12 березня об 11:30 у приміщенні інформаційного агентства «Главком» (вул. Шовковична, 8/20) відбулася прес-конференція, на якій було презентовано результати оцінки діяльності поліції у 2018 році. Вперше оцінка діяльності поліції відбулася за допомогою такого масштабного вивчення громадської думки – було опитано 19 500 респондентів в усіх 24 областях України та Києві. Громадян опитували про рівень довіри до поліції, ефективність її діяльності, побоювання, очікування, основні показники успішності роботи поліції в країні та регіонах та інше.
Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров зауважив, що дослідження є фактично інструментом для виконання статті 11 Закону України «Про Національну поліцію України», яка проголошує довіру людей як ключовий фактор оцінки діяльності поліції. Сьогодні система оцінки діяльності ще залишається застарілою, а це веде до низки наслідків, зокрема, порушень прав людини. Саме тому, протягом листопаду–грудня 2018 року було проведено соціологічне опитування 19 500 респондентів в Україні відповідно до спеціально розрахованої вибірки. Дослідження здійснювалось методом особистого (face-to-face) інтерв’ю.
Директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзін розповів про ключові результати опитування. Так, більше ніж чверть опитаних (26 %) вказали, що злочинність, на їхню думку, зросла, а 50 % опитаних вважають, що рівень злочинності в місці їхнього проживання не змінився протягом останніх 12-ти місяців. Експерт відзначив, що найгірше оцінюють рівень злочинності жителі Києва, Дніпропетровської та Житомирської областей.
Згідно з результатами дослідження значна кількість опитаних оцінює діяльність поліції як неефективну. Так, роботою місцевої поліції незадоволені 49,4 % респондентів, а поліції загалом – 52,7 %. Задоволених діяльністю місцевої поліції приблизно третина – 33,7 %, а національної поліції загалом – 29,5 %.
В той же час, згідно з даними опитування, більшість із тих, хто контактував із поліцією протягом року, залишилась задоволеною результатом спілкування з працівниками поліції (58,8 %), зокрема 69,4 % задоволені ввічливістю поліцейських. Частина опитаних (23,2 %) відмітила байдужість з боку працівників поліції, ще 6,1 % вказали, що зіткнулися з грубістю.
Євген Захаров підкреслив, що поліції сьогодні довіряють 30,4 % опитаних. В той же час, 50 % опитаних вказали, що не довіряють поліції. Таким чином, поліція загалом має негативне сальдо довіри (-19,6 %). Водночас, це найбільший показник довіри серед державних органів за виключенням армії, а у двох областях поліції більшість населення довіряє – у Закарпатській та Хмельницькій.
Денис Кобзін звернув увагу на той факт, що теперішня система збору даних про злочини не є цілком об’єктивною – відповідно до даних дослідження значна кількість потерпілих (40,2 %) не зверталась до поліції із заявами про злочин, жертвою якого вони стали. Найбільше респондентів, які не повідомляли поліцію про те, що стали жертвою злочину, серед жителів Волинської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Хмельницької та Чернівецької областей.
Також проблемою залишається робота з потерпілими від злочинів – тільки 14,8 % опитаних вказали, що їх повністю інформували про хід розслідування. Частина (17,1 %) вказала, що її інформували недостатньо, а 29,3 % – не інформували взагалі. Як наслідок – 77,2 % жертв злочинів вказали, що бажали б кращого інформування про хід розслідування.
Експерти підкреслили важливість впровадження соціологічних опитувань як методу оцінки діяльності поліції, що стане не тільки виконанням вимог закону, а й наблизить роботу поліції до потреб громад.
Дослідження проведено Харківським інститутом соціальних досліджень у межах проекту Харківської правозахисної групи щодо боротьби з катуванням та безкарністю за підтримки Європейського Союзу.