MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України


Увага! Це архівна версія сайту ХПГ. Вона більше не оновлюється. Тут зібрані публікації з 1999 по 2025 роки. Якщо ви хочете прочитати нові пубікації, будь ласка, перейдіть за цим посиланням KHPG.ORG

Увага! Громадяни, караул!

23.06.2019   
Сергій Щетинін
Конституційний Суд України своїм рішенням від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, визнаючи Указ Президента В.А. Зеленського конституційним, вчергове продемонстрував вершину правового нігілізму та блюзнірства щодо поняття верховенства права і виключного права народу визначати та змінювати конституційний лад в Україні.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, визнаючи Указ Президента В.А. Зеленського конституційним, вчергове продемонстрував вершину правового нігілізму та блюзнірства щодо поняття верховенства права і виключного права народу визначати та змінювати конституційний лад в Україні.

Схоже на те, що судді КСУ розглядаючи цю справу та ухвалюючи рішення перебували у дуже не зручній, як для такої діяльності, позі – «страуса».

Бо, як інакше пояснити те, що судді КСУ застосовували правові норми, які не містяться в офіційно оприлюдненому на сьогодні тексті Конституції України? Як пояснити те, що маючи предметом цієї справи визначення конституційності Указу щодо позачергових виборів до парламенту, судді тлумачать конституційний лад України, який є не визначеним з часу прийняття Конституції України ані самою Конституцією, ані у встановлений нею спосіб визначеним нею єдиним суб’єктом – НАРОДОМ? Парламент, як орган законодавчої влади в Україні, є складовою частиною організаційно-правової форми устрою державної влади в Україні, а вона ця форма, у свою чергу, є невід’ємною складовою частиною конституційного ладу в Україні, який ніким не визначений!

Мені можуть заперечити – як так не визначений, розділи І, ІІІ, ХІІІ Конституції визначають конституційний лад! Я відповім: вони визначають засади конституційного ладу, а в цілому конституційний лад має бути визначений за статтею 5 виключно народом! Цього так і не трапилося.

Разом з цим не має пояснення тому, як судді КСУ, здійснюючи свою діяльність з 8 грудня 2004 року, можуть ігнорувати факт триразової зміни державними органами України конституційного ладу в Україні.

Для тих, хто робить вигляд, що цього не було, нагадую:

  • Постановою Верховної Ради України від 24.02.2014 року № 775-VII, окрім іншого, встановлюється факт зміни конституційного ладу в Україні Конституційним Судом України шляхом ухвалення ним рішення 30.09.2010 року № 20-рп/2010.
  • На виконання зазначеної постанови Генеральною прокуратурою України 6.03.2014 року відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 109 КК України (досудове розслідування триває досі).
  • Постановами Верховного Суду України від 2.12.2014 року у справі судді КСУ Овчаренко В.А. та у справі судді КСУ Колоса М.І. від 28.04.2015 року встановлено факт зміни конституційного ладу в Україні Конституційним Судом України шляхом ухвалення ним рішення від 30.09.2010 року № 20-рп/2010.

З огляду про наявність встановлених вищими державними органами законодавчої та судової юрисдикції фактів зміни конституційного ладу в Україні, проста логіка дає підстави беззаперечно стверджувати, що раз КСУ своїм рішенням від 30.09.2010 року № 20-рп/2010, визнавши неконституційним закон України від 8.12.2004 року «Про внесення змін до Конституції України № 2222-ІV», змінив конституційний лад в Україні, то і прийняття Верховною Радою України 8.12.2004 року з очевидно грубим порушенням процедури зазначеного закону, що встановив 30.09.2010 року рішенням № 20-рп/2010 КСУ (рішення є діючим і не може бути скасованим), призвело до первинної зміни конституційного ладу в Україні.

А це, у свою чергу, беззаперечно означає, що за твердженням Верховної Ради України сьомого скликання Верховна Рада України четвертого скликання, діючий на той час Президент України, який підписав цей закон, стоять в одному ряду державних органів та посадових осіб, які узурпували виключне право народу на встановлення конституційного ладу в Україні.

А тепер, усвідомивши цю об’єктивну реальність, самі, шановні співгромадяни, робіть висновки про те, чи радіти президенту Зеленському і його Зе/команді від такого «чудового» подарунку Конституційного Суду України, чи сумувати.

Самовпевненим суддям КСУ принагідно хочу нагадати безпрецедентне рішення самого Конституційного суду 5.10.2005 року № 6-рп/2005, яке за настання зазначених у п.4.4 цього рішення обставин, визнає неконституційними і незаконними будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке належить виключно народові.

ЦИТАТА: «4.4. Конституція України забороняє узурпацію належного виключно народові права визначати і змінювати конституційний лад в Україні державою, її органами або посадовими особами. Узурпація означає, зокрема, привласнення переліченими суб’єктами права, яке передусім належить народові, вносити зміни до Конституції України у спосіб, який порушує порядок, визначений розділом ХIII чинного Основного Закону України, в тому числі усунення народу від реалізації його права визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Тому будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке належить виключно народові, є неконституційними і незаконними.»

Я візьму на себе сміливість і дам декілька порад Президенту Зеленському. Я щиро йому раджу:

  1. скасувати свій указ про розпуск ради та призначення позачергових виборів. Це його убезпечить від консервації антиконституційної та антинародної системи, автором якої є Віктор Медведчук, про що він сам з гордістю заявив нещодавно в ефірі 112 каналу. Але цей мужній крок не вирішить всіх проблем нашого суспільства;
  2.  видати указ про відкликання з посад суддів діючого КСУ, призначених за квотою Президента, за порушення ними присяги при ухваленні рішень, починаючи з лютого 2014 року та рекомендувати іншим відповідним суб’єктам відкликати з посад суддів КСУ за їх квотами;
  3. невідкладно звернутись до КСУ з відповідними поданнями про визнання неконституційними та незаконними Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року; Постанови Верховної Ради України «Про текст Конституції України в редакції 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII» від 22 лютого 2014 року, Постанови Верховної Ради України «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» від 24.02.2014 року № 775-VII;
  4.  видати указ про заходи щодо невідкладного забезпечення реалізації народом його виключного права щодо встановлення конституційного ладу в Україні.

Раджу це зробити, не зважаючи на те, що відповідно до імперативних норм п. 4.4 Рішення Конституційного Суду від 5.10.2005 року № 6-рп/2005 ці законодавчі та нормативні акти вже є неконституційними і незаконними, для того, щоб оновлений на час розгляду цих подань Конституційний Суд підтвердив цей факт.

Решта порад у робочому порядку.

Якщо вам сподобалася публікація, підтримайте автора статті та діяльність Харківської правозахисної групи
 Поділитися