Громадянська Освіта, 2006, №12
Релігія і школа, Методичні розробки для середніх класів, Методичні розробки для старших класів
„Вчимося бути громадянами”
джерело:
У рамках проекту "Підтримка громадянської освіти в Україні", що здійснюється за сприяння Міністерства освіти і науки України та Інституту громадянської освіти державного університету Боулінг-Грін (США), творчою групою українських педагогів – членів Всеукраїнської Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"[1] розроблено програму та навчально-методичне забезпечення курсу громадянської освіти у 7 (8) класі загальноосвітньої школи – "Вчимося бути громадянами".
Члени авторського колективу: Мисан Віктор (м. Рівне), Вербицька Поліна (м. Львів), Войтенко Олександр (м. Гадяч).
Матеріали курсу пройшли апробацію у навчальних закладах України та отримали гриф Міністерства освіти і науки України.
ПРОГРАМА КУРСУ“ ВЧИМОСЯ БУТИ ГРОМАДЯНАМИ”
П о я с н ю в а л ь н а з а п и с к а
“Підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій” – одне із завдань Державних стандартів освітньої галузі “Суспільствознавство”. Успішній реалізації цього завдання в сучасній українській школі сприяє громадянська освіта.
Мета громадянської освіти – виховання людини, для якої правове, демократичне, громадянське суспільство є тим середовищем, де вона зможе розкрити свої творчі можливості і задовольнити особисті та суспільні інтереси. Результатом громадянської освіти має стати самоутвердження кожної особистості як суверенного члена суспільства; її особиста, політична та економічна відповідальність; активна і цілеспрямована діяльність; утвердження людської гідності; неформальна та ефективна участь у громадських справах.
Курс громадянської освіти “Вчимося бути громадянами” адресований учням 7 (8) класів загальноосвітніх навчальних закладів та є складовою суспільствознавчої освіти. Запропонований курс носить пропедевтичний характер і ставить за мету виховувати сучасного громадянина-патріота Української держави, готувати учнівську молодь до виконання ролі активних громадян та ознайомити її з громадянськими навичками і цінностями, необхідними для ефективної участі у житті громади.
Жити в громаді – означає бути її активним членом. Поняття “громада” варто розглядати в двох площинах. Перша – площина місцевого рівня, яка включає конкретне середовище проживання – село, місто, селище, де особа мешкає, до якого вона належить; друга – площина державна – країна, громадянином якої є особа, яка надає їй і гарантує певні права, ставить перед нею певні вимоги у вигляді обовязків.
Крім держави, належність до якої визначається громадянським статусом, людина є членом багатьох інших суспільних груп, що допомагають їй здобувати громадянські знання, формувати вміння, розвивати громадянський характер та гартувати суспільну відповідальність. До таких суспільних груп належить сімя, родина, вулиця, друзі, класний та шкільний колективи, обєднання за інтересами тощо. Кожна з названих груп виконує певні функції і забезпечує безцінним досвідом життя в громаді. Завдання громадянської освіти – навчити особистість бути активним членом кожної із таких соціальних груп.
Курс громадянської освіти „Вчимося бути громадянами” передбачає виховання суспільно активних громадян для підтримки та зміцнення самоврядування як основи участі у справах конкретної спільноти, громади, спрямований на набуття навиків громадського самоуправління. Йдеться про вміння добровільної, внутрішньомотивованої участі особистості у громадській політиці, формування навичок суспільного обговорення громадянами спільних проблем.
У процесі вивчення курсу „Вчимося бути громадянами” створюються умови для залучення дитини до певної системи цінностей, знань, навичок та вмінь. Ці умови забезпечуються взаємодією аксіологічної (ціннісної), когнітивної (пізнавальної) та діяльнісної складових громадянської компетентності особистості.
Особливістю курсу „Вчимося бути громадянами” є те, що він укладений за тематичним принципом. При цьому забезпечується послідовне, цілісне розкриття всіх тем курсу. Формування громадянського досвіду розпочинається з особи, її найближчого середовища – сімї, родини, поглиблюється і вдосконалюється в інших соціальних групах – серед друзів, в класі, школі, селі, місті, країні. Кожна тема – це своєрідний концентр, що включає певне коло питань, що характерні для тієї чи іншої суспільної групи: сімї, родини, друзів, класу, вулиці, школи, місцевої громади тощо. Запропоновані проблеми в темах розглядаються в морально-етичному, правовому, історико-культурному аспектах.
