Безвідповідальні дорослі заразили немовля на ВІЛ. Як реагує на це суспільство?
Ми вже писали про те, як юрист нашої мережі Олег Несинов допоміг відсудити в лікарні півмільйона на користь зараженої ВІЛ дитини. Рішення суду вже з’явилося в реєстрі і тепер можна розповісти більше подробиць про цю історію.
Дитина здорових батьків просто мала нещастя народитися в лікарні, в який в той самий час лікувалася інша дитина – носій ВІЛ. Зараження передалося через внутрішньовенні уколи, тобто в лікарні персонал не дотримувався техніки безпеки. Дитина також мала нещастя народитися в 1997 році, коли одноразові шприци ще не стали нормою.
Суд першої інстанції присудив компенсацію шкоди в 135000 грн. Розглянувши матеріали справи апеляційний суд вирішив, що це сума замала. Далі просто цитата з судового рішення:
«Характер хвороби дитини примусив позивачку змінити склад життя, докладати додаткові зусилля для підтримки здоров’я та життя дитини, внесло обмеження, незручності в спілкуванні з оточуючими. Наявність постійних тревог та побоювань за здоров’я, життя, долю доньки є факторами, що пригнічують емоційний стан будь-якої людини, не сприяють повноцінному життю та реалізації особистості в суспільстві. Також позивачка постійно хвилюється за своє здоров’я та здоров’я інших членів родини через можливе інфікування від доньки. Обуреність, роздратованість, образа є почуттями, які супроводжують позивачку все життя, через те, що її дитина була інфікована невиліковною хворобою, яка негативно сприймається суспільством.»
В результаті комунальний заклад «Дніпропетровська дитяча клінічна лікарня № 3 ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпропетровської обласної ради має виплатити 500000 гр. Але… Чи змінять ці гроші життя дитини, які вже 16 років? Навіть в обговорення попередньої новини люди писали, що «це ж держава, тобто я, маю за це платити?»
Звісно гроші допоможуть оплатити лікування і підтримувати більш менш достойний рівень життя (навіть хворі на СНІД можуть жити довго). Але чи зможе ця молода особа нормально почувати себе в нашому суспільстві, яке в більшості досі вважає, що ВІЛ можна підчепити через рукостискання? (нагадуємо – ВІЛ передається тільки безпосередньо через кров). В суспільстві, яке в більшості вважає, що хворі на СНІД винні самі…. А в чому ж було винне це немовля в 1997 році? В виборі лікарні батьками? Чи мали вони той вибір?
Коментує Айгуль Муканова, юрист Харківської Правозахисної Групи:
«Це рішення важливе, бо це перше українського суду за цивільним позовом, коли при зараженні ВІЛ з вини персоналу лікарні визнана цивільно-правова відповідальність лікарні і призначена співмірна стражданням сума компенсації. Як правило, розгляд таких справ завершується відмовою в позовних вимогах або призначенням дуже малою суми компенсації. Звісно, це судове рішення не зможе змінити ситуацію, але допоможе в лікуванні ВІЛ інфікованого та ров’язанні деяких соціальних питань, які без грошей не вирішуються.
Дуже важливо, що таке рішення стане попередженням подібних ситуацій в майбутньому і підвищить ступінь контролю адміністрації лікарень за безпекою та дотриманням всіх санітарних вимог при проведенні медичних процедур, що може врятувати життя інших пацієнтів.»
Айгуль Муканова є керівником проекту Харківської Правозахисної Групи «Забезпечення захисту прав людини вразливих груп населення силами всеукраїнської мережі правової допомоги», а Олег Несинов є юристом проекту.
Метою проекту, який здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» є надання своєчасної, доступної, кваліфікованої та якісної юридичної допомоги у захисті прав осіб, які вживають наркотики, пацієнтів ЗПТ та людей, які живуть з ВІЛ/СНІД силами всеукраїнської мережі адвокатів та юристів в різних регіонах України.
Якщо ви самі потребуєте такої допомоги, або знаєте людей, які живуть із ВІЛ/СНІД, та/або вживають наркотики, та/або є пацієнтами замісної підтримуючої терапії, права яких порушуються та яким потрібна фахова допомога правників, то пишіть [email protected] або дзвоніть до ХПГ 057 7006772. Для отримання допомоги можна також заповнити форму звернення на сайті: ulaf.net.ua, для чого достатньо всього декілька хвилин.