб з наркотичною залежністю повинні поєднуватися зі справжніми психо-соціальними та освітніми програмами для осіб з опіоїдною залежністю, які не в змозі припинити вживання наркотиків. Крім того, доступ до програм ЗПТ в установах повинен бути легкодоступним, а керувати ними повинні також пенітенціарні лікарі, які повинні пройти спеціальну підготовку з питань, пов’язаних із вживанням наркотиків. (CPT/Inf(2024) 20) пункт 86).

5. Моніторинговою групою встановлено, що лікар-психіатр проводить психіатричні огляди пацієнтів без належного оформлення письмової інформованої згоди. Зокрема, всупереч вимогам Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003-7/о “Усвідомлена згода особи на проведення психіатричного огляду”, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 вересня 2016 року №970, установлено, що в медичній документації (зокрема в медичній карті амбулаторного хворого форми № 025/о та медичній карті стаціонарного хворого форми № 003/о) відсутня підписана пацієнтом інформована згода на проведення психіатричного огляду.

6. У порушення пункту 9 Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 березня 2016 року №240, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за №570/28700, пункту 8.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я”, палата-ізолятор для осіб з розладами психіки не відповідає встановленим вимогам.

Приміщення розраховане на перебування більш ніж однієї особи(на 2 особи), що суперечить принципам ізоляції. Обладнання ізолятора мають гострі кути, що становить потенційну небезпеку для пацієнтів. Санітарний вузол не обладнаний дверцятами та достатніми перегородками, що унеможливлює приватність. Відсутній бачок із питною кип’яченою водою. Крім того, вікно в ізоляторі обладнане склоблоками, через що природне освітлення практично не проникає в приміщення, що може створювати додатковий психологічний тиск на пацієнтів через відсутність будь-якого, навіть візуального, зв’язку із зовнішнім світом.

У своїй доповіді за результатами візиту до України в 2020 році Комітет за аналогічних обставин вже звертав на це увагу та рекомендував вжити заходів для перегляду дизайну вікон у камерах для того, щоб дозволити ув’язненим бачити, що знаходиться поза межами камери. CPT/Inf (2020) 40) пункт 48).

7. У штаті медичного закладу вакантна посада клінічного психолога, що перешкоджає ефективному наданню медичної допомоги засудженим у сфері психічного здоров’я. Водночас Комітет у доповіді за наслідками візиту до України у 2023 році повторює свою рекомендацію надалі посилювати надання психологічної допомоги в установах, а також розвивати підготовку та роль пенітенціарних психологів, особливо в частині терапевтичної клінічної роботи із засудженими.

У цьому контексті необхідно докласти зусиль для набору клінічно підготовлених психологів, які повинні бути частиною медичної команди і в своїй роботі не повинні поєднувати дві різні ролі, тобто оцінку ризиків і терапевтичну клінічну роботу. (CPT/Inf (2024) 20) пункт 85).

8. У порушення Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 року №1777, у медичній частині обладнано лише один ізолятор для інфекційних хворих, що унеможливлює одночасного розміщення хворих на небезпечні інфекційні захворювання окремо один від одного та інших засуджених.

Крім того, ізолятор для осіб з інфекційними захворюваннями не відповідає санітарно-гігієнічним нормам та вимогам Державних будівельних норм В.2.2-10:2022 “Заклади охорони здоров’я. Основні положення”. Так, палата, призначена для утримання таких пацієнтів, не обладнана душовою кабіною, що змушує інфекційних хворих користуватися спільними санітарними приміщеннями разом з іншими утримуваними особами які перебувають на лікуванні у стаціонарі медичної частини.

Відсутність належних умов унеможливлює ефективну ізоляцію пацієнтів, сприяє поширенню інфекційних захворювань та створює загрозу здоров’ю як засуджених, так і персоналу установи.