Для організації такої навчальної діяльності необхідні глибокі знання, які акцентують увагу на концептуальних основах навчання громадянськості, а також передбачають пошук оптимальних засобів їх практичної реалізації у навчальному процесі. Інтегруючи елементи різних соціальних і гуманітарних наук навколо специфічних завдань і проблем, курс „Вчимося бути громадянами” є міждисциплінарним і характеризується такими рисами:
§ більше уваги звертається на практичні проблеми, вимоги, рішення, які дають певний соціальний досвід і вміння жити в громаді;
§ ефективне засвоєння змісту курсу значною мірою залежить від використання активних методів навчання.
Таким чином, інформаційний компонент кожної теми має вихід на певну суспільну дію (акцію, міні-проект), яку учні зможуть реалізувати як на уроці, так і у вигляді домашнього завдання. Курс має практичну спрямованість, оскільки передбачає виконання колективних та індивідуальних завдань, що зорієнтовані на конкретні дії: провести опитування, заповнити анкету тощо. Елементи соціального проектування інтегровані в окремі теми курсу. Необовязковим, але логічним завершенням його вивчення є проект “Я – громадянин”.
Курс „Вчимося бути громадянами” формує в молоді стале відчуття приналежності до місцевої громади та позитивне ставлення до громадянських цінностей, що є запорукою успішної самореалізації особистості.
Слід враховувати, що курс не може вирішити усіх завдань соціалізації учня, бо громадянська освіта у широкому розумінні – це не тільки окремі курси, а педагогічний комплекс, який передбачає позашкільні програми та заходи: створення позитивного педагогічного клімату, організація самоврядування, демократичне управління у школі тощо. Характерною ознакою демократичної школи є відповідальність усіх учителів школи за громадянське виховання учнів через співпрацю викладачів різних предметів.
Розподіл навчального часу здійснюється відповідно до потреб та пріоритетів, визначених вчителем в рамках навчальної теми
Зміст навчального матеріалу | Очікувані результати |
Тема 1. Я – людина ( 3 год.) Хто я? Як я сприймаю себе? Як мене сприймають оточуючі? Моє імя. Мої потреби й бажання. Різниця між потребами й бажаннями. Мої права. “Ми” як взаємодія багатьох “Я”. Цінності людського суспільства. | Учні знатимуть: хто така людина, особа; що таке потреби й бажання, яка між ними різниця; які цінності притаманні людському суспільству; яку роль у житті людини відіграє імя Учні вмітимуть: пояснювати хто така людина; розрізняти і тлумачити відмінність між потребами й бажаннями; визначати пріоритетні потреби і пояснювати свій вибір; пояснювати, чому різні люди є рівними у правах; наводити приклади з історії про рівність та нерівність людей; виділяти найважливіші цінності людського суспільства . |
Тема 2. Я в сімї (3 год.) Сімя. Склад сімї. Засади, на яких формується та функціонує сімя. Життя сімї. Права та обовязки членів сімї. Вирішення проблем, конфліктів у сімї. | Учні знатимуть: що таке сімя; із кого складається сімя; на яких засадах формується сімя та як функціонує; які права та обовязки мають члени сімї; як вирішуються проблеми та конфлікти в сімї. Учні вмітимуть: розповідати про сімю та її склад; визначати потреби та інтереси сімї, права та обовязки членів сімї; пояснювати, в чому полягає цінність сімї; наводити приклади вирішення сімейних проблем та конфліктів |
Тема 3. Я в родині (3 год.) Родина. Склад родини. Традиції та родинні цінності. Родинні взаємовідносини. | Учні знатимуть: що таке родина, із кого вона складається; визначати, на яких засадах формується родина; які традиції та цінності має родина; розуміти суть родинних стосунків. Учні вмітимуть: розповідати про свою родину та її склад; визначати традиції та родинні цінності; складати „родинне дерево”; аналізувати родинні стосунки. |
Тема 4. Мої сусіди (2 год.) Сусіди. Добросусідство. Правила співжиття із сусідами. Конфлікти та способи їх вирішення між сусідами. Спільні справи. | Учні знатимуть: хто такі сусіди; за яких умов люди стають сусідами; як жити мирно із сусідами; як шукати шляхи порозуміння із сусідами; які справи можна виконувати разом із сусідами. Учні вмітимуть: розповідати про своїх сусідів; визначати правила добросусідства; пропонувати шляхи вирішення конфліктів між сусідами; називати справи, які можна виконувати разом із сусідами. |
