1. Загальні відомості
Качанівська виправна колонія № 54 (надалі – колонія) – це установа виконання покарань мінімального рівня безпеки для жінок, що вперше позбавлені волі. Колонія розташована у Слобідському районі міста Харкова за адресою: провулок Вишневий 16, 61124. Підпорядкована Північно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України.
24 лютого 2020 року моніторингова група ХПГ у складі Максима Ревякіна, Тамари Горбачевської та Павла Шваба відвідала колонію для моніторингу дотримання прав осіб, які відбувають покарання, побутових умов, доступу до медичної допомоги та дотримання умов праці на виробництві.
2. Побутові умови у житловій зоні
Моніторингова група відвідали другий та четвертий відділи житлової зони. Приміщення чисті та відремонтовані. Кімнати розраховані на 10–15 осіб. Усередині чисто, охайно, відремонтовано та декоративно оздоблено. Також у кожній кімнаті є туалет та душова, однак моніторами було виявлено неприємний запах води, і, подекуди плісняву. У кожному відділенні є просторе гардеробне приміщення для речей і окреме приміщення для зберігання харчових продуктів, що належать засудженим. Вікна – металопластикові. Кухні обладнані мікрохвильовими пічками та холодильниками. Є кулери з питною водою.
У кімнаті дозвілля є куточок із юридичною літературою, яка є актуальною на теперішній час. Проте, в деяких кімнатах (кімната № 1 ВСПС, зокрема) була зафіксована температура +16 °С.
3. Лазня
Банно-пральний комбінат повністю відремонтовано декілька років тому. У наявності є пральні машинки як нові, так і старі. На час візиту старі правильні машинки були із позначками «Ремонт». Максимальне завантаження найбільшої пральної машинки – 20 кілограмів.
Сушиться білизна на дворі або у спеціальному приміщенні. У колонії є роздягальня. Душові кабінки відділені одна від одної високими перегородками. Також у наявності килимки у кожній кабінці. Шторки на душових кабінках були відсутні, але адміністрація запевнила, що вони є. Гаряча вода нагрівається за допомогою водонагрівача (бойлера).
При банно-пральному комбінаті є майстерня для ремонту одягу, де засуджені можуть самостійно полагодити одежу. Також є кімната для перукарні, де засуджені можуть підстригтися.
4. Медична частина
Під час візиту у приміщені медичної частини завершився ремонт у кабінетах для лікарів. Також ремонт зроблений у деяких палатах стаціонарного відділення. Але особи, що лікуються на стаціонарі, перебували у палатах без ремонту, а відновлені палати є закритими на ключ. Окрема палата для осіб, у яких виявлено туберкульоз, без ремонту та у жахливому стані.
Моніторами було оглянуто запаси медикаментів: в достатній наявності були ліки загальної потреби, ліки щодо особливих потреб кожної ув’язненої забезпечуються самими особами, що відбувають покарання. Головним недоліком медичної частини є відсутність наборів одноразового користування в гінекологічному кабінеті. В установі виконання покарань, де перебуває більше 340 жінок, адміністрація медичної частини так і не спромоглася показати належний та достатній інструментарій для проведення гінекологічних оглядів та процедур.
Численні запити моніторів відхилялися через «відсутність ключів до сейфу лікаря, які забирають із собою посадові особи колонії». Мало того, адміністрація колонії відмовилася надавати медичну документацію щодо травм, отриманих жінками на виробництві.
5. Їдальня
Приміщення харчового блоку у колонії чисті та охайні. На момент візиту моніторів якраз готувався обід. Їдальня обладнана рукомийниками. Всі крани рукомийників справні, вода у кранах є. Рушники та мило були відсутні. При вході до їдальні висить меню з усіма необхідними реквізитами – датою, на яке воно складено, переліком страв, а також переліком та наповненням дієтичних столів.
Приміщення їдальні просторе, столи чисті. За словами адміністрації, під час прийому їжі завжди присутній співробітник медичної частини. Проте у складових приміщеннях, де мають міститися запаси їжі (крупи, чай, цукор, риба, м’ясо), монітори не виявили практично нічого – лише невелику кількість рису, солі та рибних консервів, інші відсіки були пусті. За словами адміністрації, м’ясо завозиться кожен день порційно, але жодного підтвердження цьому надано не було. Також у колонії функціонує продовольча крамниця. На прохання моніторів надати чеки-підтвердження щодо здійснення ув’язненими покупок, адміністрація вкотре послалася на те, що у неї відсутні відповідні ключі до закритого приміщення крамниці, що знаходяться у відповідальної особи, яка була відсутня на робочому місці.
6. Виробництво
У Качанівській ВК № 54 зосереджене швейне виробництво. Швейне виробництво – це декілька поверхів цехів. Колонія отримує різні замовлення від державних органів та органів місцевого самоврядування на пошив форми для поліції, військових, МНС, комунальних служб. В основному головним замовником є Міністерство оборони України. Також є майстерня, на якій – під час візиту – працювало приблизно 30 осіб. У майстерні жінки виготовляли штучні квіти.
Обладнання на швейному виробництві не нове, але справне. Цехи обладнані технічно-примусовою вентиляцією. Але на момент візиту така вентиляція не працювала. У деяких цехах на виробництві було настільки багато диму та неприємного запаху від паленої пластмаси, що одразу виникав кашель. При цьому усі працівниці даних відділів працювали без належного захисту (захисних масок, одягу). На запитання моніторів щодо праці в таких умовах засуджені нічого не заперечували й не могли відповісти по суті.
Процес виробництва побудований конвеєрним принципом. Обабіч стін у цеху, де проводять розвантаження матеріалів для подальшого виготовлення готової продукції, лежать великі оберемки викройок. Монітори провели зважування цих складених викройок та з’ясували, що оберемок важить більше 20 кг, що перевищує допустиму вагу для піднімання жінкам (10 кг). За словами адміністрації засуджені підіймають оберемки разом й їм не важко. На запитання моніторів щодо важкості матеріалів засуджені відмовилися відповідати або просто мовчали у відповідь.
Також монітори відвідали склад готової продукції де працювало приблизно 15 осіб. Готова продукція запакована у поліетиленові мішки та складена на полиці. Вага цих пакетів знову перевищувала допустиму вагу в 10 кг та була 13 кг. Окрім того, спосіб завантаження та розвантаження складу відбувається шляхом піднімання та опускання вузькими та крутими сходами, які незручні та вкрай не пристосовані для такого виду роботи.
За словами адміністрації, середня заробітна плата по установі – 3600–4000 гривень. Однак самі засуджені називали досить різні цифри. У деяких заробітна плата була 1200 гривень (засуджені, які працюють на господарстві), в інших – 100–400 гривень (засуджені, які працюють на швейному виробництві).
Також монітори помітили, як засуджена штовхала перед собою металеву тачку, а біля неї просто йшов чоловік. Монітори спробували самі рушити із місця металеву навантажену тачку й вона виявилася достатньо тяжкою. Тобто жінки, які відбувають покарання, часто-густо виконують непосильну роботу.
Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні».