версія для друку

Громадянська Освіта, 2005,  №27
Різне, Релігія і школа

ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ. Відправні пункти. Матеріали для вчителів

22.11.2005
автор: – Марк Тейлор (укр. версія - Бюро інформації Ради Європи в Україні)

“Права людини – це твої і мої права” є одним із гасел, що пропагують права людини. Однак для того, щоб таке гасло набуло реальних рис, потрібна постійна робота, пильність і спільне розуміння того, що саме це гасло може реально означати. І тут вчителі, які перебувають у постійному контакті з молоддю, можуть відіграти вирішальну роль в сприянні побудови суспільства, в основі якого будуть закладені права людини.

Програми різних предметів – від суспільствознавства до історії, математики і навіть до фізичного виховання – надають можливість ввести до їх навчальних планів такий елемент як “права людини”. Мета цієї публікації – визначити відправні положення, які допоможуть реалізувати такі можливості.

З чого почати?

Вам не обов’язково потрібно бути юристом для того, щоб запровадити подібну тематику до рамок вашої навчальної дисципліни – права людини є загальним надбанням. Багаторічний досвід свідчить про те, що для проведення ефективного навчання в області прав людини необхідно застосовувати тривимірний підхід, використовуючи:

1) знання (про права людини)

Цей підхід об’єднує інформацію про різні типи прав, про історію прав, про міжнародні правові документи та про механізми демократії.

2) навички та вміння (в царині прав людини)

Вміння правильно сприймати себе й оточуючих: самопізнання і самоусвідомлення, оцінка і розуміння власних мотивів у стосунках з іншими людьми, усвідомлення власних упереджень.

Інтерактивні навички: вміння слухати; вміння протистояти тиску з боку оточення, висловлювати власну думку.

Вміння вирішувати проблеми: вміння локалізувати інформацію, приймати рішення, використовувати власні судження, вирішувати конфлікти.

3) середовище (в основі якого лежать права людини)

Створення навчального середовища, структури, методи і взаємовідносини в якому відповідають правозахисним цінностям і завданням їх викладання – вироблення “загальношкільної політики”, запровадження демократичних методів роботи, в основі яких лежить взаємна повага між вчителем і учнем.

 

 

Теми занять:

1) Європейська конвенція з прав людини   
2) Що таке права людини?   
3) Як ти ставишся до прав людини?    
4) Твоя країни і права людини    
5) Твій клас або твоя школа і права людини   
6) Рольові ігри на тему прав людини    
7) Випадки із шкільного життя    
8) Ваше майбутнє, робота і права людини   
9) Права людини на кіноекрані   
10) Плани подальших дій   

Інформація:

a) Рада Європи       
b) Звідки беруться права людини?   
c) Європейська система захисту прав людини   
d) „Нащадки” ЄКПЛ   
e) Право знати більше!   

 

 

Заняття 1  
Європейська конвенція з прав людини

Адаптований текст окремих статей Європейської
конвенції з прав людини та протоколів до неї:

Цей адаптований текст використовується лише як навчальний матеріал за аналогічним прикладом адаптованого тексту Загальної декларації прав людини, що був виданий “Міжнародною Амністією” спільно з іншими організаціями. 

Чинні у правовому відношенні тексти містяться лише в офіційних виданнях Конвенції про захист прав людини та основних свобод і протоколів до неї.

Короткий зміст Преамбули: Уряди держав-членів Ради Європи спрямовують свою діяльність на зміцнення миру та більшого єднання на засадах прав людини і основних свобод. Ухвалюючи цю конвенцію, вони зробили перший крок на шляху забезпечення численних прав, що проголошені в Загальній декларації з прав людини.

Стаття 1. Зобов’язання поважати права людини

Держави гарантують кожному права, визначені в цій Конвенції.

Стаття 2. Право на життя

Ваше право на життя охороняється законом.

Стаття 3. Заборона катувань

Ніхто не має права завдавати вам тілесних ушкоджень чи піддавати катуванню. Навіть в місцях позбавлення волі ніхто не має права принижувати вашу гідність.

Стаття 4. Заборона рабства і примусової праці

Забороняється тримати вас в рабстві або примушувати виконувати примусову чи обов’язкову працю.

Стаття 5. Право на свободу та особисту недоторканість

Ви маєте право на свободу. Якщо вас заарештовано, ви маєте право знати причину арешту. Якщо вас заарештовано, ви маєте право на судовий розгляд без зволікання або на звільнення до початку судового розгляду.

Стаття 6. Право на справедливий судовий розгляд

У вас є право на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Якщо вас обвинувачено у вчиненні злочину, ви вважаєтесь невинуватими доти, доки вашу вину не буде доведено. У вас є право на захисника, за допомогу якого повинна заплатити держава, якщо ви не маєте на це коштів.

Стаття 7. Покарання виключно на підставі закону

Вас не може бути засуджено за вчинення злочину, якщо на час його вчинення такі дії не кваліфікувались як злочинні  за чинним законодавством.

Стаття 8. Право на повагу до приватного і сімейного життя

Ви маєте право на повагу до вашого приватного і сімейного життя, на повагу до недоторканості вашого житла та до таємниці кореспонденції.

Стаття 9. Свобода думки, совісті і віросповідання

Ви маєте право на свободу думки, совісті і віросповідання. Ви маєте право сповідувати свою релігію приватно чи прилюдно і, при бажанні, змінювати свою релігію.

Стаття 10. Свобода вираження поглядів

У вас є право говорити й писати те, що ви думаєте, отримувати й поширювати інформацію. Це право передбачає також свободу преси.

Стаття 11. Свобода зібрань та об’єднання

Ви маєте право на свободу мирних зібрань та на свободу об’єднань – в тому числі й профспілкових.

Стаття 12. Право на шлюб

Ви маєте право на шлюб і створення сім’ї.

Стаття 13. Право на ефективний засіб правового захисту

Якщо ваші права порушуються, ви маєте право офіційно звернутися до суду чи до інших державних органів.

Стаття 14. Заборона дискримінації

Ви маєте ці права незалежно від кольору шкіри, статі, мови, релігійних чи політичних переконань або походження.

Стаття 15. Відступ від зобов’язань під час надзвичайної ситуації

Під час війни або іншої надзвичайної ситуації уряд може вжити заходів, які порушують ваші права, але тільки в разі, коли в цьому є гостра потреба. Але навіть в цьому випадку уряду не дозволяються, наприклад, піддавати вас катуванню чи страчувати без законних підстав.

Стаття 16. Обмеження щодо політичної діяльності іноземців

Уряди можуть обмежувати політичну діяльність іноземців, навіть якщо це буде призводити до порушення статей 10, 11 чи 14.

Стаття 17. Заборона зловживання правами

Ніщо в цій Конвенції не може використовуватись для скасування прав і свобод, викладених в цій Конвенції.

Стаття 18. Обмеження у застосуванні обмежень на права

Більшість прав в цій Конвенції можуть бути обмежені загальним законом, дія якого поширюється на кожного. Такі обмеження дозволяються тільки тоді, коли в них є гостра потреба.

