19 грудня представники Харківської правозахисної групи відвідали з моніторинговим візитом ДУ «Миколаївська виправна колонія № 50». Установа мінімального рівня безпеки із загальними умовами для чоловіків розташована в селі Заклад Миколаївського району Львівської області. Станом на 19 грудня тут перебувало 308 засуджених.
Із офіційної довідки: «У 2019 році було проведено 22 засідання адміністративної комісії щодо застосування заохочувальних норм до засуджених на підставі статей 81 і 82 ККУ та 101 КВК України. За статтею 81 звільнено 44 особи з 132, що підпадали під дію даної заохочувальної норми. Замінено невідбуту частину покарання на більш м’яке чотирьом засудженим з 89, що підпадають під дію даної заохочувальної норми. Застосовано статтю 101 КВК України до 37 засуджених у вигляді переведення на дільницю соціальної реабілітації з 151 особи».
У цьому році для засуджених було виготовлено 13 паспортів громадянина України. Ще п’ятеро оформлюють документи.
Виправна колонія співпрацює з вісьмома релігійними організаціями.
Шестеро засуджених виправної колонії навчаються у Демнянському навчально-виховному комплексі. У Миколаївському навчальному центрі при ДУ-50 молодих людей готують за п’ятьма робітничими професіями: кравець, електрогазозварювальник, слюсар-ремонтник, столяр-будівельник, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Цього року здобули спеціальність та отримали документи про освіту 67 засуджених. Зараз у центрі навчаються 78 засуджених.
Житлова зона
У житловій зоні досить чисто і охайно.
У відділенні соціальної реабілітації стоять двох’ярусні ліжка – 28 на кімнату в 54 квадратні метри. На нашу думку, ідеться про явне перенаселення.
В цілому відділення потребує ремонту.
У санвузлах немає душових кабінок.
У другому відділенні в туалеті не було світла.
Третє та четверте відділення моніторингова група не відвідувала, за словами адміністрації, там зробили ремонт. Фото надані адміністрацією:
Промислова зона
Підприємство виправної колонії виробляє ковані та будівельні вироби, а також товари широкого вжитку. Крім того, ув’язнені сортують пакети. На момент візиту робочий день закінчився, нікого з ув’язнених на промислових об’єктах не було.
Харчоблок
Їдальня в цілому потребує ремонту.
Рукомийники забиті, біля них немає ані рушників, ані мила.
Але на кухні – чисто. Обладнання старе, проте діюче і вимите. Щоправда, кухарі не мали спецодягу – халатів та головних уборів.
Санітарні книжки задіяних на кухні ув’язнених нам не змогли знайти ані в їдальні, ані в медичній частині.
Згідно з меню на вечерю мали приготувати варену рибу, однак всі продукти було підготовлено для її смаження.
Кількість риби викликала сумніви моніторингової групи. Зважування показало: 281 людину (усі засуджені, крім дільниці соціальної реабілітації) адміністрація планувала нагодувати тринадцятьма з половиною кілограмами риби. Тобто порція отрималася просто дитяча: близько 50 грамів риби в кожній тарілці. А за нормою має бути вдвічі більше: 100 грамів.
Дієтичного харчування тут не передбачено незважаючи на те, що серед засуджених є люди з діабетом, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, гепатитом. Принаймні останнім двом категоріям навряд чи корисно вживати смажене.
Медична частина
Штат медичної частини повністю укомплектований – є рентгенолог, стоматолог, терапевт, психіатр. Із особливою гордістю співробітники розповідають про обладнання для телемедицини, яке дозволяє вчасно проводити діагностичні дослідження.
Зараз у колонії відбувають покарання шестеро ув’язнених, хворих на ВІЛ. Усі отримують антиретровірусну терапію.
У Журналі обліку звернень засуджених з тілесними ушкодженнями за цей рік виявлено сім спроб суїцидів, один з яких виявився летальним. Крім того, зафіксовано випадок, коли засуджений зламав щелепу, – цитуємо – «ударившись о перила».
