ЄСПЛ визнав катуванням ненадання медичної допомоги хворій на онкологію ув’язненій дівчині. Її інтереси захищав адвокат Харківської правозахисної групи Геннадій Токарев.
Анна Солопова
«Доброго дня! Намагаємось допомогти Солоповій Анні, утримуваній в ДУВП-4 (ст. 186 ч2). У неї ВІЛ-інфекція та онкологічне захворювання. Належного лікування в ДУВП-4 не надають. Адміністрація ДУВП не дає Солоповій А.О можливості направити скарги омбудсмену та в прокуратуру (я передам її скарги своєму адвокату і забезпечу відправлення в обхід адміністрації)», – завдяки цьому листу іншого ув’язненого в ХПГ довідалися про Анну Солопову.
Дівчина – сирота та інвалід дитинства: вроджений ВІЛ. Підлітком потрапила в погану компанію, почала красти. У липні 2017 року її затримали за грабіж. Так Анна опинилася у Дніпровському закладі виконання покарань № 4.
«Це моя перша судимість, – розповіла юристам дівчина. – Провину свою я визнала цілком і мені прокурор обіцяв, що буде умовний строк. А за кілька днів до вироку передумав. 21 лютого 2018 року був вирок. Мені дали чотири роки».
Цей строк мало не став довічним: у Анни виявили серйозне онкологічне захворювання, при чому досить пізно – спочатку їй поставили помилковий діагноз. І хоч лікування було призначено, отримати його було вкрай важко. Курси поліхіміотерапії вимагають перебування у спеціалізованому закладі охорони здоров’я. Дівчину нікуди не возили «внаслідок відсутності транспортних засобів для її конвоювання». До того ж, Анні було призначено чотири засоби для хіміотерапії, а доступним був лише один. За півтора місяці після встановлення діагнозу її жодного разу не вивезли до лікарні і навіть не перевели до медичної частини. Дівчину з постійним болем і температурою залишили помирати у загальній камері.
Після марного діалогу з установою виконання покарань, адвокат ХПГ Геннадій Токарев звернувся до Європейського суду з прав людини із заявою у порядку Правила 39 Регламенту Суду. Ця процедура дозволяє застосувати екстрені міри захисту людини у випадку, коли її життю загрожує небезпека. 27 квітня 2018 року Європейський суд з прав людини застосував Правило 39 та зобов’язав Уряд України терміново забезпечити Анну медичною допомогою відповідно до встановленого діагнозу за призначеною схемою лікування.
Адвокат Геннадій Токарев
Дівчині нарешті почали проводити сеанси хіміотерапії на денному стаціонарі у Дніпропетровському обласному онкологічному диспансері. Щоправда, замість чотирьох препаратів за схемою, передбаченою відповідним протоколом лікування МОЗ України, їй давали лише один. У квітні–травні 2018 року Солоповій провели три сеанси хіміотерапії, у липні – один у міжобласній лікарні при Львівській установі виконання покарань № 19, а в серпні – ще один сеанс хіміотерапії в онкодиспансері Дніпра. На жаль, жодної відновлюваної терапії після важкої хімії дівчина не отримувала. Після серпневого сеансу у Дніпрі лікування взагалі надовго припинилося. ХПГ тоді зверталася до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, заступника Міністра юстиції Дениса Чернишова та керівника ДУ «Центр охорони здоров’я ДКВС України» Сергія Васильєва із закликом допомогти дівчині.
«Солопова, імунітет якої від наявних в неї захворювань є дуже низьким, періодично страждає від інфекційних захворювань, які супроводжуються підвищеною температурою, болями в суглобах, – писав у зверненні директор ХПГ Євген Захаров. – На сьогоднішній день вона хворіє на бронхіт, при цьому вона утримується в камері, температура в якій не відповідає встановленим нормам, а жодного лікування їй не надається. Таке поводження з людиною є не лише безвідповідальним, а й містить у собі явні ознаки нелюдського поводження та ознаки порушення як національного законодавства, так і міжнародного права в галузі прав людини».
«Суд одноголосно встановив, що ця заява розкриває порушення статті 3 Конвенції з огляду на недостатню медичну допомогу під час тримання під вартою», – йдеться в рішенні ЄСПЛ. Сподіваємося, що грошової компенсації, яку присудив дівчині Європейський суд, вистачить на більш якісне лікування важкої хвороби.
Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»