Архів ХПГ

30.12.2000

...В те годы мне приходилось встречаться с теми, кто впоследствии приобрел широкую известность своим участием в диссидентском движении. Их, безусловно, объединял нонконформизм и достойное уважения мужество, готовность жертвовать своим благополучием и даже свободой. Однако это были очень разные люди. Иногда мне казалось, что некоторых из них слишком увлекает азарт политической борьбы. Разговаривая с ними, я явно ощущала, что, борясь за свободу высказывания своих мнений, они в то же время недостаточно терпимы к мнениям и убеждениям других людей. Недостаточно бережно, без необходимой щепетильности распоряжаются судьбами тех, кто им сочувствует. Помню, как-то после одной такой беседы я, вернувшись домой, сказала мужу: - Знаешь, они, конечно, очень достойные и мужественные люди, но, когда я подумала, что вдруг случится так, что они окажутся у власти, - мне этого не захотелось. Мое отношение к Павлу, Ларисе и многим другим определялось не только тем, что я разделяла их взгляды, что наши оценки советской действительности совпадали. Меня привлекала нравственная основа их убеждений и методов, которыми они и движение (получившее впоследствии название "правозащитного") пользовались. Некоторые из участников этого движения силою внешних обстоятельств стали моими подзащитными. Моими друзьями они становились по моему внутреннему выбору. Дина Каминская. "Записки адвоката" (1984)Дина Каминская. "Записки адвоката" (1984)

СУД НАД ВАЛЕРІЄМ МАРЧЕНКО (13 БЕРЕЗНЯ 1984 Р.)

30.12.2000

З РОБІТ ТРЕТЬОГО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ (1998) ХРИСТИНА КУШКА (М. ЛЬВІВ), ЛЮДМИЛА МАЗУР (М.КИЇВ), ЮРІЙ ГІЛЕВСЬКИЙ (С. ЗЕЛЕНА НИВА КРАСНОПЕРЕКОПСЬКОГО РАЙОНУ АРК)

30.12.2000

ПРОГРАММА МОДУЛЬНОГО КУРСА "ПРАВА ЧЕЛОВЕКА" ДЛЯ 5-8 КЛАССОВ МОЛОДЕЖНЫЙ ЦЕНТР ПРАВ ЧЕЛОВЕКА (Г. МОСКВА)

30.12.2000

ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ МИХАЙЛО ЖУКОТСЬКИЙ (М. ОРДЖОНІКІДЗЕ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛ.)

30.12.2000

30.12.2000

...Сьогодні "усі усім" розчаровані. Проте, це - не причина для відчаю. Нехай нас не дивує, що розчарування - конче потрібний етап руйнування тоталітарних структур свідомості. Наявність цього "негативу" краху патерналізму в суспільній свідомості, нашого розчарування всім, - означає, що паралельно має відбуватися - і відбувається таки - вивільнення енергії для праці, для свободи, енергії розкутості в наших спілкуваннях та оцінках. Прикрість лише в тому, що цей процес вивільнення суспільної енергії поступу та оновлення ще досі надто слабкий. Лише справді вільна людина здатна внести гуманістичну збалансованість та розмірність до хаосу стихій, випрацьовуючи усвідомлення власної відповідальності і перед родиною, і перед країною, не виступаючи в ролі прокурора щодо держави, а в ролі діяльного повноправного і свідомого громадянина тої держави. Народ, який не бажає визнавати гідності окремої особи, громадянина, в кінцевому рахунку не зможе, в принципі - не зможе зорганізуватися як сучасне суспільство навіть за допомогою найдосконалішого юридичного інструментарію. І мало тут допоможе суто формальне запровадження юридичних схем, вироблених сучасним суспільством Заходу, бо ті схеми просто не запрацюють. Антиподом індивідуальності є зовсім не спільнота як така, в тому числі і етнічна спільнота, - а насправді нетолерантність, нетерпимість чи закритість, відсталість. По-доброму, зрозуміємо, нарешті: нерозумно сьогодні ще й далі уявляти собі, що "наша хата скраю", що наш найбільший ворог десь поруч, а не ми самі, що наш спосіб життя кимось накинутий нам іззовні, що всяка влада (як учив нас марксизм) тримається тільки силою, терором, а не забезпечується - та й захищається так само - мільярдами наших щоденних свідомих чи неусвідомлених реакцій - у дії чи бездіяльності кожного з нас, поза будь-яким узгодженням із намірами, скажімо, парламенту чи президента. Усвідомити все це - куди важливіше, аніж продовжувати складати розпачливі звинувачення всіх "НЕ НАС" чи писати нові проекти абстрактного реформування нашого суспільства. Усвідомимо, нарешті, очевидне: бажаючи шануватися, треба таки братися до раціонального діла, яке і об’єднає нас, і навчить поваги. Починаймо! Починаймо з себе. З плюралізму. З толерантності. З громадянської зваги йти "проти течії". З людської гідності... Бо думати, що можна чогось досягти сьогодні при ігноруванні цього всього - простота. Чиста простота. То ж ШАНУЙМОСЯ. І щоб ми стали цього ВАРТІ!.. Зиновій Антонюк ("Про чистоту і простоту". Дуже радимо прочитати цю надзвичайно важливу та глибоку статтю, що була надрукована: у бюлетені "Права людини в Україні", 1995, вип.14; у журналі "Сучасність", 1996, №5; у збірці "Листи з волі", К.: Сфера, 1999.)

Толерантність

28.12.2000

Конспект уроку для 8-го класу.

Виховання громадянина та існуюча система освіти Інститут громадянської освіти запрошує до дискусії

28.12.2000

З матеріалів Всеукраїнської конференції Р.Романов (м. Севастополь), В.Торош (М. Рівне), С.Хотиненко (м. Шостка Сумської обл.)

28.12.2000

Становище вчителя в сучасних умовах

27.12.2000



X

X

надіслати мені новий пароль