Статті 19-51. В цих статтях визначається робота Європейського суду з прав людини.

Стаття 34. Індивідуальні заяви

Якщо ваші права, що викладені в Конвенції, були порушені в одній із держав-членів, ви повинні спочатку звернутись до всіх компетентних державних органів. Якщо ці кроки не дозволять виправити порушення, тоді ви можете звернутись до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі.

Стаття 52. Запити Генерального секретаря

На запит Генерального секретаря Ради Європи уряд повинен надати роз’яснення щодо того, яким чином внутрішнє законодавство цієї держави забезпечує захист прав, що містяться в цій Конвенції.

Стаття 1 Протоколу №1. Захист власності

Ви маєте право володіти і користуватись вашим майном.

Стаття 2 Протоколу №1. Право на освіту

Ви маєте право відвідувати школу.

Стаття 3 Протоколу №1. Право на вільні вибори

Ви маєте право вибирати уряд вашої країни шляхом таємного голосування.

Стаття 2 Протоколу №4. Свобода пересування

Якщо Ви на законних підставах перебуваєте на території країни, ви маєте право на свободу пересування та вибору місця проживання в межах цієї території.

Стаття 1 Протоколу №6. Скасування смертної кари

Держава не може засудити вас до смертної кари або стратити.

Стаття 2 Протоколу №7. Право на оскарження у кримінальних справах

Якщо вас було засуджено за вчинення кримінального злочину, ви маєте право на апеляцію до суду вищої інстанції.

Стаття 3 Протоколу №7. Відшкодування в разі незаконного засудження

Якщо вас було засуджено за вчинення злочину, а потім була доведена ваша невинуватість, ви маєте право на відшкодування.

Стаття 1 Протоколу №12. Загальна заборона дискримінації

Органи державної влади не можуть піддавати вас дискримінації на підставі кольору шкіри, статі, мови, політичних і релігійних переконань чи походження. (На момент підготовки видання цей протокол ще не набрав чинності)

 

 

Заняття 2. Що таке права людини?

Тут наведено два заняття, які повинні допомогти учням обмінятись думками про основні поняття, що містяться в Європейській конвенції з прав людини, та познайомитись з цим документом.

Зважте на те, що в цій публікації навмисно використовуються різні методи представлення занять: в одних випадках викладаються основні ідеї, які мають бути засвоєні, а в інших – використані конкретні методики, які передбачають відповідні ресурси та процеси. В будь-якому випадку доречно адаптувати заняття до ваших обставин та учнів вашої школи.

Вигадана країна

Метою цього універсального заняття є ознайомлення учнів з поняттям про те, що права людини часто викликані необхідністю.

Розділіть клас на групи по п’ять-шість учнів і прочитайте їм такий сценарій:

“Уявіть собі, що ви відкрили нову країну, де ніхто раніше не жив і де немає ні законів, ні правил. Ви і члени вашої групи будете поселенцями на цій новій землі. Ви не знаєте, яким буде ваш соціальний статус в новій країні.”

Кожний школяр самостійно складає в письмовому вигляді список з трьох прав, які, на його думку, повинні бути гарантовані кожному в цій новій країні.

Запропонуйте учням показати одне одному та спільно обговорити складені ними списки прав, після цього учні в групі повинні спільно узгодити список із 10 прав, які, на їх думку, є найбільш важливими. Після цього їм слід придумати назву країні і написати її на великому аркуші паперу разом із переліком прав.

Кожна група представляє свій перелік всьому класу. В цей час ви записуєте всі права до загального списку, відзначаючи хрестиком права, які повторюються.

Після виступу всіх груп запропонуйте учням знайти права, які повторюються або ж суперечать одне одному. 

·  Чи можна спростити загальний перелік?

·  Чи можна об’єднати в групи схожі права?

·  Наскільки близький до реальності такий перелік прав?

В подальшому учням можна поставити питання з таких тем:

·  Чи змінились під час заняття ваші уявлення про те, які права є найбільш важливими?

·  Чи є ще якісь права, які б ви хотіли додати зараз до переліку?

·  Чи є права людини загальними?

·  Що нового ви дізнались на цьому занятті?

Два можливих варіанти продовження:

Невід’ємними від прав є обов’язки. Запропонуйте учням в їхніх групах скласти перелік обов’язків, що відповідатимуть вигаданим ними правам. Наприклад, право на життя накладає на нас обов’язок поважати життя інших.

Запропонуйте учням в їхніх групах провести обговорення загального переліку прав, який було складено в класі, з адаптованим текстом ЄКПЛ

Джерело: First steps (“Перші кроки”) - посібник для початкового навчання правам людини. Amnesty International, (“Міжнародна Амністія”) 1996 рік. Видання підготоване спеціально для викладачів і активістів країн Центральної та Східної Європи. www.grea.org/pubs/primer/first_steps.htm

 

Шкала цінностей та прав людини

Заняття присвячене роботі зі змістом ЄКПЛ, акцентуванню уваги на неподільності вміщених в ній прав людини та різним уявленням про їх значимість.

Необхідні матеріали: екземпляри адаптованого тексту ЄКПЛ, ножиці, кнопки або стрічка, що клеїться, конверти, великі аркуші паперу, клей, знаряддя для письма та малювання. Як тільки учні ознайомляться з правами, що викладені в Конвенції та протоколах до неї,  цікаво буде запропонувати їм “використати” ці права і, зокрема, обмінятися думками з приводу власного розуміння значення цих прав.

1)  Кожний учасник вибирає шість прав з ЄКПЛ та протоколів до неї, які він вважає найбільш важливими.

2)  Він вирізає ці шість прав та кладе права, що залишились, до конверту, для подальшого використання.

3)  Після цього він розташовує їх самостійно в порядку зменшення їхньої  значимості згідно з його сучасним уявленням.

4)  Кожен учасник за допомогою кнопок прикріплює свої права на великому аркуші паперу, утворюючи сходинки.

5)  Учасники об’єднуються в групи по двоє або по четверо і показують одне одному свої сходинки, пояснюючи причини, через які вони утворили свої сходинки саме в такому вигляді.

6)  Після цього учні повертаються до індивідуальної роботи над своїми сходинками. Після обговорення в групах вони можуть змінити порядок розташування своїх сходинок, використати нові права із конверта або залишити все без змін.

7)  Кожний учень приклеює свої сходинки на аркуш паперу і ставить дату.

8)  Учням в складі великої групи (всьому класу) можна запропонувати зробити стінний плакат  або в іншому вигляді проілюструвати уявлення всього класу про права людини.  Конверти з невикористаними правами слід зберегти.

Це заняття може бути розширене за рахунок залучення прав які місяться в Європейській соціальній хартії (див. нижче).

Цікаво буде повторити таке заняття пізніше і порівняти старі та нові сходинки, відзначаючи те, в якій мірі обставини примушують нас віддавати перевагу окремим правам; це буде також способом показати, що всі без виключення права є важливими.

