Влада темряви...
У Харкові тисячами знищують бездомних тварин, які опинилися на вулиці звісно не за власним бажанням. Знищення бродячих тварин відбувається за рішенням міської адміністрації. Шарікови при владі. Влада тьми. Як казав Шаріков у «Собачому серці» Булгакова - «Ми цих котів душили-душили». Так душать не тільки бідолашних тварин, а й нас з вами. Наші мрії і бажання. Нашу культуру. В цьому сенсі показовим є відношення влади до медичних і культурних закладів. В 2008 році та ж сама місцева влада, що й зараз, позакривала міські протитуберкульозні диспансери, фактично залишивши без медичної допомоги тисячі хворих на туберкульоз. Усі протести хворих, лікарів, громадських організацій були марними. І, хоча влада тоді була не у ПР, до якої належать тодішній мер Добкін і секретар міськради – Кернес, центральна влада, а саме президент Ющенко та прем’єр Тимошенко, нічого вдіяти не могли. Харківська влада поводила себе так, як вона того бажала – нахабно і безкарно.
Можна собі уявити, як вона, харківська влада, почуває себе зараз, коли ПР панує в країні. Події з вирубкою дерев в парку Горького, які відбувались у 2010 році, показали, що бажання рубати і нищити все навколо, у харківських можновладців таке, що їм не страшні ані громадські протести, ані негативна реакція світової спільноти.
Дерева в парку знищили, через парк провели автошлях. Харків втратив необхідну йому рекреаційну зону, і з кожним днем втрачає дерева, що ще залишилися і на вулицях, і в лісопарку. Ось така в нас рідна харківська влада.
Але всього цього їм здалося замало. Тому пан Добкін – нині вже – губернатор, вирішив поборотись ще і з культурною спадщиною міста. В очі йому кинулась Харківська обласна медична бібліотека, яка була створена ще 1861 року на кошти медичного товариства. Я працювала в цій бібліотеці декілька років, і саме в її старому фонді, який є абсолютно унікальним не тільки в Україні, а й в СНД. Але пан Добкін вирішив, що це надто гарна і дорога установа для нашого міста. Та ще й попит на таку медичну літературу обмежений науковими колами. А кому потрібна ця наука? В усякому разі не пану Добкіну. А от кошти зекономити на працівниках бібліотеки просто вкрай необхідно. От і вирішив наш губернатор зекономити на унікальному культурному надбанні України і для цього скоротити працівників бібліотеки з 85 до 15, про що і оголосив на прес-конференції. А саму бібліотеку, старий фонд якої вже давно відправили у Васищеве, де він потроху псується, перевести невідомо куди. Наразі, де вона буде розташована, невідомо.
Медична спільнота в шоці, але виступати бояться, як і завжди всі бюджетники. Не боїться незалежне Медичне товариство лікарів-валеологів, краєзнавці, просто мешканці Харкова. Що робити і як захистити себе від шарікових ніхто не знає, бо влада в їхніх руках. А вся культура, і культурна спадщина, і історія міста, і наука – це для них так – порожній звук.
Лячно, коли такі люди при владі, лячно і за сучасність, і, особливо, за майбутнє країни, за майбутнє наших дітей, у яких його зараз просто відбирають.