Шляхи підвищення якості загальної та професійної освіти у виховних колоніях
джерело:
7 вересня 2009 року у м. Києві на базі Державного департаменту України з питань виконання покарань спільно з громадською організацією "Комітет сприяння захисту прав дитини" за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження" відбувся круглий стіл на тему: "Шляхи підвищення якості загальної та професійної освіти у виховних колоніях".
Участь у круглому столі взяли Неля Ничкало, академік, секретар відділення професійно-технічної освіти, заступник директора Інституту педагогіки і психології професійної освіти з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України, Ольга Вакуленко, головний спеціаліст відділу професійного розвитку трудового потенціалу та альтернативної служби управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці та соціальної політики, Алла Санченко, начальник відділу Інституту законодавства Верховної Ради України, Олег Каптар, асистент програм з питань захисту дітей Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Наталія Максимова, голова Координаційної Ради "Комітету сприяння захисту прав дитини", представники громадських організацій та наукових закладів.
Зібрання відкрив Голова Держдепартаменту Олександр Галінський. Він наголосив, що Державний департамент проводить "круглий стіл" спільно з громадською організацією "Комітет сприяння захисту дитини". Темою "круглого столу" є пошук шляхів підвищення якості загальної та професійної освіти у виховних колоніях, як важливої складової процесу їх ресоціалізації та реінтеграції у громадянське суспільство. Актуальна проблематика, що виноситься на обговорення, базується на організаційно-практичному досвіді освітньої роботи з неповнолітніми, які відбувають покарання у виховних колоніях, та результатах дослідження, проведеного громадською організацією "Комітет сприяння захисту прав дитини" за сприяння Міжнародного фонду "Відродження".
Стан дитячої злочинності, зазначив Голова, є міжнародною проблемою, яка має безпосередній вплив на питання соціально-економічної безпеки будь-якої держави. Ця проблема притаманна усім державам світу, незалежно від рівня соціально-економічного розвитку та політичного спрямування, на розвязання якої спрямована велика кількість заходів з боку Організації Обєднаних Націй. Важливою складовою впливу на проблему дитячої злочинності є ефективність ювенальної юстиції, у центрі якої перебуває дитина та захист її прав на всіх етапах здійснення правосуддя. Однією з галузей ювенальної юстиції виступає й Державна кримінально-виконавча служба України, у сфері діяльності якої сьогодні перебуває близько 7 тисяч неповнолітніх. Серед них 1 тисяча неповнолітніх, яким суд визначив запобіжний захід у виді тримання під вартою і які перебувають у слідчих ізоляторах. 4,4 тисячі неповнолітніх засуджені до покарань, не повязаних з позбавленням волі, і перебувають на обліку у підрозділах кримінально-виконавчої інспекції. 1,5 тисячі неповнолітніх засуджені до позбавлення волі й утримуються у десяти спеціальних виховних установах (виховних колоніях). Це найскладніша категорія молодих правопорушників, питанню роботи з якими присвячений круглий стіл, наголосив Олександр Галінський.
Згідно зі статтею 37 Конвенції ООН "Про права дитини" держава має забезпечити гуманне ставлення до таких дітей і повагу до їхньої гідності. Одним із важливих напрямів забезпечення цього положення у діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є створення умов для освіти неповнолітніх.
В цій сфері діяльності органів і установ виконання покарань за останні роки відбулося багато позитивних зрушень. Про це свідчать розширення мережі загальноосвітніх навчальних закладів, відновлення навчальних професійних центрів, плідні професійні та творчі контакти Департаменту з Міністерством освіти і науки України, Академією педагогічних наук України, провідними вищими навчальними закладами.
Разом з тим, як і у будь-якій сфері діяльності є проблеми, які потребують обговорення та пошуку шляхів розвязання. З огляду на соціальну сутність мети ресоціалізації засуджених, стратегією Державної кримінально-виконавчої служби України для забезпечення цього процесу є соціальне партнерство, яке передбачає співпрацю усіх причетних державних інституцій та громадськості, у центрі якої є якнайкраще забезпечення інтересів дітей, що перебувають у конфлікті із законом. Дуже позитивним, на наш погляд, є те, що до вивчення та розгляду цих проблем виявляють небайдужість не лише державні, а й громадські організації.