Джерело: Teaching Guide to the European Convention
on Human Rights (лише англійською мовою)

http://erc.hrea.org/Library/teachers/Teaching-ECHR.html

 

 

 

Заняття 3. Як ти ставишся до прав людини?

Дискусійне заняття, метою якого є стимулювати
учнів до осмислення різних проблем

Необхідні ресурси:

·  Приміщення, в якому було б достатньо місця, щоб учнів цілого класу можна було розділити на групи до 15 осіб.

·  Стенд з перекидними аркушами, на кожному з яких записані різні висловлювання.

·  На протилежних стінах приміщення прикріплюються два написи “Згоден” і “Не згоден”.

Розмір групи: Від 5 до 15 учнів. Обмеженням може бути лише кількість ведучих  (модераторів) та місць для учнів. 

Час: Загальний час складає 30-60 хвилин, це залежить від кількості висловлювань, які обговорюються. Зазвичай такі обговорення не закінчуються підведенням підсумків; для обговорення одного висловлювання достатньо 5-10 хвилин.

Хід заняття:

Підготуйте висловлювання (приблизно 5-10), які стосуються різних аспектів теми, що обговорюється. Для того, щоб висловлювання було вдалим, в ньому повинні бути використані зрозумілі всім слова, і в той же час воно повинно викликати в аудиторію реакцію згоди чи незгоди з питанням, яке обговорюється.

Для кожної невеликої групи приготуйте стенд з набором висловлювань (на одному аркуші одне висловлювання, щоб учасники одночасно могли бачити не більше одного висловлювання). Для кожної з груп слід підготувати окрему кімнату зі стендом та написами “Згоден” і “Не згоден” на протилежних стінах.

Розкажіть учасникам про це заняття. Ознайомте їх з одним із висловлювань і запросіть їх висловити звою згоду чи незгоду, перейшовши до стіни з відповідним написом.  Кожен має визначитися, ніхто не повинен залишитись посеред кімнати. Після того, як всі займуть місце біля однієї із стін, слід попросити учасників пояснити  мотиви їхнього вибору. В ході обговорення кожен вільно може змінювати свій вибір, якщо його переконають аргументи протилежної сторони.

Поясніть учням, що метою такої вправи є активізація обговорення, ознайомлення з різними аргументами та протиставлення кількох різних поглядів.

Почніть заняття з першого висловлювання. Дайте учням час, щоб прочитати і зрозуміти висловлювання. Запропонуйте їм зробити відповідний вибір і після цього попросіть пояснити своє рішення. В разі потреби можна стимулювати обговорення, безпосередньо запитуючи учнів про їхню позицію, однак, як правило, дискусія “розгорається” легко.

Мета вправи на цій стадії не полягає в досягненні консенсусу. Ви самі вирішуєте, коли слід покласти край обговоренню та перейти до наступного висловлювання. Зовсім не обов’язково, щоб дискусія була завершеною, сенс гри полягає в тому, щоб почався довготривалий процес усвідомлення.

В такому ж порядку розгляньте всі підготовлені висловлювання. Після цього ви можете запитати учнів про їхні враження та відвести трохи часу для того, щоб обговорити питання, які були відкладені. Якщо одне із висловлювань виявиться настільки суперечливим, що всі будуть продовжувати його обговорення, виділіть окремо для себе це питання і намагайтесь розібрати його за час, що залишився. Якщо таких питань немає, то ви можете перейти до етапу 2.

Етап 2 (додатковий)

Після того, як всі висловлювання вже обговорені, поверніться до кожного з них знову і розгляньте по черзі. Цього разу запропонуйте учням змінити формулювання висловлювання таким чином, щоб всі могли з ним погодитись, в той же час, зміст висловлювання повинен залишитись без змін. Дайте їм достатньо часу для того, щоб розглянути всі запропоновані висловлювання і слідкуйте за тим, щоб учні не висловлювали свою незгоду просто розважаючись.

Аналіз і оцінка

·  Чому було так важко дійти згоди з деяких висловлювань?

·  Чому із іншими було простіше?

·  Чи хвилюють учасників одні питання сильніше, ніж інші? Чому?

·  Чи є такі питання, обговоренню яких учні готові приділити більше часу?

Приклади можливих спірних висловлювань з теми прав людини:

·  Права людини існують як ідеали, вони не мають конкретних реалізацій.

·  Права людини розвиваються. Це означає, що вони ніколи не можуть бути усталеними.

·  Молоді не потрібно розповідати про права людини. Лише дорослі повинні дотримуватись прав людини.

·  Нам не потрібна Європейська конвенція з прав людини, тому що ті самі ідеї є в конституції моєї країни.

·  Чоловіки мають більше прав людини, ніж жінки.

·  Права людини – це розкіш, яку можуть дозволити собі лише багаті країни.

·  Ви не можете користуватись правами людини, коли у вас немає чого їсти.

·  Нам не потрібно захищати свої права людини. Це справа держави.

·  Не потрібно захищати людські права наркоманів, тому що вони порушують закон.

Джерело: “Where are you stand?” (“Де ви стоїте?”), Intercultural Learning T-Kit and Coyote, Рада Європи/Європейська комісія, Страcбург, грудень 1999 року. Автор “висловлювань” - Феліса Тібітс, “Human Rights Education Associates”.

 

 

 

Заняття 4. Твоя країна і права людини

Метою заняття є розвивати навики пошуку та аналізу

Історія прав людини

Розгляньте права людини в їх історичному контексті.

У кожної країни є своя історія прав людини: в Угорщині, наприклад, в результаті багаторічних повстань селян-кріпаків (1514-1710) було ухвалено закон про скасування кріпосного права та встановлено свободу преси. Якщо звернутись до більш давніх часів, то в 1215 році в Англії місцеві феодали підписали з королем Велику хартію свобод, обмеживши конституційними рамками королівську тиранічну владу. В сучасній історії  Європи можна знайти немало прикладів рухів за свободу та права людини.

Запропонуйте групам учнів знайти осіб, публікації, твори мистецтва, події та рухи, які сприяли розвитку прав людини в вашій країні, і ознайомитись з ними. Одній або декільком групам можна запропонувати розглянути те, як інші держави вплинули на права людини.

Отримані результати можуть бути використані в різний спосіб:

·  Кожна група представляє результати своїх пошуків решті класу.

·  Якщо одна з груп група знайшла пісні, що пов’язані з правами людини, вивчіть їх з усім класом.

·  Деякі учні можуть написати реферат або твір, спираючись на тематику, яку досліджувала їхня група.

·  Організуйте виставку на тему “Права людини і наша країна” і запросіть на неї інші класи.

Правозахисники та правозахисні організації

Ми всі повинні слідкувати  за тим, щоб права людини не порушувались і стверджувались.