9. У порушення вимог Норми належності постільних речей, спеціального одягу та спеціального взуття (інвентарне майно) для засуджених, які проходять лікування у лікувально-профілактичних закладах, закладах на правах лікувальних та в медичних частинах при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом МЮУ від 20.02.2012 року №280/5, засуджені особи не отримують госпітальне майно (костюм, халат та туфлі госпітальні). Засуджені перебувають у стаціонарі у повсякденному одязі, іноді зі своєю постільною білизною.

10. У порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, у медичній частині не створено умов щодо утримання людей з інвалідністю. 

11. У порушення пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”, у медичній частині відсутній висновок, що підтверджує вільний доступ до будівель та приміщень медичного закладу маломобільних груп населення, отримання якого є обов’язковим.

12. У порушення вимог Стандартів медичної допомоги при ВГС у дорослих, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.01.2021 року №51, не всі особи (4 осіб станом на 05.06.2025 року) з підозрою на вірусний гепатит С проходять ПЛР-тестування, у зв’язку з чим вони не отримують необхідного лікування , що може призвести до погіршення стану їхнього здоров’я та поширення зазначеного інфекційного захворювання серед засуджених та ув’язнених осіб.

13. У порушення Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.10.2015 року №681, персонал медичної частини через технічні обмеження позбавлений можливості надсилати запити на телемедичні консультації та отримувати фахову допомогу для надання медичних послуг засудженим.

14. У порушення вимог Табеля оснащення обладнанням одного робочого місця лікаря-стоматолога та зубного техніка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.04.2005 року №158, у медичній частині відсутній дентальний рентген апарат, що унеможливлює проведення поглибленого стоматологічного обстеження засуджених та не забезпечує своєчасне надання належної стоматологічної допомоги.

Також встановлено, що стоматологічний кабінет не забезпечений необхідними пломбувальними матеріалами. За інформацією, наданою працівниками медичної частини, серед доступних видів стоматологічної допомоги переважає видалення (екстракція) зубів, тоді як пломбування здійснюється вкрай рідко, що істотно обмежує право засуджених на отримання належної стоматологічної допомоги. 

15. У порушення пункту 7 глави III розділу II Порядку, моніторингова група зафіксувала відсутність особистої медичної книжки у працівника їдальні та результатів обстеження в медичній документації, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), які необхідні для допуску до роботи на об’єктах харчування.

16. У кабінетах лікарів відсутнє гаряче водопостачання, робочі місця медичних працівників не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують статтю 19 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” статті 13 Закону України “Про охорону праці”.

17. У порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі — Правила), приміщення медичної частини не обладнані системами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

18. Приміщення кабінету лікарів та рентгенкабінету не забезпечені вогнегасниками, що є порушенням вимог п. 3.6 глави 3 розділу V Правил та порушенням п. 10.18. глави 10 Державні Санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур” затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.06.2007 року №294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 року за №1256/14523.

19. У порушення частини 5 статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України, засудженим під час перебування в стаціонарі медичної частини не забезпечено право користування глобальною мережею Інтернет. Відсутність доступу до Інтернету обмежує їхню можливість отримувати інформацію, реалізовувати право на освіту, самоосвіту та підтримувати соціальні зв’язки, що суперечить пункту 63 рекомендацій Комітету (CPT/Inf (93) 12-part).

Рекомендації:

1.Забезпечити облаштування ДІЗО та КДіР відповідно до Норм забезпечення згідно з наказом Мін’юсту №1118/5 та №2300/5: облаштувати приміщення для приймання засуджених, зберігання речей, кімнати для роздягання, перукарню, кімнати для роздачі їжі, миття посуду тощо; забезпечити ізольоване розміщення медичної частини від КДіР; відновити в КДіР відсутні приміщення побутового призначення (гардеробна, кімната вмивання, сушарка тощо). Забезпечити умови зберігання харчових продуктів з дотриманням санітарних норм та температурних режимів. Обладнати кімнату для виховної роботи в КДіР для проведення первинних соціально-виховних заходів.

