Журналісти, яких бив «Беркут», не вірять, що хтось буде покараний
Правоохоронці, які розслідують справи про побиття журналістів у часи Майдану, в неофіційних розмовах говорять, що на результати чекати не варто. Про це, як повідомляє 20 січня прес-служба Національної спілки журналістів України (НСЖУ), розповідають учасники тих подій – працівники ЗМІ, які постраждали від рук силовиків рівно три роки тому.
Відповідно до зведених даних, які оприлюднює Національна спілка журналістів України, у січні 2014 року 103 вітчизняні та іноземні журналісти були побиті в Києві та інших містах України. Крім столиці, найбільше нападів було у Дніпрі, Черкасах, Запоріжжі. Також заарештовано 5 журналістів у Києві і 1 в Запоріжжі. Ще 12 погроз працівникам ЗМІ зафіксовано протягом цього місяця.
Домінують серед усіх цих випадків саме прояви агресії з боку силовиків.
Серед тих, хто постраждав від дій спецпризначенців двічі (у листопаді 2013-го та в січні 2014-го) – оператор «5 каналу» Іван Наконечний. У листопаді на Європейській площі беркутівці штовхали його та зламали світло на камері.
20 січня на вулиці Грушевського він працював разом із колегою-журналісткою біля входу до стадіону «Динамо».
«Мені прямо в камеру попала гумова куля і встряла. Техніка вже була непридатна для роботи. Я подзвонив на канал, віддав зіпсовану камеру, мені привезли наступну і ми продовжили знімати»,– згадує Іван.
Після цього він ходив із юристами каналу до міліції, писав заяву, кілька разів був викликаний до прокуратури, але далі цього справа не пішла.
«Я побачив, що все дарма, свою заяву забрав, бо фізично ж постраждалим не був, далі цим продовжували займатися юристи. Але камера досі на експертизі»,– розповідає Іван і каже, що ті події не позначилися на його роботі. Після цього вже кілька разів знімав у зоні АТО, тож небезпеки не боїться. Але в те, що хтось буде покараний, не вірить: «Усі силовики були в масках, хто стріляв, я не бачив. А самі ж не зізнаються».
Журналіст видання «Український простір» (Харків) Роман Черемський, який з початком військових подій на Сході потрапив у полон до бойовиків угруповання «ЛНР», також активно висвітлював мітинги в Харкові наприкінці 2013 – на початку 2014 року.
«У січні 2014 року в самому центрі Харкова я знімав автобуси із затемненими вікнами, біля яких були бійці „Беркуту“. Один із силовиків на мене накинувся і спробував оглушити електрошокером, але чомусь не подіяло, тоді мене затягли в автобус, били по ребрах, вщент розбили камеру, знищили всі записи і викинули з автобуса,– згадує Роман.– Я звертався у правоохоронні органи, але це була імітація діяльності».
Кілька разів, каже Роман, справу хотіли закрити. Він ходив у прокуратуру з вимогою продовжити розслідування.
«У неформальній розмові мені відверто сказали, що в цієї справи немає перспективи. На цьому все і скінчилося, кримінальне провадження закрили. А потім почалися військові події на Сході, то, звісно, було не до цього»,– каже Роман Черемський.
Він вказує, що у шести його колег-журналістів із Харкова пошкоджено апаратуру. Але фізично він постраждав чи не найбільше серед працівників ЗМІ.
«НСЖУ продовжує оновлювати дані про всіх постраждалих журналістів у період Євромайдану та збирає інформацію про реальний стан розслідувань цих випадків»,– заявив керівник Спілки журналістів Сергій Томіленко.
Про підтримку зусиль НСЖУ в ревізії кожного випадку побиття журналістів в Україні з 2013 року дотепер заявили колеги з Міжнародної федерації журналістів.