Незважаючи на те, що обов’язок забезпечувати права людини покладено на держави, багато неурядових організацій слідкують в Європі та в світі за тим, щоб права людини стверджувались, розвивались і захищались. Запропонуйте учням з’ясувати, які неурядові правозахисні організації активно представлені у вашій країні.

·  Яка мета їхньої діяльності?

·  Що вони роблять?

·  Хто входить до їх складу?

·  Чи є правозахисні організації у вашому регіоні?

·  Чи можна запросити НУО, які займаються захистом прав людини, виступити перед учнями класу?

Міжнародні зобов’язання в області прав людини

Розгляньте зв’язки, які існують між правами людини у вашій країні та міжнародними організаціями.

Групам учнів пропонується дослідити такі теми:

·  Коли ваша країна вступила до Організації Об’єднаних Націй?

·  Які були причини вступу вашої країни до ООН?

·  Які документи ООН з прав людини підписала ваша країна?

·  Коли ваша країна стала членом Ради Європи?

·  Які були причини вступу до Ради Європи?

·  Яка основна відмінність між Загальною декларацією та ЄКПЛ?

·  Коли ваша країна підписала та ратифікувала ЄКПЛ і протоколи до неї?

·  Які інші міжнародні зобов’язання в області прав людини взяла на себе ваша країна?

Ваша країна та ЄКПЛ

Який результат застосування положень ЄКПЛ у вашій країні? Ця робота вимагає від учнів самостійно опрацьовувати матеріал. Коли держава ратифікує ЄКПЛ, це має для неї далекосяжні наслідки.

·  На які суспільні інститути справила вплив ЄКПЛ?

·  На які інституції покладається відповідальність контролю за тим, щоб всі, хто проживають у країні, могли користуватись правами та свободами, що гарантуються ЄКПЛ? Чи можливо організувати екскурсію для класу до однієї з них?

·  Які положення конституції вашої країни аналогічні статтям ЄКПЛ?

·  Хто є суддею від вашої країни в складі Європейського суду з прав людини? Яким є його професійний досвід?

·  Чи Європейський суд з прав людини вже розглядав справи проти вашої країни? Якщо так, то з яким результатом?

Існують також інші конвенції та механізми, які захищають права людини (див. нижче). Які  зв’язки існують між Вашою країною та: Європейською соціальною хартією? Конвенцією про запобігання катуванню? Рамковою конвенцією про захист національних меншин? Європейською комісією проти расизму і нетерпимості?

 

 

Заняття 5. Твій клас або твоя школа
та права людини

Мета заняття – дослідити вашу школу
під об’єктивом “мікроскопу” прав людини

„Вимірювання температури” прав людини у вашому навчальному закладі

Учасники оцінюють стан із правами людини в своїй школі, застосовуючи критерії ЄКПЛ (***  1). Наступна дискусія повинна допомогти з’ясувати проблеми, що викликають особливе занепокоєння, та розробити план дій задля покращення ситуації. Такі заняття відзначаються підвищеною складністю і, можливо, вимагатимуть підтримки та співробітництва з боку інших викладачів школи.

1. Запропонуйте учням оцінити клімат прав людини в їхній школі виміряти “температуру” шляхом заповнення наведеної нижче анкети.

2. Перед обговоренням в класі намалюйте на дошці чи на великому аркуші паперу шкалу з оцінками від 1 до 4. Потім запропонуйте учням усно відповісти на кожне запитання.

Зауваження: Можливо, учні не захочуть відповідати перед усім класом. В такому випадку зберіть анкети та заново роздайте їх у класі, щоб гарантувати анонімність опитування.

3. На основі наведених нижче питань дайте оцінку результатам дослідження та розробіть план дій.

a. В яких ділянках ваша школа дотримується прав людини чи надає їм сприяння?

b. В яких ділянках відзначаються проблеми з дотриманням прав людини? Які з них викликають у вас особливе занепокоєння?

c. Чи сприяєте ви особисто або ваші товариші створенню та збереженню існуючого клімату? (наприклад, певними діями чи бездіяльністю, закриваючи очі на окремі порушення або не повідомляючи про окремі інциденти).

d. Чи отримані відповіді є типовими для всієї школи? Чи будуть відрізнятись результати опитування, якщо на питання анкети відповість інша група учнів?

e. Що необхідно зробити для того, щоб покращити стан з правами людини у вашій школі? Яких заходів ви можете вжити особисто або всім класом, щоб створити більш справедливий та гуманний клімат, який сприятиме правозахисним цінностям  та практичній правозахисній діяльності?

4. Розгляньте в анкеті питання №12, підкресливши важливість особистої відповідальності та активної позиції. Після цього обговоріть питання про те, що міг би зробити клас для покращення ситуації з правами людини. Складіть короткий план можливих дій. Детально обговоріть цей план перед тим, як перейти до його здійснення.

„Вимірювання температури” прав людини у вашій школі

Вступ

Наведені нижче питання складені на основі Європейської конвенції з прав людини та протоколів до неї. (В кожному питанні анкети в дужках відзначені відповідні статті). Ці питання в більшій чи меншій мірі пов’язані з ЄКПЛ, і в той же час всі вони співвідносяться з основоположним правом людини на освіту, яке викладене у статті 26 Загальної декларації прав людини. В цій статті проголошується, що:

Кожна людина має право на освіту… Освіта повинна бути спрямована на всебічний розвиток людської особистості й на поглиблення поваги до прав людини та її основних свобод.

Цілком очевидно, що вимагатимуться ще додаткові питання під час дискусії, і це дозволить зробити більш повний аналіз.

Вказівки: Прочитайте кожне висловлювання і поставте збоку оцінку, відзначивши, наскільки точно це висловлювання відображає ситуацію у вашій школі (при цьому слід мати на увазі всіх осіб, які працюють в школі – учнів, викладачів, адміністративних працівників, інший персонал). Наприкінці підсумуйте всі бали з тим, щоб визначити загальну оцінку школи

Оціночна шкала

1 –ні / ніколи      2 – рідко  3 – часто  4 – так / завжди

___1. В моїй школі учням гарантована безпека та особиста недоторканість. (Ст.2 і 3)

___2. По відношенню до членів шкільного колективу немає виявів дискримінації у зв’язку з їхнім способом життя, що проявляється, наприклад, в їхньому стилі одягу, належності до певних груп або їхньої позашкільної діяльності. (Ст. 14; Протокол №12)

___3. В моїй школі всі мають однаковий доступ до матеріалів та до заходів. (Ст. 14; Протокол 12)

___4. Члени шкільного колективу будуть виступати проти будь-яких заходів чи висловлювань, які видаватимуться їм дискримінаційними або  принизливими. (Ст. 2, 9, ст. 14; Протокол 12)

___5. Коли виникають конфлікти, ми намагаємось вирішити їх ненасильницьким шляхом, шляхом переговорів. (Ст. 2, 3)

___6. В питаннях дисципліни (в тому числі, коли йдеться про тимчасове виключення або відрахування), кожному гарантується справедливе і неупереджене ставлення при визначенні його вини та при призначенні йому покарання. (Ст. 6)

___ 7. Кожен, кого звинувачують у неналежній поведінці, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде встановлено. (Ст. 6)

___ 8. Ніхто не зазіхає на моє місце або моє майно. (Ст. 8, ст. 1 Протоколу 1).

___ 9. Мій навчальний заклад приймає учнів, викладачів, адміністраторів та інший персонал, які є представниками різних національностей та культур (Ст. 1, 9, 10, 14; Протокол № 12). 