"Сподіваємося,— зазначив Голова, — що результати роботи "круглого столу" сприятимуть підвищенню якості освітнього процесу неповнолітніх, які утримуються у виховних колоніях".
З доповіддю "Проблеми та шляхи підвищення якості загальної та професійної освіти у виховних колоніях" виступила заступник Голови, доктор педагогічних наук Наталія Калашник. Вона, зокрема, зазначила, що основними чинниками, які сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми, є їхня соціальна та педагогічна занедбаність.
Це вимагає пошуку нових ефективних форм впливу на особистість і поведінку засуджених неповнолітніх, з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей їх розвитку, створення умов для відновлення соціальних функцій, які сприятимуть поверненню у суспільство, допоможуть їм виконувати вимоги законів та задовольняти свої життєві потреби власними силами після звільнення.
Сьогодні у виховних колоніях для засуджених неповнолітніх створені визначені законодавством умови утримання, що сприяють особистісному розвитку вихованців, їх психологічній та соціальній підтримці. Однією з обовязкових умов включення вихованців до процесу ресоціалізації залишається організація їхнього загальноосвітнього та професійно-технічного навчання. Для цього у всіх виховних колоніях функціонують середні загальноосвітні школи ІІ та ІІІ ступеня. На початок 2009-2010 навчального року за парти загальноосвітніх шкіл виховних колоній сіли 1137 вихованців, з яких: у школі ІІ ступеню (6-9 класи) – 410 учнів, у школі ІІІ ступеню (10-11 класи) — 727 учнів. Навчально-виховний процес у середніх загальноосвітніх школах виховних колоній забезпечують 132 педагогічних працівники, з яких 58 — вчителі вищої категорії, 49 — першої, 13 — другої та 12 — мають категорію фахівця.
Крім обовязкових навчальних занять, у загальноосвітніх школах виховних колоній проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та розвитку їх творчих здібностей і нахилів. На початок нового навчального року у школах виховних колоній організовано роботу 95 предметних гуртків, у які зараховано 1789 вихованців.
Необхідне підґрунтя для розвязання зазначених вище проблем, — зазначила Наталія Калашник, — ми вбачаємо у формуванні стратегії спільної відповідальності Державної кримінально-виконавчої служби та причетних до цих питань державних і недержавних інституцій за надання освітніх послуг засудженим, яка відповідно до європейських норм повинна бути "інтегрована до загальнонаціональної системи освіти і професійного навчання з тим, щоб після звільнення засуджені могли без проблем продовжити свою освіту і професійну підготовку" ((п. 7а) розділу 28 Європейських пенітенціарних правил (R-2006)).
Голова Координаційної Ради "Комітету сприяння захисту прав дитини" Наталія Максимова, у своєму виступі зазначила, що їхня "організація вивчала процес навчання у колоніях зсередини". Для цього вони здійснили опитування вчителів і перевірку знань неповнолітніх засуджених. На думку Наталії Максимової, сьогодні потрібно розробити та впровадити у виховних колоніях систему інтегрованих навчальних дисциплін для тих неповнолітніх, які не в змозі оволодіти програмою загальноосвітньої школи. Такі навчальні дисципліни мають формуватися за спеціальними вимогами, що включають практичні знання та навички, необхідні у побуті, а також основи знань з робітничих професій. Треба впровадити в освітні програми розділи (чи навчальні дисципліни) з набуття неповнолітніми засудженими життєвих навичок, спрямованих на адаптацію до життя на волі, подальше працевлаштування, навчання, засвоєння соціально схвалюваних стереотипів поведінки. Для розвязання цих та інших проблем Н. Максимова запропонувала створити робочу групу з представників Міністерства освіти та науки України, Академії педагогічних наук України, Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту, Міністерства юстиції, Державного департаменту України з питань виконання покарань із залученням інших фахових наукових закладів та громадських організацій.
Після виступів основних доповідачів розпочалися жваві дискусії та обговорення проблем, які були озвучені. Результатом роботи круглого столу є резолюція.
Джерело : Державний департамент України з питань виконання покарань
Додаток: Резолюція круглого столу - doc-file (31.232 kb)
Цитування інформації з цього сайту дозволяється за умови обов'язкового посилання на джерело