Тема 5. Наша вулиця (2 год.) Вулиця, де я живу. Вулиця як територія, двір, частина міста, села, селища. Вулиця як місце проведення дозвілля підлітків. Проблеми та справи вулиці. Участь підлітків у житті вулиці. | Учні знатимуть: що таке вулиця і якою вона може бути; що проблеми вулиці – це проблеми тих, хто на ній проживає; що кожен, хто живе на вулиці, може змінити її; що вулиця є місцем проведення дозвілля. Учні вмітимуть: визначати проблеми вулиці; пропонувати шляхи поліпшення умов проживання та проведення дозвілля на вулиці. |
Тема 6. Мої друзі (3 год.) Товариш, друг. Правила товаришування. Взаємовідносини між друзями. Конфлікти між друзями. Розвязання конфліктів. Взаємодопомога та взаємопідтримка. | Учні знатимуть: що слід розуміти під поняттями “друг, товариш”; що вважають найважливішим у взаємовідносинах між друзями; як виникають конфлікти між друзями і які можливі шляхи їх вирішення; що таке взаємодопомога та взаємопідтримка. Учні вмітимуть: аналізувати дружні стосунки та давати їм оцінку; зясовувати можливі причини конфліктів між друзями та шляхи їх подолання; розрізняти справжню дружбу від вигаданої. |
Тема 7. Мій клас (4 год.) Клас як колектив, група дітей. Справи класу. Правила поведінки в класі. Лідер у класі. Самоврядування класу. Конфлікти в класі та шляхи їх вирішення. Товаришування в класі. | Учні знатимуть: як формується клас; яку роль у житті класу відіграє класний керівник, що таке органи класного самоуправління; хто такі лідери класу; правила поведінки в класі; права й обовязки учнів; як виникають конфлікти та які можливі шляхи їх залагодження. Учні вмітимуть: визначати свою роль в класному колективі; формулювати правила поведінки в класі, свої права й обовязки; аналізувати діяльність класу, певних груп учнів в класі; вирішувати окремі конфлікти, що виникають у класі; планувати справи класу. |
Тема 8. Моя школа (8 год.) Школа як освітня установа. Учасники навчально-виховного процесу. Правила шкільного життя. Права й обовязки учнів. Школа як громада. Шкільне самоврядування. Шкільні справи. Засоби масової інформації у школі. Як зробити школу успішною. | Учні знатимуть: яку роль у житті людини відіграє школа; хто є учасниками навчально-виховного процесу і які функції вони виконують; правила, за якими живе школа, права й обовязки школярів; хто керує школою; яка роль в управлінні школою відводиться шкільним органам самоуправління; як можна бути почутим в школі; в яких шкільних справах можуть брати участь учні, як організовувати й здійснювати шкільні справи; як зробити школу успішною. Учні вмітимуть: визначати роль школи у власному житті, учасників навчально-виховного процесу та їх функції; відстоювати свої права і поважати права інших учасників навчально-виховного процесу; брати участь в органах шкільного самоуправління; визначати шкільні проблеми та вирішувати ті, які їм під силу; планувати шкільні справи та брати участь у їх виконанні. |
Тема 9. Моя мала батьківщина (4 год.) Місто, село, селище, в якому я живу. Моє оточення. Спілкування. Толерантність. Проблеми населеного пункту та шляхи їх вирішення. Місцева громада. Участь місцевих жителів у вирішення справ громади. Звернення до органів місцевого самоврядування.
| Учні знатимуть: що слід розуміти під “малою батьківщиною”; яку роль в житті відіграє спілкування з оточуючими людьми; що таке толерантність; що слід розуміти під проблемами населеного пункту та які можуть бути шляхи їх вирішення; хто керує містом, селом, селищем; до кого потрібно звернутися для вирішення місцевих проблем; які проблеми місцевої громади школярі зможуть вирішувати самостійно. Учні вмітимуть: визначати зміст поняття “мала батьківщина”; аналізувати власне оточення; давати оцінку своїм вчинкам в процесі спілкування; розрізняти толерантне ставлення один до одного від не толерантного; визначати місцеві проблеми і пропонувати шляхи їх реалізації; готувати звернення до керівників місцевих громад; планувати справи, які можуть вирішити спільно з друзями, батьками, сусідами. |
[1] Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін
„НОВА ДОБА”
вул. Галицька 1/5, м. Львів, 79008
Тел. (0322) 74-34-55, тел./факс (032) 297-66-89
Цитування інформації з цього сайту дозволяється за умови обов'язкового посилання на джерело