Архів ХПГMenu

Міністерство юстиції ігнорує повідомлення правозахисників про порушення умов відбування покарання в Бучанській виправній колонії № 85

18.05.2017 | В. Мельничук, О. Павліченко | khpg.org

У вересні 2016 року моніторинґова група у складі Олександра Павліченка, Геннадія Токарева та Василя Мельничука відвідала Бучанську виправну колонію № 85. Під час цього візиту встановлено цілу низку порушень чинного законодавства та складено відповідний акт, який надіслали до Міністерства юстиції України, Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції, Бучанської виправної колонії № 85 та до Державної пенітенціарної служби, яка на той час ще функціонувала.

Повідомлення про порушення видались адресатам незначними і вони просто проігнорували його. Лише санітарно-епідеміологічна станція відповіла, що адресати повідомлення не є фізичними особами, а тому перевірку виявлених порушень вони проводити не будуть.

Враховуючи те, що протягом 9-ти місяців не відбулося належного реагування задля виправлення ситуації із зазначеними в акті порушеннями, а під час чергового візиту моніторів ХПГ, який відбувся в травні 2017 року, всі зазначені факти порушень так само мали місце, інформація, представлена в акті, оприлюднюється з метою привернути увагу до критичної ситуації з правами засуджених осіб в Бучанській виправній колонії № 85.

АКТ ПЕРЕВІРКИ

Під час відвідування 02.09.2016 р. міжобласної лікарні при Бучанській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 85) (смт. Гостомель Ірпінської міськради Київської області) комісія у складі:

• помічника-консультанта народного депутата України Княжицького М. Л. на громадських засадах Павліченка Олександра Миколайовича,

• кореспондента інформаційного бюлетеня Харківської правозахисної групи «Права людини» Мельничука Василя Івановича,

• кореспондента інформаційного бюлетеня Харківської правозахисної групи «Права людини» Токарєва Геннадія Володимировича

виявили наступні порушення чинного законодавства:

1. Щодо вимог санітарних норм і правил, а також правил особистої гігієни

При відвідуванні палат № 11 та № 16 лікарні було встановлено, що постільна білизна на ліжках хворих засуджених відсутня, за їхніми словами, вона перебуває в процесі прання та сушки впродовж декількох діб (див. фото № 1). За існуючою практикою засуджені БВК-85, що прибувають до лікарні, приходять із постільною білизною, яка видається їм в БВК-85. Хворі в палатах перебувають у своєму власному одязі, одяг встановленого зразка при поміщенні їх до лікарні їм не видається (див. фото № 2).

Фото № 1

Фото № 2

Сантехнічне обладнання (умивальник, унітаз) в палатах перебуває в занедбаному технічному стані (див. фото №№ 3, 4). Хоч в БВК-85 моніторам демонстрували і в нормальному стані відповідне сантехнічне обладнання (див. фото №№ 5, 6). Питна вода в лікарню надходить із двох свердловин і має запах і смак, характерний для стоячих водойм (болотний). Дослідження проб питної води в лікарні згідно документації востаннє проводилось у липні 2015 року.

Фото № 3

Фото № 4

Фото № 5

Фото № 6

Прогулянки у хворих засуджених, яким за лікарськими рекомендаціями можна гуляти на свіжому повітрі, відбуваються нерегулярно, однією з причин чого є недостатня кількість в лікарні відповідного персоналу відділу нагляду і безпеки установи для організації прогулянок.

Миття хворих засуджених здійснюється в лазні у підвалі. Умови та технічний стан приміщень лазні явно не відповідають санітарним нормам (див. фото №№ 7–10).

Фото № 7

Фото № 8

Фото № 9

Фото № 10

Прання білизни здійснюється за допомогою двох пральних машин побутового типу. При пранні одягу хворих використовується побутовий пральний порошок, без будь-яких добавок.

2. Організація харчування засуджених

Хворі засуджені лікарні харчуються їжею, яку готують в їдальні БВК-85 для всіх 750 засуджених (з врахуванням 79 засуджених, які перебували в лікарні на ранок 2 вересня 2016 року). Їжу перевозять до приміщення лікарні на візку у каструлях, деякі зі страв, що помітили монітори, були не закриті кришкою (див фото № 11). Посуд (тарілки, кружки) з якого їдять засуджені, та ложки зберігаються в палатах. Засуджені через кватирку у вхідних дверях до камери подають посуд для наповнення його їжею. Після закінчення прийняття їжі посуд миється самими засудженими. Засоби для миття посуду, видалення жиру, в палатах відсутні.

Зауваження щодо посуду, в якому розвозять їжу. Під час відвідування ДІЗО монітори спостерігали процес роздачі їжі засудженим, які перебували в ДІЗО та ПКТ. Чай знаходився у відрі, в якому поміщують будівельні матеріали (фарбу, замазку, інше), яке виготовлено не з харчової пластмаси і зовсім не передбачене для зберігання харчових продуктів, тим паче гарячих (див. фото № 12).

Фото № 11

Фото № 12

Видачу їжі та хліба днювальні здійснюють, не вдягаючи на руки гігієнічні рукавички.

Засуджені скаржаться як на відсутність дієти, так і на загальну незадовільну якість харчування.

3. Щодо організації та надання медичної допомоги

Відповідно до встановлених правил медичний огляд хворого, а також проведення будь-яких медичних маніпуляцій за участі хворого засудженого медичний персонал МОБ здійснює лише в присутності співробітників відділу нагляду та безпеки установи. До того ж, відповідно до правил безпеки, забороняється одночасно тримати відкритими більше однієї палати (камери), а відкриття палат в нічний час можливо лише у присутності чергового помічника начальника колонії.

