Група моніторів ХПГ у складі Олександра Павліченка і Тараса Ратушного відвідала 8 лютого Старобабанівську виправну колонію № 92, в якій на день візиту відбували покарання 770 засуджених осіб. Під час візиту моніторів супроводжував начальник колонії Чорнописький Валентин Анатолійович.
ДІЗО-ПКТ
На час візиту у ДІЗО-ПКТ відбували дисциплінарні покарання 13 засуджених. До них застосовували два терміни покарання – 7 і 10 днів. Причинами стягнень, визначеними в документах, були відмова від проведення особистого обшуку, грубе реагування на зауваження представника адміністрації, відсутність карточки з прізвищем особи на одязі, порушення локалізації.
Документи на поміщення до ДІЗО оформлені належним порядком, із висновком лікаря про можливість відбувати покарання.
Є питання щодо прогулянки. Вона надто «ранкова», і це закріплено в розпорядку дня.
Підйом засуджених у ДІЗО о 5:00, з 5:10 до 6:10 прогулянка, фактично в темний і холодний час доби. Впродовж світлого часу засуджені перебувають у камерах ДІЗО. Монітори звернули увагу на цей факт і рекомендували змістити час прогулянок. Самі прогулянкові дворики, яких є два, обладнані належним чином і перебувають у задовільному стані.
Прогулянковий дворик
Вихід в прогулянковий дворик з приміщення ДІЗО-ПКТ
Приміщення ДІЗО, як і решта приміщень колонії, має автономне твердопаливне опалення, і температура у приміщенні і камерах була високою, при тому, що візит відбувався в один з холодних зимових днів, коли температура була –4 °С.
Камери ДІЗО перебувають у задовільному стані, однак санвузли облаштовані з очевидним недотриманням норм для справляння фізіологічних потреб.
Камера ДІЗО, де перебували двоє засуджених
Фактично туалет – це дірка в підлозі, яку засуджені традиційно закривають пластиковою пляшкою, щоб зменшити запах від вигрібної ями, при цьому засуджений випорожнюється, будвши не закритим від другого засудженого, що перебуває разом із ним у камері, оскільки «стінки» такого туалету мають до 40 см висотою і не дозволяють забезпечити приватність у такому делікатному питанні, як відправлення фізіологічних потреб. Цей недолік варто усунути.
Санвузол у камері ДІЗО
Колонія споживає воду із власних свердловин, скарг на якість води не було.
6 лютого, за два дні до візиту моніторів ХПГ, у цій колонії був знайдений повішеним засуджений, через що щодо начальника колонії порушено кримінальну справу за статтею 367 ККУ «Службова недбалість». Засуджений вчинив самогубство вночі, вийшовши з житлового корпусу і використавши турнік.
Місце, де знайшли повішеного
Після того, як було знайдене тіло, були спроби реанімування, але безуспішні. Причини такого вчинку можуть бути встановлені після проведення розслідування, видимих попередніх причин (тиск або цькування з боку адміністрації чи інших засуджених, скрутна ситуація, можливі борги) встановлено не було, однією з гіпотез є особисті мотиви і переживання через розрив із жінкою, з якою засуджений мав шлюбні стосунки.
Залишки мотузки, на якій повісився в’язень
Житлові приміщення
Під час візиту були оглянуті житлові приміщення. Засуджені в колонії проживають у приміщеннях казарменого типу, приблизно по 50 осіб в одному великому приміщенні, ліжка розташовані в один ярус, однак варто було б почати перехід на переобладнання приміщення з тим, щоб перейти на кубрикову систему проживання засуджених.
Медична санітарна частина
Під час відвідування санітарно-медичної частини було встановлено, що серед 770 засуджених, які відбувають покарання в цій колонії, 124 особи мають статус хворих на ВІЛ, при цьому 110 осіб приймають АРТ, 14 свідомо відмовляються з різних причин. Тестування на кількість клітин CD4 та вірусне навантаження здійснюється за допомогу волонтерів неурядових організацій, але цим тестуванням охоплені всі засуджені зі статусом. Лише кілька тижнів тому, у січні 2020 року, медична частина колонії отримала ліцензії від МОЗ на відповідні види медичної допомоги та можливість тримати сильні знеболювальні медикаменти.
Під час з розмови з головним лікарем вдалось з’ясувати, що ще одним наслідком «реформування» пенітенціарної медицини є практична неможливість отримати лікування, яке потребує хірургічного втручання, у БВК-85, куди до Міжобласної лікарні направляють засуджених. Медичне забезпечення в пенітенціарній системі на сьогодні перебуває в незадовільному стані і потребує негайних змін. На місцях, як у ВК-92, за останні роки «реформування» пенітенціарної системи ситуація суттєво не змінилася на гірше в цілому та в медицині зокрема через «компенсаційне» ставлення з боку адміністрації закладу, яка надає можливості для вивозу засуджених у місцеві лікарні, досягаючи відповідних домовленостей для цього та надаючи транспорт і конвоювання.
Колонія висловила єдине побажання – посприяти з транспортом для перевезення хворих засуджених (ТБ, загальні захворювання), оскільки потреба в такому транспорті виникає часто.
У стаціонарі перебували 3 засуджених, один із яких страждає на епілепсію і потребує відповідного догляду та лікування. У колонії йому надають певне медичне підтримуюче лікування, але, на думку моніторів, варто ставити питання про доречність перебування осіб у такому стані здоров’я в місцях позбавлення волі і вирішувати питання про поміщення їх до спеціалізованих лікувальних установ
Згаданий вище хворий засуджений
Промислова зона
Засуджені в колонії залучаються до робіт з кар’єрного видобутку та подальшої обробки гранітного каменю. На території колонії таблички з назвами служб та окремих приміщень, виготовлені з граніту (див. табличку медичної частини).
На роботах у кар’єрі працюють до 30–40 засуджених, до роботи в самій колонії залучаються в різний час до 120–150 осіб, ці роботи часто є сезонними і пов’язані також із замовленнями. Всього з поміж засуджених до роботи залучають до 200 осіб у найбільш гарячий сезон.
У колонії є й деревообробка, яка полягає в розпилюванні дров для подальшого використання для індивідуального опалення, однак це сезонна і непостійна робота.
Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні».