Архів ХПГMenu

Звіт про візит до Кам’янської виправної колонії № 34

13.07.2020 | Олександр Павліченко | khpg.org

2 липня 2020 року два члени Комісії з питань помилування при Президентові України відвідали Кам’янську виправну колонію № 34, в якій утримуються жінки, що вперше засуджені до позбавлення волі. Звіт про зустрічі із засудженими жінками, які звернулись із клопотаннями до Комісії, надісланий безпосередньо до Комісії і він не є публічним з огляду на зібрану та вміщену в ньому інформацію. Але оскільки під час відвідування території колонії була можливість оглянути умови перебування засуджених осіб, це було описано в наведеному нижче звіті.

Звіт підготовлено Олександром Павліченком, членом Комісії з питань помилування при Президентові України, виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини.

2 липня два члени Комісії з питань помилування при Президентові України – Катерина Павліченко – заступник Міністра внутрішніх справ України, та Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської групи з прав людини, за погодженням з заступником Міністра юстиції України Олени Висоцької відвідали Кам’янську виправну колонію № 34, в якій утримуються жінки, що вперше засуджені до позбавлення волі. На час встановлення карантину, викликаного епідемією коронавірусу COVID-19, обмежено відвідування пенітенціарних закладів, тому можливість відвідати колонію та поспілкуватись із засудженими необхідно було погодити з керівництвом Міністерства юстиції, за що окрема подяка Олені Висоцькій.

Необхідність мати очні зустрічі із засудженими виникла через потребу отримання більш повної інформації для ухвалення рішення у відповідь на клопотання про помилування, які надійшли від засуджених жінок з цієї колонії. Члени Комісії з питань помилування при Президентові України з максимальною ретельністю підходять до ухвалення рішень щодо можливої заміни строку покарання, і для цього, звичайно, важливо безпосередньо поспілкуватись із засудженими, що й відбулось під час візиту до колонії 2 липня.

До того ж, враховуючи досвід інших країн, варто зазначити, що у більшості випадків питання про помилування вирішується, зокрема, шляхом прямого спілкування з особами, які подали клопотання.

Відтак, під час візиту до виправної колонії відбулись сім окремих індивідуальних бесід із засудженими жінками, які звернулись із клопотаннями про помилування до Комісії.

Перебуваючи на території виправної колонії, члени Комісії ознайомились із умовами проживання, утримання, та роботи засуджених, які відбували покарання в цьому виправному закладі, про що наведена інформація нижче.

Передовсім треба зазначити, що Кам’янська виправна колонія № 34 є одним з двох виправних закладів для утримування засуджених, де відбувають покарання жінки з дітьми віком до 3 років (другим закладом є Чернігівська виправна колонія № 44). Специфіка перебування жінок з дітьми у колонії полягає в тому, що дитина може бути з матір’ю до досягнення трирічного віку. Після цього дитина має бути передана або родичам-опікунам на свободі, або поміщена до дитячого будинку. Дитина може бути залишена в колонії до чотирирічного віку в разі, якщо термін відбування покарання матері закінчується протягом цього річного періоду. Зокрема, під час зустрічей із засудженими, які звернулися до Комісії, було встановлено декілька таких ситуацій, коли термін відбування покарання спливає через півтора-три місяці по досягненню дитиною чотирирічного віку, що вимагатиме розлучення матері й дитини після досягнення дитиною трирічного віку. І ця інформація також є важливою при розгляді клопотань щодо помилування.

Всього в колонії відбували покарання станом на 2 липня 2020 року 250 засуджених жінок. 12 з них мають дітей у віці до 3 років, діти разом з мамами проживають в окремому секторі, який знаходиться на окремо виділеній території.

Сектор для проживання жінок з дітьми

Члени Комісії відвідали цей сектор і всі інші приміщення колонії разом з начальником Кам’янської виправної колонії № 34 Бобровою Іриною Юріївною.

У секторі для проживання жінок з дітьми перебувало 13 дітей, старші діти на час візиту гралися на дворі, менші перебували в житлових приміщеннях, які розташовані на другому поверсі.

Уявлення про умови проживання дітей допоможуть скласти ці фото:

Дитячий майданчик в секторі

Ігрова кімната

Дитячий санвузол

Вже майже готовий обід для дітей згідно з меню

Це штучне харчування для немовлят. Свіже й високої якості.

Кімнати для проживання мам з дітьми мають один санвузол на дві кімнати (див. фото):

Самі кімнати оформлені в різних кольорах, наприклад:

Ігрова кімната

Умови для утримання мам з дітьми є насправді гарними, і це основна оцінка сектору для проживання жінок з дітьми.

З питань, які потребують розв’язання і мають бути рекомендовані Міністерству юстиції, це вирішення питання із забезпеченням дітей тими ж памперсами, яких потребує кожна дитина, але закупівля яких не передбачена і не може здійснюватися за кошт виправної установи. Ця ж проблема супроводжує всіх дітей, які перебувають і в Чернігівській виправній колонії № 44, і в СІЗО в різних містах. Адміністрація закладу в кожному випадку знаходить вихід – частина надходить як допомога від благодійних організацій, використовуються кошти з промислового виробництва, коли воно є. Але в цілому питання має бути розв’язане, і це стосується всього асортименту дитячих речей – ліків, одягу. Це пов’язане із статусом так званого «дитячого сектору», який має знайти належне визначення, закріплення, і відповідне регулювання, про що було так само обговорено з керівником установи Іриною Бобровою.