___10. Члени шкільного колективу мають можливість брати участь (особисто або через свої організації) в демократичних процесах ухвалення рішень  для вироблення шкільної політики та шкільних правил. (Ст. 11, ст. 3 Протокол № 1)

___ 11. В розпорядження членів шкільного колективу надається достатньо часу для відпочинку протягом дня, і для них встановлюється раціональний розклад роботи в належних умовах. (Ст. 4) 

___ 12. В моїй школі я відповідально ставлюсь до того, щоб інші особи не були піддані дискримінації і вели себе таким чином, щоб забезпечувалась безпека та благополуччя всього шкільного колективу. (Ст. 1 та 29)

МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВА ТЕМПЕРАТУРА = 48 ГРАДУСІВ ПРАВ ЛЮДИНИ

Температура у вашій школі___

Джерело: D. Shiman& K.Ridelius-Palmer, “Economic and Social Justice: a Human Rights Perspective” (В Інтернеті: http://www.hrusa.org/temperature.htm

 

 

Заняття 6
Рольові ігри на тему прав людини

Використання рольової гри

Рольова гра є одним із активних методів навчання, в основі якого лежить сценарій, що визначає конкретну роль кожного члена групи. Цей навчальний засіб є дуже  потужним і вимагає кропіткої роботи з ним. Для такого заняття слід поставити чіткі цілі та завдання. Сценарій повинен бути узгоджений з потребами та специфікою учнівської групи. Ніхто не повинен зазнати образи через цей сценарій або через дії інших осіб, які слідують приписам сценарію. Ви зможете оцінити дії протилежної сторони, якщо надасте учасникам ролі, які ніколи не були їм властиві в реальному житті. Слід забезпечити достатньо місця та відсутність різних перешкод на час розгортання сценарію. Слід передбачити також достатньо часу для побудови рольової гри та для можливої подальшої дискусії. Глядачі (тобто, учні, які не беруть участь у рольовій грі за сценарієм) повинні отримати пояснення з приводу сценарію, а також бути запрошені до участі в дискусії.

Після того, як ви апробуєте запропоновані рольові ігри, дайте можливість учням придумати власну гру, що базуватиметься на проблемах повсякденного життя в вашій країні. Можна почати з дуже простих ідей, використовуючи ситуації із повсякденного життя в школі та дома, приклади із спілкування з друзями та знайомими, коли права одних вступають в колізію з правами інших. Наприклад, ви хочете організувати вдома вечірку, а ваші сусіди рано лягають спати. Або інший приклад – в школі два класи претендують з різною метою на одне і те ж шкільне приміщення:

·  Які проблеми у них виникли і як їм вдалось розв’язати конфлікт? .

·  Які нові ідеї може запропонувати клас?

Після цього можна перейти до більш складних ситуацій (див. заняття 7)

Рольові ігри з повсякденного життя

Запропонуйте учням класу розділитись на групи по три-чотири чоловіки. Прочитайте класу сценарій рольової гри 1 та запропонуйте учням знайти в адаптованому тексті ЄКПЛ статті, які мають відношення до сценарію. Нижче наводиться декілька можливих відповідей, однак цей перелік не є вичерпним. Передбачте для цієї частини п’ять-десять хвилин. Аналогічним чином починайте і рольові ігри 2 та 3.

·  Для рольової гри 1 найбільш підходять стаття 1, стаття 14 та  стаття 2 з Протоколу № 4.

·  Для рольової гри 2 найбільш підходить стаття 11.

·  Для рольової гри 3 найбільш підходять стаття 3, стаття 10 і стаття 11.

Розділіть знову клас на три групи і дайте кожній групі її сценарій. Запропонуйте кожній групі завершити сценарій на свій власний розсуд. Кожна група самостійно визначає розподіл ролей та придумує закінчення для рольової гри.

Кожна група по черзі розігрує перед всім класом свою рольову гру. Після кожної гри запропонуйте учасникам розповісти про те, як вони ставляться до вирішення проблеми, що виникає. Після цього запропонуйте всьому класу подумати про можливі варіанти закінчення гри. Стимулюйте учнів в їхньому пошуку засобів, за допомогою яких можна запобігти порушенню прав людини в подібних ситуаціях.

Рольова гра 1

Іда хотіла б з’їздити до сусідньої країни, щоб відвідати свою доньку, яка вийшла заміж за чоловіка з цієї країни. При перетині кордону імміграційні служби не дозволяють їй в’їхати, мотивуючи це тим, що вона не має достатньо коштів для оплати готелю в цій країні.

Рольова гра 2

Іван працює на автомийці. Взимку його руки постійно обморожені та в подряпинах від льоду. Хазяїн автомийки не хоче купувати йому рукавиці, оскільки вони коштують надто дорого. Іван теж не може заплатити за них. Він просить поради у своєї профспілки. Коли хазяїн дізнається про це, він звільняє Івана.

Рольова гра 3

Із останнього в місті парку мають намір зробити автостоянку. Десять жителів цього кварталу проводять мирну демонстрацію у парку, заявляючи, що без парку їм не буде місця для відпочинку, а їхнім дітям ніде буде гратися. Прибуває поліція і заявляє демонстрантам, що вони не мають права пікетувати, і пропонує їм розійтись по домівках. Демонстранти сідають на землю і відмовляються розходитись. Поліція застосовує силу, дехто з демонстрантів отримує поранення.

Джерело: First steps (“Перші кроки”)

 

 

Заняття 7. Випадки із шкільного життя

Метою заняття є заохотити учнів до обговорення
питань про те, як покращити шкільне життя

Ознайомтесь з наведеною нижче “історією”. В чому її зміст?

Учні одного з початкових класів повертаються після перерви до класу. Вчитель запитує маленьку Алісу: ”Що ти робила на перерві?” Аліса відповідає: “Я гралась у дворі”. Вчитель говорить: “Добре. Іди до дошки, і якщо ти вірно напишеш слово “двір”, я поставлю тобі відмінну оцінку”. Аліса пише правильно і отримує “відмінно”.

Вчитель ставить таке ж саме питання Давиду, який відповідає: “Під час перерви я грався з Алісою”. Вчитель каже йому: “Добре, якщо ти правильно напишеш на дошці слово “перерва”, я поставлю тобі “відмінно””. Давид пише слово без помилок і отримує високу оцінку.

