Права людини понад усе
Такий лозунг лунав над різнобарвною ходою першого Харківського прайду найчастіше. А ще – «Бунтуй, кохай, права не віддавай!» і навіть суто харківське: «Нумо, Харків, права замість парків!»
За підрахунками поліції дві тисячі учасників (організатори нарахували три) пройшли крізь площу Свободи – від Палацу дитячої творчості до Університета. Планувалося, що правозахисний марш ітиме Сумською аж до площі Конституції. Але через можливі провокації з боку противників Прайду маршрут довелося змінити. Праворадикальні організації за кілька днів до події «раптом» вирішили провести власні акції: мітинги за екологію, за традиційні сімейні цінності, молитовне стояння. І все це – на шляху правозахисного маршу. Спочатку міська влада хотіла через суд заборонити усі масові заходи 15 вересня, а потім, здається, дозволила скористатися правом на мирні зібрання усім охочим.
«До охорони публічного порядку були залучені більше 2500 працівників поліції, у тому числі особовий склад з інших регіонів України – спецпризначенці, підрозділи ТОР, військовослужбовці НГУ та курсанти ХНУВС. Також під час Маршу працювали групи комунікації та поліція діалогу», – ідеться у повідомленні пресслужби Харківської поліції.
Людей з різними поглядами розділяли щільні ряди правоохоронців, а також пересувні огорожі і колони автівок. Так сталося, що Марш рівності пройшов у майже замкнутому просторі площі Свободи (скоріше, на половині площі, адже над іншою її частиною майоріли прапори таких організацій, як «Традиції і порядок», «Фрайкор», «Орден»). Власне це завадило досягти головної цілі таких парадів – розповісти про рівність звичайним співгромадянам. Втім, організатори маршу настроєні позитивно.
Традиційні цінності відстоювали досить різні представники харківської громади: від побожних бабусь із хрестами в руках до кремезних чоловіків із трьома шістками на спині.
Без інцидентів не обійшлося. Кілька яєць у бік Прайду полетіли ще на початку ходи. А коли учасники маршу розходилися, хлопці спортивної статури у чорному одязі та білих масках перекрили один із шляхів відходу.
Згодом у саду Шевченка декілька молодиків накинулися на підлітка і почали бити його ногами. Журналіст ХПГ Володимир Бацунов став свідком події.
– Сховав камеру, збираюся вже йти, раптом бачу: на алейці метрах у двадцяти-тридцяти нелюди в чорному доганяють якогось підлітка й починають бити, – розповідає він. – Людці повмикали смартфони, побігли, знімають. Чорних штук десять, не більше, а глядачів не менше тридцяти – запросто б загасили, так ні! Хлопчик утікає, за ним гоняться, б’ють, валять на траву. Кидаюся туди розпихувати. Якийсь, схоже, журналіст, із камерою, кричить чорним: «Щеня не бийте!», а «щеняті» кричить матом: «Забирайся звідси!» Той і «забрався». Поліції поруч не було. Принаймні, я не бачив. Потім з’явилися. Усі побігли до Шевченка, я так само побіг. Бачу, хтось навколішки стоїть біля «Пиріжкової». Вдарили, певно. Дівчинка-підліток. Років 14–16. Потім її відвели у бік. Поліції багато, і чорних багато.
Крім того, поліція повідомляє про хлопця, який жбурляв каміння в людей, які після заходу йшли по вулиці Сумській. На Римарській сталися сутички між поліцією і представниками праворадикальних організацій, під час яких двом поліцейським газом обпекло очі. Трьох людей затримали. Загалом поліція відкрила два кримінальних провадження і оформила один адміністративний протокол.
Прайд – це боротьба не лише в просторі, але й у часі, зазначила учасниця ХарківПрайду друга секретарка Посольства Великобританії в Україні Шівон Райт. Адже, наприклад, перший Лондонський Прайд 1972-го року зібрав близько 2 тисяч людей. А цього року їх було вже більше мільйони.