2. Оснастити санвузли ДІЗО/ПКТ повноцінними перегородками або дверцятами відповідно до п. 19.3 Європейських пенітенціарних правил. Встановити системи вентиляції та забезпечити природне освітлення у камерах ДІЗО/ПКТ, КДіР та СПС. Замінити затемнені вікна на прозорі з дотриманням безпеки. Встановити баки для питної води у всіх житлових приміщеннях згідно з ЄПП (п. 22.5) та Нормами забезпечення.

3. Реконструювати прогулянкові дворики з урахуванням: збільшення площі до достатньої для фізичної активності; встановлення укриттів від опадів згідно з вимогами CPT (CPT/Inf (92) 3, п.48).

4. Встановлення відеоспостереження має базуватися виключно на індивідуальній оцінці ризиків. Припинити практику системного відеоспостереження у житлових камерах ДІЗО/ПКТ без обґрунтованих підстав.

5. Забезпечити радіофікацію камер ДІЗО.

6. Забезпечити надання перукарських послуг та нагляд чергового медичного працівника під час банно-пральних процедур. Оснастити приміщення для роздягання місцем для фельдшера (стіл і крісло). Обладнати пральню туалетом для персоналу згідно з Нормами забезпечення.

7. Вжити заходів для забезпечення прихованого носіння спецзасобів персоналом, який контактує із засудженими.

8. Усунути порушення Правил пожежної безпеки, зокрема забезпечити закриття дверей електрощитових.

9. Розробити план поетапного усунення некомплекту (74 штатні одиниці), з урахуванням ризиків безпеки та якості виконання функцій. Забезпечити перехід до змінної роботи замість 24-годинних чергувань, як того вимагає CPT (CPT/Inf (2024) 20, п. 93).

10. Укладання строкових трудових договорів має бути обґрунтованим відповідно до ч. 3 ст. 23 КЗпП України. Для постійних посад (кухарі, прибиральники тощо) укладати безстрокові договори. При наявності ознак трудових відносин укладати саме трудові, а не цивільно-правові договори. Уникати використання ЦПД у випадках системної, регулярної зайнятості під контролем адміністрації (ст. 21, 24 КЗпП, справа №761/6576/17). Забезпечити дотримання вимог ст. 3-1 Закону “Про оплату праці” та мінімального розміру заробітної плати. Гарантувати оплату за виконану роботу не нижче прожиткового мінімуму (ст. 43 Конституції, п. 103 Правил Мандели). Припинити практику залучення засуджених до праці до укладення договору.

11. Вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень прав людини та недопущення катувань, інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у медичній частині №86 філії Державної установи Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Вінницькій області.

12. Забезпечити штат медичної частини лікарями-спеціалістами відповідно до потреб.

13. Забезпечити контроль за належним веденням медичної документації відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та інших нормативно-правових актів.

14. Забезпечити можливість отримання замісної підтримувальної терапії на підставі діагнозу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.

15. Виконати вимоги пункту 37 Постанови кабінету міністрів України №285 від 2 березня 2016 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”.

16. Забезпечити належну медичну допомогу особам, хворим на вірусний гепатит С.

17. Забезпечити доступність будівель установи відповідно до Державних будівельних норм України В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.

18. Забезпечити належну роботу телемедичного комплексу для здійснення запитів лікарями на телемедичне консультування.

19. Забезпечити обладнання ізолятора для осіб із розладами психіки та поведінки відповідно до вимог.

20. Забезпечити надання належної психіатричної медичної допомоги.

21. Забезпечити отримання інформованої згоди пацієнтів на обстеження та лікування у встановленій формі.

22. Забезпечити своєчасну та належну фіксацію тілесних ушкоджень у засуджених.

23.Припинити практику використання засуджених як помічників у медичних частинах та установі.

24. Забезпечити медичну частину госпітальним майном (костюм, халат та капці госпітальні).

25. Забезпечити медичну частину необхідним діагностичним обладнанням, в тому числі дентальним рентген-апаратом.

26. Обладнати протипожежну систему відповідно до встановлених вимог.