Після цього вчитель запитує маленького Ахмеда про те, що ж він робив на перерві. Ахмед відповідає: “Я хотів було погратись з Алісою та Давидом, але вони почали кидати в мене камінням”. Вчитель вигукує: “Як? Вони кидали в тебе каміння? Це ж кричуща, нічим не виправдана расова дискримінація. Іди до дошки, і якщо ти напишеш без помилок “кричуща, нічим не виправдана расова дискримінація”, я поставлю тобі “відмінно””.

Такого, мабуть, ніколи не було насправді, однак ця “історія” загострює увагу на проблемах, які постають в результаті аналізу рівня захисту прав людини в подібній ситуації. Школа може бути “місцем безправ’я” (вислів професора філософії Бернара Дефранса), і ми знаємо про випадки, коли вчителі, директори шкіл або учні порушували закони і загрожували фізичній або моральній недоторканості інших. Таке може траплятись і тоді, коли люди не обізнані з законами, ігнорують закони або опиняються в драматичній ситуації, яка виводить їх з рівноваги, наприклад, в разі прояву насильства, відторгнення або виключення. Як перетворити наші школи на місця правової культури?  Хто повинен взяти участь в процесах перетворення?

Роздайте примірники тексту “події в школах”, відзначивши, що це є результат вивчення шкільного життя на трьох континентах. Після того, як учні прочитають текст, розділіть клас на невеликі групи, в яких учні зможуть обмінятися своїми враженнями з приводу прочитаного.

Запропонуйте кожній групі вибрати один-два приклади та встановити, які саме права були порушені та яким чином, на думку учнів, можна запобігти таким ситуаціям. Після цього учні повинні визначити, хто з-поміж осіб, які мають відношення до шкільного життя – батьки, учні, вчителі або шкільна адміністрація – повинні брати участь у запобіганні таким ситуаціям.

Це заняття може бути продовжене декількома способами:

·  з використанням результатів рольової гри (див. заняття 6);

·  через порівняння подій, які представлені в списку, з реальними ситуаціями із вашого шкільного життя;

·  через створення проекту шкільної хартії прав і обов’язків.

Випадки із шкільного життя

Реальні випадки, які мали місце в школах Африки, США та Європи

·  Учнів початкової школи вилаяли, побили а потім заборонили на 24 години відвідувати школу через те, що вони не підмели підлогу в класі до приходу вчителя.

·  Хлопчики ображали, кривдили або принижували дівчаток.

·  Весь клас насміхався над товстим учнем.

·  Учні старших класів вимагали гроші в учнів молодших класів.

·  Учні постійно перебивали вчителя криками, в результаті чого він повинен був припинити заняття.

·  Вчитель називав своїх учнів “дебілами” та висміював тих, хто відставав у навчанні.

·  Директор школи постійно ставав на сторону дорослих під час суперечок дорослих із учнями.

·  Вчитель заклеїв восьмирічному учневі рота клейкою стрічкою через те, що учень говорив без дозволу.

·  Велика кількість учнів не пішли до школи на другий день після релігійного свята і отримали “0”, оскільки вчитель вирішив в цей день зробити письмове опитування. 

·  Директор школи побоявся покарати учнів, які присікались до вчителя, що виконував свою роботу.

·  Дев’ятирічний учень в якості покарання повинен був двадцять разів написати на дошці фразу: “Я не повинен сміятись в школі”.

·  Вчитель історії в середній школі стверджував, що Голокосту (масового знищення фашистами євреїв) взагалі не було.

·  Директор школи вимагав від учня, який був визнаний винним у крадіжці, публічного зізнання у “злочині” перед всією школою, яку для цього навмисне зібрали на шкільному подвір’ї.

·  Директор школи не дозволяв хлопцям носити косичку “кінський хвостик” - волосся, що перев’язувалось гумовою стрічкою. Одного разу він взяв ножиці і відрізав таку косичку учневі-“порушнику”.

·  Двоє дівчаток-мусульманок відмовлялись знімати в класі свої хустки. Через це їм заборонили залишатись в школі.

·  Грудневого дня одна із учениць була покарана через те, що вона скористалась туалетом для вчителів. Туалети для школярів, які не опалювались, знаходились на подвір’ї школи.

·  Один із учнів поскаржився на те, що інші учні продають “травку” в школі. Під час перерви декілька його однокласників ображали й принижували його.

·  На шкільній автостоянці на машині одного із вчителів намалювали “графіті” та проколи шини.

Джерело: Teaching Guide to the European
Convention on Human Rights

 

 

Заняття 8
Ваше майбутнє, робота і права людини

Мета заняття – спробувати інакше поглянути
на майбутнє та на вибір професії.

Вироблення культури прав людини вимагає того, щоб кожен знав свої права та свої обов’язки і вмів їх захищати. Це також передбачає те, що люди житимуть за моральними принципами прав людини. Під час цього заняття пропонуються різні способи для того, щоб познайомитись з такими ключовими елементами.

Поділіть клас на дві групи та проінструктуйте окремо кожну групу про те, що вони мають робити. 

Кожна група отримує маркери та великий аркуш паперу (розміром 2 м на 1 м), який можна виготовити, склеївши разом старі плакати або аркуші стінгазет. 

В кожній з груп один із учнів лягає на аркуш паперу, інші трафаретним способом малюють контур його фігури. 

Завдання першої групи – поміркувати над такими рисами характеру (наприклад, рішучість, егоїзм) та навичками (вміння переконувати власними доводами), які необхідні для досягнення успіху в житті з турботою лише про свої власні права, а не про права людини.

Завдання другої групи – поміркувати над такими рисами характеру (наприклад, рішучість, терпимість) та навичками (наприклад, вміння спілкуватись з людьми, знаходити компроміс), які необхідні в тому разі, коли людина прагне досягти успіху в житті, вірячи в те, що права людини є невід’ємною частиною кожної особи.

Кожна група повинна вписати в контур фігури людини максимально можливу кількість рис характеру та навичок. 

Зберіть разом обидві групи та порівняйте результати.

·  Чи є  риси характеру та навички, які записані в обох фігурах? Чому?

·  Які риси характеру та навички є найбільш важливими для фігури 2?

·  Кожен учень повинен також самостійно поміркувати над питанням про те, якою людиною він хоче стати.

Ким ви хочете бути, коли станете дорослими?

Коли ми думаємо про свою майбутню роботу, ми розуміємо, що на нашу долю можуть вплинути численні фактори і що не все залежить від наших зусиль. Обставини змінюються: економічна криза може розорити підприємство, на якому ви працюєте; новий уряд може ввести обмеження на ту сферу діяльності, в якій ви хочете працювати; ваш давній друг пропонує вам роботу в іншій країні; підвищується рівень вищої освіти, необхідний для заняття професійною діяльністю; вантажний автомобіль врізається в вашу машину; ви виграєте в лотерею... Життя є складним. І все ж таки цікаво поглянути на вашу можливу майбутню професійну діяльність через призму прав людини.

Мрія

Запропонуйте своїм учням подумати про роботу, якою вони хотіли б займатись в майбутньому.

·  Чому вони зробили саме такий вибір?

·  Як вони можуть цього досягти?

