MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України


Увага! Це архівна версія сайту ХПГ. Вона більше не оновлюється. Тут зібрані публікації з 1999 по 2025 роки. Якщо ви хочете прочитати нові пубікації, будь ласка, перейдіть за цим посиланням KHPG.ORG

Передачі та посилки засудженим

15.04.2009   
Валентина Бадира

22 травня 2008 року Конституційний Суд України своїм рішенням №10рп/2008 визнав такими, що не відповідають Конституції України пункти 36 – 100 розділу 2 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. У тому числі визнані неконституційними пункти 70 і 71 Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік”. Цими пунктами були внесені зміни до статті 112 Кримінально-виконавчого кодексу України, в частині зняття обмежень на отримання засудженими посилок, передач та бандеролей.

Відповідно до пункту 6 цього рішення, після набуття ним законної сили ніхто не має права знову встановлювати факти або правовідносини, стосовно яких воно було винесено. Воно носить загальнообов’язковий та преюдиціальний характер.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з дня оприлюднення рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 року, засуджені виправних колоній мінімального рівня безпеки на протязі року мають право отримувати 7 посилок (передач) і 4 бандеролі; на середньому рівні безпеки – 6 посилок (передач) і 4 бандеролі; на максимальному рівні безпеки – 5 посилок (передач) і 2 бандеролі; довічно ув’язненні – 2 посилки (передачі) і 2 бандеролі, а ув’язнені можуть отримувати посилки і передачі відповідно до абзацу 5 частини 1-ї статті 9 Закону України „Про попереднє ув’язнення”.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №530. Пунктом 13 цієї Постанови встановлено, що кількість посилок (передач) і бандеролей, що одержуються засудженими, які відбувають покарання у виправних та виховних колоніях та кількість посилок (передач), що одержуються відповідно до статті 9 Закону України „Про попереднє ув’язнення” особами, взятими під варту, не обмежується.

На сьогоднішній день існують: Кримінально-виконавчий кодекс України та Постанова Кабінету Міністрів України, які одночасно, але по-різному регулюють право засуджених на одержання посилок (передач) та бандеролей.

Вважаємо, що небезпека такого явища криється в тому, що при одночасному існуванні різних правових норм, які регулюють одні і ті ж правовідносини (право засуджених на одержання посилок (передач) та бандеролей), співробітникові надається право вибирати для застосування ті положення – або Кримінально-виконавчий кодекс, або Постанова Кабінету Міністрів, – які на його думку для нього є найбільш прийнятними. Це неминуче призведе до порушення прав і законних інтересів засуджених, створить можливості корупційних дій зі сторони певного кола персоналу.

Громадські організації, які займаються захистом прав і законних інтересів засуджених, неодноразово пропонували внести зміни до чинного Кримінально-виконавчого кодексу, якими б зняли обмеження щодо кількості телефонних дзвінків, короткострокових і тривалих побачень, а також кількості посилок(передач) і бандеролей.

Не зважаючи на вказівки Генеральної прокуратури стосовно дотримання виконання норм КВК щодо кількості посилок (передач) і бандеролей, що одержуються відповідно до статей 112, 138, 139, 140, 143 і 151 до статі 9 Закону України „Про попереднє ув’язнення” керівництвом ДДУПВП в усній формі дана вказівка регіональним Управлінням, а ті, відповідно, керівникам кримінально-виконавчих установ, видавати посилки і бандеролі без обмеження, тим самим штовхаючи керівників виправних колоній та СІЗО до дій, які можуть стати підставою для притягнення до відповідальності.

Отже, на сьогодні існує парадоксальна ситуація: Конституційний суд скасував прогресивний нормативний акт парламенту, який був спрямований на забезпечення прав засуджених.

 

Якщо вам сподобалася публікація, підтримайте автора статті та діяльність Харківської правозахисної групи
 Поділитися