26 квітня 2019 року група моніторів у складі Дмитра Реви, Марини Давидової та Олександра Кадієвського відвідала Державну установу «Приазовська виправна колонія № 107 із моніторинговим візитом без попередження.
Прибувши до воріт установи, монітори зустріли виконувачку обов’язків начальника колонії Малій К. В., з подальшого діалогу склалося враження, що з боку адміністрації Маріупольського СІЗО її було попереджено про ймовірний візит моніторів до установи.
Доступ моніторів до колонії було надано в рекордно короткі строки.
Колонія № 107 мінімального рівня безпеки опікується жінками віком від 18 до 74 років. Заклад розрахований на утримання 600 осіб, однак наразі наповнений на десять відсотків.
Ділянка ДІЗО/ПКТ
На час візиту моніторів ділянка ДІЗО/ПКТ не містила жодної особи. Зі слів адміністрації, накладання на ув’язнених таких стягнень є рідкістю, за поточний рік туди поміщали одну особу, зазвичай ці камери порожні. Приміщення в задовільному стані, сторонніх запахів, сирості нема, нема і ознак використання.
Медична частина
Медична частина розділена на поліклінічне відділення та стаціонар. На момент візиту моніторів ув’язнених у медсанчастині не було. За словами керівництва, персонал медичної частини укомплектований достатньо, відсутніх спеціалістів замінюють лікарі з цивільних медичних закладів. Антиретровірусною терапією медчастина укомплектована в повному обсязі, її отримують усі особи з підтвердженим позитивним статусом. Регулярно проводяться тести на вірусне навантаження та рівень клітин. Є вакутайнери та все необхідне для забору та транспортування крові. Загалом медперсонал та адміністрація закладу позитивно сприймають проведену реформу. Наголошують, що на початку були логістичні проблеми, але зараз їх вирішено і відокремлена медична частина працює добре.
Житлова зона
Наразі в житловій зоні колонії, розрахованої на 600 осіб, перебуває 60. У зв’язку з цим частину корпусів законсервовано, зараз засуджені живуть на двох поверхах однієї будівлі. Приміщення гарно відремонтовані, прикрашені декором ручної роботи. На поверхах ледь чутно пахне освіжувачем повітря, неприємних запахів немає. За словами адміністрації, вони довго боролися проти звички ув’язнених палити в туалетах і нарешті її перемогли. В туалетах обох поверхів не пахне взагалі нічим. На кожному поверсі є кімната прийому їжі. Охайні, чисті, з робочою технікою, пахне свіжою їжею.
На час візиту моніторів робочий день вже закінчився і ув’язнені відпочивали в кімнатах психологічного розвантаження. На першому поверсі у кімнаті перебувало близько п’яти осіб, на другому – велика кількість засуджених жінок дивилася телевізор.
Розмова з засудженими відбулася без присутності керівництва установи та більшою частиною стосувалася загально юридичних питань. Скарг щодо порушення прав засуджених до моніторів не надходило.
Промислова зона
На час візиту моніторів робочий день на промзоні вже закінчився, цехи були закриті. Спеціалізацією установи є швацтво, зі слів адміністрації, в основному це виробництво уніформи. Замовлень багато, але через невелику кількість ув’язнених наростити обсяги виробництва та задовольнити весь попит наразі не є можливим. З 60 осіб, що утримуються в колонії, до роботи залучені 58. Такий великий відсоток в адміністрації пояснюють декількома чинниками. По-перше, на їхню думку, жінки є більш відповідальними і в них не працюють тюремні «закони», які унеможливлюють залучення до роботи деяких категорій ув’язнених чоловіків. По-друге, більшість з засуджених мають за вироком суду майнові зобов’язання (відшкодування шкоди, аліменти) та їх задовольнення є умовою для умовно-дострокового звільнення. Працевлаштування здійснюється виключно за трудовими договорами, зразки яких були надані моніторам, однак в окремих випадках на перешкоді цьому стають проблеми з отриманням паспортів для деяких осіб (про це детальніше далі).
Карантин і розподіл
В установі є нещодавно відремонтована дільниця карантину, діагностики та розподілу. Але через те, що в колонію давно не надходили етапи, нею так і не користувались.
Кімнати побачень
Тривалі побачення засуджені можуть проводити в кімнатах люкс, полулюкс і стандарт з ціновим діапазоном від 180 до 90 гривень. У блоці для побачень обладнано ігрову кімнату для комфортного перебування з дітьми. Як зазначає адміністрація, частими тривалими побаченнями засуджені похвалитись не можуть. На те є декілька причин як ззовні, так і всередині установи. Окрім фінансових питань, існує великий відсоток засуджених жінок, які не бажають, щоб діти бачили їх в установі виконання покарань та самі забороняють візити. Також інтерес до побачень зникає у родичів на волі.
Проблеми
Зі слів представників адміністрації, особливих проблем, окрім відсутності етапів, установа не має. Проводиться паспортизація, відновлення документів, але є випадки, коли проблема є невирішуваною в чинному правовому полі. В установі перебувають дві жінки з наразі непідконтрольних територій. Вони не мають свідоцтв про народження, їх неможливо ідентифікувати та підтвердити факт проживання. Щодо обох випадків адміністрація вжила всіх необхідних заходів і отримала офіційні відмови ДМС. Шляхів подальшого самостійного вирішення цієї проблеми адміністрація не бачить, для можливої співпраці з правозахисниками було отримано контакти відповідальної особи.
Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»