·  Яких навичок та знань (і не лише шкільних або університетських) слід набути для цього?

·  Чи мріє хтось отримати таку роботу, де не доведеться працювати?

Реальність

–- Яку роботу, на думку учнів, вони отримають в дійсності?

–- Чи відрізняється вона від їхнього першого вибору?

–- Чи хочете ви жити для того, щоб працювати, чи ви хочете працювати для того, щоб жити?

–- В якій мірі існує рівний доступ для всіх до роботи такого типу?

Права людини в професійні діяльності

В окремих професіях функція “прав людини” є більш прозорою і її легше помітити, ніж в інших. Службовці поліції краще виконують свої професійні обов’язки  та завдання, коли вони дотримуються прав людини, оскільки ці права є частиною закону, а поліція саме і поставлена на охороняти закон. Всі ми читали книги або дивились фільми, в яких розповідається про те, як “гарні” поліцейські порушують закон, щоб впіймати “злочинця”, і ми, врешті-решт, отримували від цього задоволення! У реальному житті, однак, поліцейські можуть опинятись в дуже складних ситуаціях, коли вони повинні робити складний вибір між правами різних людей, що конфліктують між собою.

Додаткові приклади для обговорення:

–- Секретарі, в розпорядженнях яких є дані персонального характеру про особу, повинні забезпечувати дотримання права на приватне життя.

–- Охоронці повинні ставитись однаково до всіх, хто бажає потрапити на дискотеку.

–-  Вчені, які займаються генною інженерією, повинні відповідати за те, як будуть використані результати їхніх досліджень. Чи йдеться лише про етичний аспект? 

–- Гумористи не повинні розповідати жарти з расистським контекстом.

Запропонуйте своїм учням уважно поміркувати з приводу обраної ними професії. Чи пов’язана вона з дотриманням, ствердженням або захистом прав людини? Чи можуть вони придумати ситуацію, коли їхня професія була б наповнена діаметрально протилежним змістом? Порівняйте відповіді.

 

 

Заняття 9. Права людини на кіноекрані

Мета заняття – навчитися дивитись,
слухати, обговорювати та вчитись

Наведений нижче підбір фільмів відображає різноманітні підходи до теми прав людини, деякі з них можуть вас навіть здивувати. Ми не можемо гарантувати, що ці фільми будуть доступні скрізь, можливо, варто перевірити, чи вони існують у відповідному відео-стандарті та чи є, якщо це потрібно, версія з субтитрами. 

Економічні порушення прав людини

“Yusul ile Kenan” (Хлопчиська зі Стамбулу). Омер Кавур, 1979 рік, Туреччина. Безпритульні діти Стамбулу, жертви насильства та побоїв, намагаються вижити, допомагаючи одне одному, в місті, яке є для них чужим.

“Brassed Off” (Віртуози). Марк Херман, 1997 рік, Великобританія. Великий успіх, фільм-“хіт”. Про те, як шахтарський духовий оркестр допомагає шахтарям знайти сенс життя в умовах безробіття та економічного тиску. 

“La vie revee des anges” (Життя, про яке мріють ангели). Ерік Зонка, 1998 рік, Франція.. Дві молоді сучасні дівчини-француженки, яких захопили одночасно інтеграція та бідність, живуть в мріях, оскільки реальність їм жити не допомагає.

Права людини – це також і права жінок

“Ladybird, Ladybird” (Кохана, кохана). Кен Лоуч, 1994 рік, Великобританія. Соціальні служби, вважаючи, що героїня не може правильно виховувати своїх дітей, позбавляють її материнських прав. Одна із сцен є надзвичайно вражаючою, коли мати позбавляється всіх своїх прав, зокрема, права любити своїх дітей.

“Hazal” (“Хазаль”), Алі Огзентюрк, 1980 рік, Туреччина. Портрет анатолійської жінки.

“Y aura-t-il de la neige a Noel?” (Чи буде на Різдво сніг?). Сандрін Вейсе, 1996 рік, Франція. Не зважаючи на щоденні образи з боку чоловіка, героїня фільму живе заради дітей, сподіваючись на те, що на Різдво випаде сніг.

Як досягти свободи, коли минуле отруює сьогодення?

“Trahir” (Зрада), Раду Міхайляну, 1995 рік, Румунія. Тінь тайної поліції “Секурітате” нависає над Румунією, а після падіння режиму Чаушеску всі дізнаються про те, що їх зраджували навіть найближчі друзі.

“Утомленные солнцем” (Стомлені сонцем). Нікіта Міхалков, 1994 рік, Росія. Мрія про світ загальної рівності виявилась небезпечною для життя та призвела до численних смертей. Фільм зняв відомий режисер, батько якого є автором гімну СРСР.

“Lamerica” (Лямеріка). Джорджіо Амеліо, 1993, Італія. Албанці, ризикуючи життям, набиваються в човни і намагаються переплисти протоку та дістатись до Італії. Коли фільм вийшов на екран, він викликав скандал. Але і через сім років мрія про “Лямеріку” залишається реальністю, заради якої люди готові ризикувати всім.

“Чорна кішка, білий кіт”. Емір Куштуріца, 1998 рік, Югославія. Якщо світ зійшов з розуму, то єдиним способом вижити в ньому – це дивитись на все очима психічно хворої людини, чи не так?

Порушення прав людини

“Berlin in Berlin” (Берлін в Берліні). Зонан Цетін, 1994 рік, Німеччина. Чудова метафора на тему порушення прав іммігрантів в Західній Європі. Молодий німець опиняється закритим в будинку турецької сім’ї в Берліні.

“Al Massir” (Доля). Юсеф Чахін, 1997 рік, Єгипет. Гімн терпимості. Нагадує нам про короткий період в історії Європи, коли королівство Гранада, що знаходиться в Андалузії, було зразком гуманізму, в той час як вся Європа перебувала під владою інквізиції. Цей кінофільм протиставляє ідею миру фанатизму.

Права тих, хто відрізняється від інших

“Мовчання”. Мосхен Макмальхаф, 1996 рік, Іран. Інваліди також мають права людини. Чудова кінокартина про глухонімого підлітка, який відтворює П’яту симфонію Бетховена для базарних торговців.

“Трагікомедія”. Горан Маркович, 1999 рік, Югославія.

Директор бєлградської психіатричної лікарні більше немає коштів для лікування своїх пацієнтів, і, врешті-решт, вирішує звільнити їх для того, щоб вони влаштували на вулиці маніфестацію. Фільм, в якому найбільш психічнохворі є, мабуть, найбільш “нормальними” людьми.

Назустріч новому суспільству

“Bon retour au pays camarades” (Благополучного повернення на батьківщину, товариші). Лафтеріс Сінтрот, 1993 рік, Угорщина – Греція. Декількох грецьких комуністів, які втекли до Угорщини після громадянської війни, виганяють після розпаду соціалістичної системи. Вони всіма правдами й неправдами намагаються залишитись на місці.

