Психологічні катування: невизначені та непокарані злочини
Напередодні Міжнародного дня на підтримку жертв катувань директорка ГО «Форпост» Олена Подолян та голова правління ГО «МАРТІН-Клуб» Вікторія Федотова дали прес-конференцію з метою привернення уваги громадськості і фахівців на невизначеність поняття психологічних катувань і гостру необхідність вирішення безлічі пов’язаних з цим питань.
«Ми б хотіли першими в Україні звернути увагу на колосальну проблему – українське законодавство ніяк не кваліфікує психологічні тортури. В нас немає надійних інструментів фіксації. Відповідно, постраждалі не отримують відшкодувань, які держава зобов’язана надавати, якщо допускає на своїй території відбуватися злочинам проти людяності. Якими і є психологічні катування», – зазначила Олена Подолян.
У свою чергу, Вікторія Федотова наголосила на так званих «інституційних катуваннях» щодо дітей. Мова йде про закриті установи, в яких діти піддаються жорстокому поводженню та тортурам.
«Катування – це страждання, з якого ти не можеш вийти. Це страждання, яке замкнуте всередині системи і ти просто не можеш від нього позбавитися. Якщо розглядати будинки дитини як місця катувань, а не місця догляду, ми можемо побачити, що дитина має вітальні потреби після того, як вона народилася. Життєва потреба бути поруч з рідною близькою людиною. Ця людина має бути завжди поруч з дитиною. В будинках дитини новонароджених переміщують в закриту систему, кладуть їх в бокс і не підходять до них протягом доби. Тобто, просто погодують і йдуть. Фізичних катувань нібито не відбувається, але перебування в таких умовах призводить до невідновлюваної шкоди психіці людини», – розповіла керівниця ГО «МАРТІН-Клуб».
У медійному просторі рідко зустрінеш обговорення подібної проблематики. Не виключаємо, що в Україні вперше відкрито акцентується увага на тому, що психологічні тортури залишаються невизначеними, а отже – непокараними.
Відеозапис