Архів ХПГMenu

Краще пізно, ніж ніколи

05.07.2019 | Ірина Скачко | khpg.org

Таке нечасто трапляється: український суд зобов’язав виправну колонію та Центр охорони здоров’я ДКВС надати засудженому медичну допомогу за клінічним протоколом МОЗ. Щоправда, хворого вже вилікували за вимогою ЄСПЛ, що застосував Правило 39.

Ілюстраційне зображення

Олександр К. потрапив за ґрати навесні 2017 року. На той час він давно хворів на сечокам’яну хворобу і гідронефроз. Крім того, в нього виявили вірусний гепатит С та ВІЛ. За рік до ув’язнення Олександру вже проводили операцію із стентування правої нирки. Але необхідно було ще видалити каміння з правого сечоводу. У виправній колонії належного обстеження та лікування чоловік не отримав, тож стан його погіршився: через нестерпні болі в нирці він ледь міг пересуватися.

У червні 2018 року Олександра шпиталізували до лікарні для засуджених при Бучанській лікарні № 85, але для повноцінного лікування там не було умов. У липні адвокат Харківської правозахисної групи Василь Мельничук звернувся до Бучанської виправної колонії та Центру охорони здоров’я ДКВС України із заявами, в яких просив надати засудженому Олександру К. медичну допомогу відповідно до клінічних протоколів, затверджених Наказом МОЗ України. Згідно з консультативним висновком лікаря-уролога, Олександру була необхідна шпиталізація до урологічного відділення, УЗД сечостатевої системи, оглядова та екскреторна урографія, вилучення стенту правого сечоводу, а також операція – треба було терміново видаляти каміння та стент. Час спливав, людина страждала без дієвої допомоги.

У серпні Василь Мельничук подав до суду позов щодо незаконної бездіяльності адміністрації колонії та Центру охорони здоров’я ДКВС. У вересні Олександра повернули з тюремної лікарні до колонії. Там йому стало настільки погано, що довелося везти вже на обстеження до Кривого Рогу – в автозаку, без нош та амортизаторів. Олександр, що страждав на больовий синдром, важко переніс дорогу.

Василь Мельничук вимушений був звернутися до Європейського суду з прав людини, і 7 грудня ЄСПЛ застосував Правило 39 – процедуру, яка дозволяє вдатися до екстрених заходів захисту людини у випадку, коли її життю загрожує небезпека. Вже 18 грудня Олександра прооперували.

Українська ж судова система не дуже ворушилася: Київський окружний суд передав справу до Ірпінського міського, той відклав розгляд більше ніж на місяць. Тим часом постановою Шостого апеляційного адміністративного суду справу знову повернули до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Тільки зараз, майже через рік від дня подання позову і через півроку після операції, суд постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Бучанська виправна колонія №85» та Державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби» щодо ненадання засудженому… медичної допомоги у відповідності до протоколу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 06.12.2004 № 604 «Про затвердження клінічних протоколів за спеціальністю «Урологія».

3. Зобов’язати Державну установу «Бучанська виправна колонія № 85» та Державну установу «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби» надати засудженому медичну допомогу у відповідності до наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України... «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» та наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження клінічних протоколів за спеціальністю «Урологія».

На питання, які наслідки може мати таке рішення, враховуючи, що хворому вже давно надано допомогу, адвокат Василь Мельничук відповів: «Ніяких. Це буде лише додатковим доказом в ЄСПЛ щодо неадекватності його лікування».


Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»

X



 

забув пароль

реєстрація