На три поверхи будівлі лікарні у складі добової зміни є лише два молодші інспектори, які відкривають металеві двері палат. Така ситуація збільшує час, необхідний для входу медичного працівника до палати (камери), що в разі виникнення необхідності надання термінової медичної допомоги хворому засудженому може призвести до тяжких наслідків для такого хворого.

В разі виникнення потреби у наданні медичної допомоги одночасно на всіх трьох поверхах лікарні допомога може бути надана одночасно лише двом хворим, третій змушений буде чекати, доки звільниться молодший інспектор та завершиться надання медичної допомоги комусь із двох хворих, яким вже надається така допомога.

Внаслідок невеликої кількості молодших інспекторів, в разі необхідності парентерального введення ліків хворим засудженим, вони часто роблять ін’єкції один одному, замість того, щоб ці медичні процедури проводились медичним персоналом у маніпуляційній або безпосередньо у палаті. Те ж саме відбувається з встановленням крапельниць, що було зафіксовано на відео під час попереднього візиту моніторів до БВК-85. (див. фото № 13).

При цьому ліки передаються (у разі ін’єкцій – у шприці) медичною сестрою через кватирку у дверях палати, в тому числі під час роздачі їжі (див. фото № 14).

Фото № 13

Фото № 14

Палати не облаштовані обладнанням для виклику медичного персоналу (кнопкою), отже виклик медичного персоналу хворими може відбуватись лише шляхом стукання у вхідні двері палат або через виклик голосом чергового. Пост чергової медичної сестри знаходиться не в коридорі, а в її службовому кабінеті, до того ж, у боковому крилі коридору, іншому, ніж той, де розташовані палати з хворими, звідки не завжди можна почути виклик медичного персоналу.

При ознайомленні з історіями хвороби – медичними картами амбулаторного хворого (ф №003/о) пацієнтів лікарні, які надали письмову поінформовану згоду на ознайомлення з ними, з’ясувалось, що на момент моніторингового візиту лікарні о 14--00 02.09.2016 р. огляди лікуючим лікарем проводилися з періодичністю, яка не відповідає як стандартам надання медичної допомоги, затверджених МОЗ України, так і п. 4 глави 3 розділу ІІІ «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» (затверджений наказом Міністерства юстиції та МОЗ України від 15.08.2014 № 1348/5/572) (далі – «Порядок організації надання медичної допомоги»), зокрема:

• у медичній карті стаціонарного хворого № 369 останні записи про такі огляди датовані 25.082016 р. та 29.08.2016 р.;

• у медичній карті стаціонарного хворого № 202 останній запис зроблений 01.02.2016 р., при цьому він перебував у важкому стані, що потребує здійснювати його медичний огляд кожні дві години;

• у медичній карті стаціонарного хворого № 371 на титульному аркуші не заповнена графа «Виписка (смерть)», хоча в розділі «Епікриз (перевідний, виписний, посмертний)» в картці записаний виписний епікриз пацієнта без зазначення дати його складання, при цьому останній запис про огляд хворого лікуючим лікарем датований 29.08.2016 р.

4. Щодо збереження лікарської таємниці

В лікарні відсутній «Порядок доступу до медичної документації персоналу УВП» (далі – «Порядок доступу»), який має бути розроблений і затверджений адміністрацією установи відповідно до п. 23 глави I «Порядку організації надання медичної допомоги», так само в БВК-85 відсутній наказ керівника цієї установи про затвердження такого «Порядку доступу».

Оскільки огляди хворих засуджених, як і всі медичні маніпуляції за їх участі, відбуваються в присутності співробітників відділу нагляду та безпеки БВК-85, при цьому не передбачено засобів, які б унеможливлювали сприйняття такими співробітниками змісту спілкування медичного працівника і хворого, в лікарні не забезпечується дотримання вимог Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо необхідності збереження лікарської таємниці (ст. 42 Закону). Також було неодноразово зауважено, що лікар передавав медичну документацію (карту пацієнта) засудженому (третій особі), якого дана документація не стосувалась, з тим, щоб останній відніс їх до іншого відділення, що, безперечно, порушує збереження лікарської таємниці.

5. Щодо тримання хворого з явними ознаками психічного розладу

В лікарні комісія спробувала поспілкуватись з хворим, який мав явно виражені психічні та соматичні розлади. Останній не орієнтувався в часі та не міг вести адекватного діалогу, ледве зміг вимовити своє прізвище та ім’я. За словами медичного персоналу, цей засуджений не може контролювати випорожнення і сечовипускання, тому постійно перебуває в памперсі. На час спілкування він перебував у лазні і навіть самостійно не міг помитися, потребував в цьому допомоги іншого засудженого. Враховуючи той факт, що комісія не в змозі поставити адекватний діагноз цьому засудженому та визначити наявні у нього захворювання, встановивши при цьому наявність підстав для звільнення цього хворого від відбування покарання, таку оцінку має провести спеціальна лікарська комісія, за результатами якої вона має скласти висновок про наявність або відсутність захворювань, що є підставою для звільнення від відбування покарання. Після цього питання про звільнення має бути передано на розгляд до суду, до компетенції якого відноситься прийняття рішення про можливість подальшого відбування покарання або звільнення. Адже засуджений, на думку комісії, через свій психічний стан не може самостійно ініціювати дане питання перед судом, а утримання людей з психічними розладами здійснюється в спеціально призначених закладах МОЗ, у який наявний кваліфікований персонал та умови для догляду та лікування таких хворих, якими не забезпечена БВК № 85 та лікарня при ній.

X



 

забув пароль

реєстрація