У своїй Всесвітній доповіді 2018 Human Rights Watch повідомляє, що 2017 року українська влада не виконала важливих обіцянок щодо забезпечення прав людини.
Протягом 2018 року пріоритетним напрямком діяльності українського уряду та його міжнародних партнерів має стати притягнення до відповідальності причетних до тортур, насильницьких зникнень, нападів на журналістів, а також на антикорупційні та правозахисні організації.
«Минулого року ставлення Києва до своїх зобов’язань щодо прав людини було таким, нібито вони не є обов’язковими для виконання, – каже Таня Купер, дослідниця Human Rights Watch в Україні. – Влада вдається до певних украй недемократичних дій та пропонує нові законопроекти, які підважують основні свободи українців».
На 643 сторінкax 28-го видання своєї Всесвітньої доповіді Human Rights Watch розглядає практику застосування прав людини в понад 90 країнах світу. Як пише у вступному есеї виконавчий директор Human Rights Watch Кеннет Рот, політичні лідери, налаштовані обстоювати принципи прав людини, переконливо довели, що авторитарні популістські тенденції надаються до подолання. Вони продемонстрували, що сумісними зусиллями мобілізованої громадськості і дійових міжнародних партнерів піднесення режимів, ворожих правам людини, можна цілком уникнути.
Протягом останніх місяців українським урядом вжито певних заходів у напрямку обмеження свободи висловлювань, діяльності ЗМІ й об’єднань на підставі необхідності протистояти військовій аґресії Росії на сході України й антиукраїнській пропаґанді. У березні владою було схвалено законопроект про запровадження кримінальної відповідальності щодо антикорупційних активістів, які не оприлюднили інформацію про свої статки. У липні президент Петро Порошенко запропонував законопроект про запровадження обтяжливих і надмірних вимог публічної звітності онлайн для всіх неприбуткових організацій.
Протягом 2017 року внаслідок бойових дій на сході України мирне населення та цивільна інфраструктура наражались на небезпеку з боку усіх учасників збройного конфлікту.
Майже нікого не було притягнуто до відповідальності за катування у місцях позбавлення волі, таємні утримання людей під вартою та інші пов’язані зі збройним конфліктом порушення. Попри численні документально підтверджені свідчення колишніх затриманих, керівництво Служби безпеки України (СБУ) відкидає свою причетність до таємних утримань людей під вартою і насильницьких зникнень. Розслідування цих випадків військовим прокурором вагомих результатів не дало.
У серпні співробітники СБУ незаконно затримали та піддали тортурам жінку, яку згодом, оголосили російською аґенткою і висунули щодо неї звинувачення у державній зраді. Заяви жінки про застосування щодо неї тортур владою не розслідувалися.
У самопроголошених «Донецькій» і «Луганській народних республіках» (ДНР і ЛНР) проросійська де-факто влада, цілком нехтуючи засадами верховенства права, свавільно затримувала людей і піддавала їх насильницьким зникненням.
Перспективи правосуддя щодо злочинів, скоєних під час акцій протесту Майдан-2014, які призвели до зміни українського уряду, а також щодо масових заворушень в Одесі і далі є примарними. Через чотири роки після Майдану влада демонструє небажання забезпечити ефективне судове переслідування тих, хто причетний до загибелі понад ста осіб і до багатьох інших злочинів.
Від початку російської окупації Криму 2014 року на півострові триває криза в галузі прав людини. Російська влада цілком придушила відкриту критику дій Росії в Криму, запроваджуючи зокрема кримінальне переслідування. Крім того, через свою проукраїнську позицію об’єктом репресій з боку російської влади стали кримські татари, яких піддають кримінальному переслідуванню за безпідставними звинуваченнями у сепаратизмі та тероризмі. Кримських татар – учасників мирних одиночних пікетів, що проводилися на знак протесту проти арештів і переслідування людей, було піддано затриманням і штрафам.