Жодних доказів, окрім показань «міліцейських» свідків
У серпні 2015 року до адвоката ХПГ Володимира Куценка на стадії ознайомлення з матеріалами кримінальної справи звернувся гр. С. за правовою допомогою.
На той момент щодо С. був обраний запобіжний захід – тримання під вартою. Підозрювався С. у скоєнні трьох злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України (збут наркотичних засобів).
За словами С., він не продавав наркотичних засобів нікому, а сам був споживачем і зберігав наркотики для власного вживання. «Закупника» він добре знав і неодноразово разом з ним вживав опій. Під час «проведення» оперативної закупівлі вони дійсно зустрічалися із «закупником» і разом вживали опій.
Ознайомившись із матеріалами справи адвокат зрозумів, що доказів збуту наркотиків у справі немає, крім показань «міліцейських» свідків.
У ході судового розгляду адвокат неодноразово заявляв клопотання про зміну С. запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’яку. С. хворіє на низку невиліковних захворювань і потребує постійного заживання лікарських препаратів. І тільки через 7 місяців тримання під вартою суд змінив С. запобіжний захід на домашній арешт, а ще через 2 місяці запобіжний захід С. узагалі скасовано.
Під час цього судового розгляду паралельно були зібрані матеріали, на підставі яких були звернення до суду з приводу зняття судимості з С. – він був раніше судимий за зберігання наркотиків. І в 2016 році на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році» з С. знято попередню судимість.
Коли справа дійшла практично до стадії дебатів, суд з власної ініціативи відправив прокурору обвинувальний акт на доопрацювання. Апеляційний суд скасував це рішення суду і направив справу на новий розгляд у той самий суд. Суд у новому складі на попередньому засіданні повторно відправив обвинувальний акт прокурору на доопрацювання й знов апеляційний суд скасовує це рішення.
У третьому складі суду, після вивчення письмових доказів сторони обвинувачення, адвокат просив визнати ці докази неприпустимими, бо вони зібрані з порушенням закону. Після виступу адвоката прокурор попросив суд зробити перерву. Під час цієї перерви прокурор запропонував С. підписати договір про винність по ст. 309 ч. 1 КК України (зберігання наркотиків без мети збуту) та вважати С. таким, що відбув покарання.
С. розумів, що може бути виправданий судом, але погодився на пропозицію прокурора. Пізніше С. розповів про причини такого свого рішення. У зв’язку з поганим станом здоров’я йому дуже важко ходити в суд на засідання. А їздити в апеляційний суд до міста Херсону не зможе ще й через брак грошей на проїзд.
Дивіться текст вироку за цим посиланням.