Ця стаття була опублікована на сайті ХПГ 24 квітня, о 10-й годині ранку і доволі несподівано для нас отримала моментальну реакцію.
У п’ятницю на засіданні уряду Кабінет міністрів підтримав обидва законопроекти – про амністію та про умовно-дострокове звільнення – підготовлені Міністерством юстиції в активній співпраці з експертами ХПГ. Тепер ми очікуємо внесення їх урядом як невідкладних і розгляду в парламенті найближчим часом. Якщо законопроект про амністію не зіпсують, то буде амністовано трохи більше за 3000 засуджених.
Фото з сайту European Prison Litigation Network
У двох західних установах виконання покарань (УВП), у співробітників яких підтверджено COVID-19, за словами засуджених, у п’ятницю суттєво активізували заходи безпеки: дезінфекція двічі на день з балона-розприскувача, всім засудженим видали маски, персонал установ по камерам майже не ходить. Хворим зробили аналізи. Одному з важкохворих в’язнів Чортківського УВП № 26 суд за власною ініціативою замінив утримання під вартою на домашній арешт, при цьому суддя мотивував своє рішення так: «Ми міняємо вам запобіжний захід через погрозу підвищеної ймовірності захворюваності на Covid-19 в умовах утримання під вартою в УВП».
Щодо Одеського СІЗО, звідки 21 квітня екстрадували двох в’язнів у Молдову, де у них виявили COVID-19, Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (ПВКП МЮ) у п’ятницю ввечері повідомило, що «оперативно отримано експрес-тести, завдяки чому тільки за один день вдалось протестувати на вірус 150 осіб. Матеріали передані в лабораторію на дослідження, результати очікуються протягом 3 днів. Окрім цього, в слідчому ізоляторі проведено медичний огляд контактних осіб; припинено всі переміщення по установі; проведено додаткову дезінфекцію території установи та камерних приміщень, в яких перебували заарештовані К. і Х. (яких екстрадовано до Молдови – Є. З.); за особами, які були в контакті, встановлено динамічне спостереження, забезпечено їх щоденний скринінг; проведено кварцування корпусного відділення».
Південне міжрегіональне управління з ПКВП МЮ також у той же день підтвердило, що зафіксовано перший випадок зараження на COVID-19 в УВП Південного регіону – захворів заступник начальника Кропивницької ВК №6. І далі як би рапортує про вжиті заходи: «З метою недопущення розповсюдження інфекційного захворювання в установі виконання покарання було встановлено осіб, що контактували із хворим в кількості 21 людина. 9 працівників установи вже здали тести на виявлення коронавірусу «COVID-19», результати яких показали негативний результат. 12 інших осіб – ще проходять тестування. Відповідні тести пройшли і рідні працівника. В усіх службових кабінетах та інших приміщеннях загального користування площею близько 2476 м² проведено додаткову дезінфекцію з використанням миючих та дезінфікуючих засобів. Медичну частину установи забезпечено необхідними лікарськими засобами, витратними матеріалами з відбору проб для проведення лабораторних досліджень, дезінфекційними засобами та засобами індивідуального захисту тощо».
Тільки чомусь не йдеться про тестування засуджених, які були в контакті. Та й за словами співробітника, що був у контакті із хворим, ситуація зовсім не така райдужна: їх примушували здавати тести власним коштом, і вони відмовилися, вважаючи, що це має бути безоплатно для них. Чи, може, ситуація змінилася?
З повідомлення Міжрегіонального південного управління про Одеський СІЗО випливає, що тести взяли не тільки у працівників установи, а й у засуджених. Це вже радує. Але ось повідомлення адвоката, який відвідує свого підзахисного в цьому СІЗО (в переказі фейсбук-сторінки Однимсловом): «Одеський СІЗО – це братська могила! Ці двоє людей сиділи в різних камерах. Звичайно, загальних. Після цього камер не дезінфікували, ні у кого з присутніх з ними не взяли тестів. Та що говорити про тести, не вимірювали навіть температуру. Що таке камера в Одеському СІЗО – пояснювати не треба. Там завжди душно. Повітря вологе і сперте. Це для вірусів – рай! Все залишилося, як і раніше. Проводять обшуки натовпом, іноді без масок. Провівши обшук, не продезінфікувавши, той же натовп преться в іншу камеру, і так по всьому СІЗО. Дезінфекцію роблять тільки заради зйомок на телефон, і то розчином хлорки. Вони кажуть, що провітрюють камери, – але це неправда. Температуру ніхто не міряє. Маски ув’язненим не видають, про дезінфекцію камер взагалі не йдеться».
Цікаво, що шукають під час обшуків – невже коронавірус?!
Ця картина підтверджується словами засудженого, який відбуває покарання в цьому ж СІЗО. Він каже про щотижневі обшуки ГШР без використання бійцями будь-яких засобів захисту; про відсутність доступу до Інтернету, навіть по телефону з рідними не можна поговорити, бо таксофон не працює вже місяць; про відсутність будь-яких додаткових санітарно-гігієнічних заходів, пов’язаних з карантином; що не забезпечується ізоляція осіб, хворих на інфекційні захворювання, зокрема, тримали людину з туберкульозом в камері з усіма, через три дні він помер; що маски видають тільки працівникам установи, але не всі ними користуються, а в’язням маски не видають; що дезінфікуючі засоби та засоби особистої гігієни в’язні не отримують і можуть тільки придбати власним коштом; що додаткове вологе прибирання та провітрювання не здійснюється, як не здійснюється і щоденна дезінфекція місць загального користування; і що температуру в’язням не вимірюють.
Слід відзначити, що у двох УВП в західному регіоні, де підтверджено хворобу співробітників, картина прямо протилежна, а Чортківське УВП № 26 має ледь не ідеальний вигляд, наскільки це може бути в умовах несвободи. Тобто, як завжди, все залежить від людей, їхньої професійності, наполегливості, старанності, рішучості і бажання добре робити свою роботу.
Проте, можливо, виявлення хвороби підштовхне адміністрацію пенітенціарних установ до змін? Тим більше, що метод чарівного копняка – ключового засобу нашої системи управління – продовжує діяти повною мірою. Здається, у п’ятницю цей засіб застосували сповна.
Сумно, панове! Ми на порозі спалаху епідемії в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах. Наразі тільки термінові та рішучі дії можуть бодай притлумити цей спалах.
26.04.2020
Проєкт ЄС «Чинимо опір катуванням, жорстокому поводженню та безкарності в Україні»