Нарікань на поставки ліків немає. Але згідно із документацією, родичі засуджених передавали до медичної частини протягом року такі ліки, як кетанов, парацетамол, лазолван, терафлю, німесил, цефтриаксон, новокаїн тощо. На момент моніторингового візиту на стаціонарному лікуванні у медичній частині перебувало четверо хворих. Жоден із них не мав претензій ані до харчування, ані до якості лікування.
Однак слід зауважити, що по всій медчастині жахливо пахло фарбою (одне з приміщень ремонтують).
В палатах було тепло, навіть душно. У вікні однієї з них не було скла (вітром розбило, пояснив засуджений), дірку затулили шматком лінолеуму.
У деяких хворих немає постільної білизни. Завідувачка медичною частиною Галина Сокіл пояснила, що ув’язнені мають приносити в стаціонар свої простиню, наволочку, підковдру. Це дивно, адже відсутність постільної білизни явно не відповідає санітарним вимогам будь-якої медичної установи.
Як і в більшості інших закладів Центру Здоров’я ДКВС у Львівській області, у медичній частині ВК № 50 зараз не роблять флюорографію. Тут хоч і мають сучасний малодозовий апарат, але адміністрація ремонтує рентгенкабінет, там наразі зірвана долівка.
Зі слів Галини Сокіл у медичної частини немає порозуміння з адміністрацією колонії щодо оренди приміщень. Нам для огляду було надано доповідну на ім’я начальника філії ДУ «Центр охорони здоров’я ДКВС України» у Львівській області Іваночка В. С., у якій окреслено основні проблеми, які є актуальними в роботі медичної частини:
• відсутність вивідних контролерів, що не дає змоги оглянути та в повному обсязі обстежити засуджених;
• відсутність належних умов для перебування хворих в стаціонарі та ізоляторах. В ізоляторі для хворих на активну форму туберкульозу несправне вікно, температура +14, прогнила підлога, волога, цвіль, несправний санвузол;
• в рентгенкабінеті вікно забите фанерою, температура низька, що може призвести до виходу з ладу діючого флюорографа;
• адміністрацією установи не проводяться ремонтні роботи згідно дефектних актів, а також не підготовлені установчі документи для передачі в оренду приміщень медичної частини філії ЦОЗ ДКВС України у Львівській області.
Банний комплекс
Банне відділення справило дивне враження. В ньому зовсім немає насадок на душі.
Як нам пояснили, їх спеціально відкручують і зберігають окремо, щоб ув’язнені не крали. «Цінне приладдя», дійсно, знайшлося в цеберку, де дезинфікувалися гумові килимки. Втім, кількість насадок явно не збігалася із кількістю душів. У кабінках зовсім не було занавісок, що порушує право на приватність.
ДІЗО
Дисциплінарний ізолятор розташований у напівпідвальному приміщенні, туалети незручні, води питної немає, у камерах душно.
Змоги відкрити вікно засуджені не мають. Одна з пустих камер, до якої зайшли монітори, виявилася досить сирою.
На момент візиту в ДІЗО перебував один засуджений, у ПКТ – четверо. Загалом за рік до ДІЗО потрапили 168 засуджених, що є надмірним у порівнянні із загальною кількістю засуджених – 308 чоловік.
Рекомендації:
• завершити ремонт флюорографічного кабінету і ввести його в роботу;
• прискорити ремонт у медико-санітарній частині або використовувати лако-фарбові матеріали без запаху;
• запровадити дієту для тих, хто її потребує за станом здоров’я;
• оформити санітарні книжки для співробітників кухні;
• дотримуватися норм харчування;
• встановити душові на відділеннях;
• у лазні повернути насадки на душ, занавіски, килимки;
• переглянути систему дисциплінарної відповідальності;
• провести ремонт у ДІЗО, санвузлах.
Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні».