9 травня 2017 року моніторинґова група у складі Василя Мельничука та Олександра Павліченка відвідала Полтавську виправну колонію № 64, де відбувають покарання чоловіки, вперше засудженні за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. На день відвідання в колонії відбували покарання 627 засуджених.
Ділянки дисциплінарного ізолятора та приміщень камерного типу (ДІЗО-ПКТ)
У дисциплінарному ізоляторі на день візиту перебували троє засуджених, в ПКТ – шість осіб. Усі засудженні отримали максимальний термін стягнення – чотирнадцять діб ДІЗО та два місяці ПКТ. В самому приміщенні ПКТ проведено косметичний ремонт, природнього освітлення недостатньо, що компенсується штучним освітленням.
Одна з камер ДІЗО-ПКТ облаштовується з тим, щоб відповідати визначеним Комітетом у запобіганні катуванням стандартам. Засуджених в цій камері поки не утримують, інші камери ДІЗО заплановано відремонтувати протягом року, камери ПКТ планується відремонтувати в наступному році. Дільниця ДіЗО-ПКТ обладнана лазнею, яку засудженні відвідують один раз на тиждень. Засуджені, що поміщенні до ДІЗО та ПКТ, мають одну годину прогулянки на свіжому повітрі в прогулянковому дворику, який недавно відремонтований і обладнаний спортивним інвентарем, лавкою та навісом.
Обід для засуджених, які перебувають у ДІЗО-ПКТ:
Ділянка ресоціалізації
На території колонії розташовано три ділянки ресоціалізації, які є типовими і представляють собою огороджене подвір’я, спортивний майданчик та триповерховий будинок для проживання засуджених. Кожен поверх приміщення розрахований на один загін засуджених, перебуває в добре відремонтованому стані, має відповідно основне велике приміщення з ліжками для проживання – великий зал з ліжками, де одночасно проживають 50–60 осіб, санвузол, а також бібліотеку, кімнати психологічного розвантаження, відпочинку, комору для зберігання особистих речей та зберігання верхнього одягу й кімнату прийому їжі.
Приміщення для проживання
Санітарний вузол
Бібліотека
Кімната психологічного розвантаження
Кімната для приймання їжі
Два відділення в колонії законсервовані. Взагалі колонія розрахована на утримання приблизно 900 засуджених.
Біля корпусу відділення розташовано облаштований спортивний майданчик.
Великі спальні приміщення казарменого типу практичного позбавляють приватності кожного із засуджених, і з огляду на суттєве зменшення їх кількості, варто організувати перепланування вивільнених приміщень під блоки для проживання осіб в кімнатах по 6–10 осіб.
Промислова частина
В колонії функціонує промислова зона, в якій 9 травня ніхто не працював, оскільки це був вихідний день. Варто зазначити, що в колонії з усіма, хто працює на промисловій зоні, за словами адміністрації, укладені контракти, як цього вимагають останні зміни до законодавства. Також в колонії працюють вечірня школа та професійно-технічне училище, де навчають дев’яти спеціальностям.
Колонія будувалася поруч із виробництвом, яке було розташоване поруч і потребувало близько 1000–1200 робітників, частиною яких були засуджені із зони. Був підземний перехід із ВК-64 до промислового виробництва. Цей перехід був законсервований у 2008 році, коли на виробництві змінилися власники й вони перестали використовувати робочу силу засуджених.
Медична частина
В медичній частині монітори зустрілися з її начальником і з одним із засуджених, громадянином В’єтнаму, який перебував на стаціонарному лікуванні. Засуджений, який перебуває в цій колонії вже близько 6 років, зазначив, що він задоволений лікуванням, ніяких побажань не висловлював.
Начальник медичної частини продемонстрував наявне інструментальне обладнання – лабораторію, рентген-кабінет, стоматологічний кабінет.
В колонії працюють 6 лікарів, нестачі медичного персоналу немає, стоматологічні послуги засудженим надаються безкоштовно, а протезування – за їх рахунок.
З’ясувалося, що в ПВК-64 кількість ВІЛ-хворих значно менша у порівнянні з іншими колоніями – 13 осіб з 627.
Лазня
Засуджені відвідують лазню один раз на тиждень, баня працює щодня, окрім вихідних. При лазні працює перукар, який щодня підстригає 20–30 осіб, є також пральня, шафи для прожарювання одягу.
Дільниця соціальної реабілітації – ДСР
На дільниці соціальної реабілітації, яка створена відповідно до статті 99 Кримінально-виконавчого кодексу, перебували засуджені, яким встановлено режим, аналогічний режиму колоній найменшого рівня безпеки – мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Всі засуджені, які перебували на ДСР, на умови утримання не скаржились. Приміщення, де вони проживали, в задовільному стані, крім спального приміщення є також окрема кімната для приймання їжі та кімната з умивальниками, душем, туалетом. Засуджені, які проживають на ДСР, зайняті на підсобних роботах у колонії, зокрема, займаються обробкою землі, вирощують городину, яка потім використовується для харчування засуджених в колонії.
Зона для відвідувачів
В зоні для відвідувачів передбачена можливість спілкування із засудженими родичів, адвокатів під час короткотривалих побачень, а також проживання родичів спільно із засудженими під час тривалих побачень. Окреме приміщення виділене для проведення відеоконференцій для участі засуджених віддалено в судових засіданнях.
Кімнати для проживання під час тривалих побачень із засудженими платні, вартість оплати за добу проживання різниться від пори року (взимку через опалення ціна вища), облаштування приміщення. Стандартні кімнати коштують у межах 70–80 гривень на добу. Декілька років тому майже всі кімнати були заповнені відвідувачами, зараз їх кількість зменшилася через падіння платіжної спроможності населення, як зазначають представники адміністрації.
Спілкування із зовнішнім світом
І з розмов із засудженими, і з повідомлення адміністрації колонії, проблем із телефонним зв’язком із зовнішнім світом в колонії немає. Розмови відбуваються за попереднім дозволом, який підписується керівництвом колонії, кожен засуджений має свою SIM-карту, яка зберігається в адміністрації, і отримує її для переговорів, в колонії використовують 4 телефонні трубки, є також таксофони і можливість дзвонити з них, але вони використовуються рідко. За перший квартал засуджені здійснили близько 8 000 дзвінків, кожен факт телефонної розмови фіксується в журналі фіксації телефонних переговорів. Інтернет, за словами адміністрації, не набув поширення, для засуджених його використання задороге.