Народні депутати пропонують запровадити в Україні загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування

Метою законопроекту (реєстр. №3155-1) є створення економічних механізмів забезпечення конституційних гарантій громадян України на охорону здоров’я, безоплатну медичну допомогу та медичне страхування.

Необхідність прийняття закону автори аргументують тим, що система охорони здоров’я продовжує працювати за умови дефіциту бюджетних коштів. Недостатність фінансування із бюджету вже призвела до серйозних соціально-негативних наслідків. Загальнодоступна медична мережа у плані медичних технологій помітно регресує. Зменшення доступності безоплатної медичної допомоги призвело до відчутного збільшення хворих із запущеними формами злоякісних пухлин, серцево-судинних захворювань, туберкульозу.

Депутати вважають, що зараз постає питання визначення напрямків реформування фінансового забезпечення галузі. На їхню думку, одним із можливих напрямків реформування є перехід від системи виключно бюджетного фінансування охорони здоров’я до нової бюджетно-страхової моделі охорони здоров’я, що базується на соціальному страхуванні. Така система фінансується цільовими страховими внесками роботодавців, фондів соціального страхування, держави, а також за рахунок бюджетних коштів.

При цьому страхові внески не розчиняються у загальному бюджеті, а спрямовуються безпосередньо на потреби охорони здоров’я і забезпечують платникам гарантований обсяг якісної медичної допомоги.

Автори законопроекту вважають, що запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування дозволить здійснити глибоку внутрішню перебудову національної системи охорони здоров’я. Впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування передбачає відхід від залишкового методу формування ресурсів галузі, поєднання бюджетних і позабюджетних коштів, гармонійний розвиток закладів охорони здоров’я різних форм власності.

Проект, зберігаючи позитивні риси існуючої системи охорони здоров’я (безоплатність надання медичної допомоги, загальний характер, доступність), посилює відповідальність держави, підприємств, організацій, установ, та закладів охорони здоров’я. Він містить механізми соціального захисту населення в нових економічних умовах. Населенню забезпечується визначений обсяг медичної допомоги, передбачений програмою загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, що затверджується на рівні держави.

Відповідно до цієї програми повинен встановлюватись розмір страхового внеску. Він визначається виходячи із обсягу програми та структури медичної допомоги.

Згідно із проектом, медичне страхування здійснюватиметься Фондом загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, який належить до державних позабюджетних цільових фондів, його робочими органами на місцях – територіальними управліннями та відділеннями в Автономної Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, в районах і містах обласного підпорядкування, які мають укладати договори із закладами охорони здоров’я, здійснювати оплату за надану медичну допомогу, контролювати якість надання медичної допомоги.

Впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування змінює умови фінансування і діяльності медичних закладів. Медичні заклади стають самостійними суб’єктами господарювання. Їх фінансування здійснюватиметься за конкретно виконану роботу певного обсягу і якості, що передбачено умовами договору.

Автори зазначають, що впровадження закону потребуватиме залучення додаткових бюджетних коштів та перегляду страхових внесків за окремими видами соціального страхування.

За їхніми прогнозними розрахунками, при затвердженні страхового внеску у розмірі 5% до фонду оплати праці, загальний обсяг страхових внесків складатиме близько 13,6 млрд. грн. При цьому за непрацююче населення страховий внесок в розрахунку за одного застрахованого на рік має бути затверджений у розмірі 290,9 грн.

Крім цього, для забезпечення фінансування окремих медичних закладів і служб, певних видів медичної допомоги в повному обсязі необхідно передбачити бюджетні асигнування в сумі близько 20,9 млрд. грн.

У зв’язку з тим, що цей закон передбачається ввести у дію з 1 січня 2010 року, зазначені витрати пропонується частково компенсувати за рахунок зростання доходів загального фонду бюджету, частково за рахунок страхових внесків.