Медична частина

Під час перебування у колонії було відвідано медичну частину. На цей час одна жінка перебувала в медчастині. З поміж 250 засуджених жінок 47 мають ВІЛ-позитивний статус. 43 жінки отримують антиретровірусну терапію (АРТ), зі злів головного лікаря, більшість має двокомпонентну терапію. Тестування рівня CD 4 клітин та вірусне навантаження здійснюється раз на 6 місяців, що відповідає протоколам, регулярними також є візити представників ЛЖВ-організацій, які забезпечують необхідне консультування лікаря-інфекціоніста.

Скарг на недостатність лікарського персоналу не було. Колонія має гарне сучасне і лабораторне, і інструментальне медичне обладнання, що видно на подальших фото.

Є комп’ютерний рентген-апарат, цифрова лабораторна установка:

Належним чином обладнані стоматологічний і гінекологічний кабінети.

Звільнень засуджених за станом здоров’я (стаття 84 Кримінального кодексу України) в колонії не пригадують, є випадки направлення засуджених до лікування до інших виправних установ, зокрема, до Вільнянської виправної колонії № 20 (психічні захворювання) або Збаражської виправної колонії № 63 у випадку хворих на тубзахворювання.

Медична частина установи є добре забезпеченою, можна було б побажати, щоб усі медичні заклади виправної системи були забезпечені таким же чином.

Із загальних системних зауважень, які знову варто було б підкреслити, є доступ жінок, які по відбуттю покарання звільняються з колонії, до отримання матеріалів медичної справи. За стандартом видається лише т. зв. епікриз, на одному аркуші, а, враховуючи, що жінка перебуває в колонії впродовж років і має різні випадки, аналізи, лікування впродовж цього часу, і це є частиною її важливої персональної інформації, вона мала б отримувати цю інформацію без окремої процедури звернення, яка часто є ще й нерезультативною.

Зона промислового виробництва

Із 250 жінок, що перебувають в установі, на швейному та інших виробництвах працюють у середньому 120. Рівень оплати є різним, і це варіюється від досвіду, виробленої і проданої продукції. Максимальна оплата, яку засуджена отримала на картковий рахунок (а це сума 50% від «чистої» суми після всіх відрахувань) становила 4 000 грн на місяць, відповідно, зарплата засудженої в цей місяць була 8 000 грн. Мінімальна сума зарахування була 400 грн на картковий рахунок.

Варто зазначити, що в колонії всі жінки вдягнуті в уніформу, якою є халат-плаття, з шарфом (див. фото індивідуальних бесід), аналогічно вбрані всі решта жінок, у тому числі й ті, що працювали на швейному виробництві.

На швейному виробництві в день візиту виготовляли захисні засоби (маски), спецодяг.

Ділянка ДІЗО

На день відвідування на ділянці ДІЗО перебувала одна жінка, Г. С., яка відбувала адмінпокарання у вигляді 10 діб (максимальне для жіночих колоній). Документи поміщення до ДІЗО оформлені належним чином, підставою для такого поміщення стала фізична агресія з боку засудженої щодо іншої жінки. В даному випадку було б рекомендовано застосувати психологічну допомогу і корекцію, разом з тим, ізолювання в такому вигляді було, як видається, виправданим.

Умови перебування в ДІЗО. Засуджена перебувала в ДІЗО в ще невідремонтованій «типовій» камері, натомість члени Комісії побачили відремонтовану камеру з належними умовами.

Щодо цього останнього знімку, то в таких приміщеннях варто встановлювати унітази, які будуть закривати запахи знизу, оскільки в подібних випадках, як показує практика, засуджені самостійно закривають тимчасово дірку пластиковими пляшками з водою.

Ділянку соцреабілітації (ДСР) не відвідували, але з розмови з Начальником колонії Іриною Бобровою встановили, що до виходу на свободу готуються і проживають на ділянці 17 осіб. Про випадки переведення з цієї ділянки назад на територію колонії не було повідомлено.

COVID-19

Випадків діагностування захворювання серед засуджених і адмінперсоналу встановлено не було. Тестування (експрес чи ПРЛ тести) не проводились.

Post Scriptum

Учасники візиту протягом однієї доби подолали відстань в 900 км українськими автошляхами, автомобіль збагатився на один цвях, який «спіймало» на цих дорогах колесо, однак зібрана в підсумку інформація переконує, що саме такий підхід має використовуватись і в подальшому членами Комісії з питань помилування при Президентові України в непростих випадках, коли особисте спілкування із заявниками, що подаються до Комісії, дозволяє визначити додаткові обставини й мотиви для ухвалення Комісією відповідного рішення.


Проєкт ЄС «Чинимо опір катуванням, жорстокому поводженню та безкарності в Україні»

X



 

забув пароль

реєстрація