“В той стране” (В тій країні). Лідія Боброва, 1998 рік, Росія. Фільм знятий з любов’ю та ніжністю жінкою, яка ще намагається вірити в майбутнє. Фільм про невелике сибірське село, що намагається вижити між мілкою комерцією та великими бідами, пляшкою горілки та уламками соціалізму.

“Drole de Felix” (Дивний Фелікс). Олів”є Дюкастель та Жак Мартіно, 1999 рік, Франція. Фелікс, молода людина нетрадиційної орієнтації, шукає батька і, подорожуючи з півночі на південь, зустрічає багатьох людей, які стають його новою сім’єю.

Джерело: Кінокритика. Жан-Жак Рестуйо

 

 

Заняття 10. Плани подальших дій

Пропозиції щодо індивідуальних або групових проектів в області прав людини

Найбільш важливими результатами, на які націлене викладання прав людини, є конкретні дії, хай навіть інколи й незначні.

Дуже важливо ставити перед собою реальні завдання. Якщо завдання буде надто масштабним, то воно може виявитись настільки важким, що люди розчаруються у власних силах і втратять до нього інтерес. Участь в наведених нижче проектах допомагає розвивати навики та якості, які є необхідними для життя в дусі прав людини

Перелік укладений на підставі досвіду роботи молодіжних організацій з усієї Європи:

–- робота в якості добровольця в місцевій неурядовій організації або в правозахисній організації;

–- участь в місцевих правозахисних заходах, таких, як збір коштів, пропагандистська робота, висловлення солідарності з жертвами репресій, підтримка діяльності окремих політичних діячів;

–- участь в музичних групах, які виступають під час таких заходів;

–- участь в публічних демонстраціях та організація маніфестацій;

–- підготовка статей та видання журналу;

–- здійснення спільного проекту з дітьми-інвалідами;

–- виготовлення творів мистецтва для виставок;

–- поширення власного досвіду в питаннях захисту прав людини;

–- обмін досвідом;

–- відвідування семінарів та конференцій для отримання нових знань та для знайомства з іншими людьми;

–- вплив на політичних діячів, звернення до них з листами;

–- організація виставок;

–- виготовлення плакатів;

–- виступи в пресі;

–- планування, розробка й реалізація місцевих радіопрограм, участь в них;

–- встановлення зв’язків з місцевим населення через відвідування та підтримку людей похилого віку;

–- створення групи взаємодопомоги для роботи з молоддю, яка має проблеми з навчанням;

–- участь в заходах, що присвячені проведенню Міжнародного жіночого дня;

–- підготовка відеорепортажу про ваш проект;

–- ведення документації та підготовка звітів;

–- участь в регіональних та національних заходах та виставках;

–- організація конференцій та виборів молодіжних організацій;

–- виступи перед громадськістю;

–- висування своєї кандидатури на виборні посади в молодіжних організаціях.

Пропозиції щодо конкретних кроків в області правозахисту:

–- Опановуйте правозахисну тематику самі та навчайте правам людини інших (членів сім’ї, друзів, знайомих).

–- Збирайте із газет та журналів матеріали про права людини.

–- Покращуйте свої навики у спілкуванні з іншими та вчіться не боятись виступати перед публікою: завжди треба колись починати, а майстерність є результатом тривалої практики. 

–- Вступіть до правозахисної групи у вашому навчальному закладі; якщо у вас такої групи немає – організуйте її.

–- Організуйте в своєму навчальному закладі дискусійний клуб для обговорення питань про права людини у вашому районі або у вашій країні, запрошуйте  виступати у ньому представників місцевих органів влади, релігійних груп або громадських і неурядових організацій, тощо. 

–- Пишіть статті до вашого шкільного журналу.

–- Створіть в Інтернеті ВЕБ-сторінку, яку буде присвячено правам людини.

–- Організовуйте виставки у вашій школі, в місцевій бібліотеці або там, де можна знайти місце: в шкільній їдальні, в мерії або в місцевій раді, в театрі. 

–- Організовуйте заходи для збору коштів для місцевої благочинної організації чи для допомоги у вирішенні нагальної потреби світового рівня; в результаті ви можете зібрати необхідні кошти або продукти харчування, вести пропаганду серед населення та розвивати свої організаційні навики.

–- Намагайтесь висвітлювати вашу роботу в місцевій пресі, на радіо або навіть на телебаченні, для того, щоб залучати нових прибічників.

–- Ведіть журнал вашої діяльності, фотографуйте заходи, збирайте вирізки з газет та зберігайте важливі документи – все це можна буде використати для організації виставки, яка дасть змогу іншим ознайомитись з діяльністю вашої групи.

–- Дати, які наведені нижче, можуть бути використані для організації та проведення заходів, що будуть присвячені правам людини. Для таких заходів ви можете також використати національні свята, що пов’язані з історією вашої країни і асоціюються з боротьбою з тоталітаризмом за права людини. Подумайте також про відзначення річниць (днів народження) видатних правозахисників.

8 березня: Міжнародний жіночий день.

21 березня: Міжнародний день боротьби з расовою дискримінацією в пам”ять про Шарпевільську розправу в 1960 році в Південній Африці.

5 травня : День Європи – відзначення річниці заснування Ради Європи.

28 травня: День незабутих – річниця створення організації “Міжнародна Амністія”.

4 червня: Міжнародний день дітей, які стали безневинними жертвами.

3 вересня: річниця підписання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок.

24 жовтня: день Організації Об’єднаних Націй.

4 листопада: річниця підписання Європейської конвенції з прав людини.

9 листопада: Міжнародний день боротьби з фашизмом та антисемітизмом.

10 грудня: День прав людини, річниця проголошення Загальної декларації прав людини.

Бажаємо вам успіху у всіх ваших проектах!

Джерело: Відеокомплект “Stand up NOW for Human Rights”

 

 

Інформація

 

 

Рада Європи

Рада Європи є міжурядовою організацією, яку було засновано у 1949 році. Її метою є:

·  досягнення більшої єдності між її членами;

·  захист і забезпечення прав людини, плюралістичної демократії і верховенства права;

·  сприяння усвідомленню і розвитку культурної самобутності та культурного розмаїття Європи;

·  пошук вирішення проблем, які стоять перед  європейським суспільством (ксенофобія, нетерпимість, захист навколишнього середовища, клонування людей, СНІД, наркотики, організована злочинність і т.ін.);

·  допомога у консолідації демократичної стабільності в Європі через підтримку політичних, законодавчих і конституційних реформ.

На сьогодні до складу Ради Європи входить 43 держави-члени із загальною кількістю населення біля 800 мільйонів людей.

Уряди, національні парламенти, місцеві та регіональні влади представлені в Раді Європи різними структурами. Комітет Міністрів є директивним органом Ради Європи, до його складу входять міністри закордонних справ держав-членів або  їхні представники, які постійно перебувають у Страсбурзі.

Парламентська асамблея є дорадчим органом, члени якого призначаються національними парламентами. Конгрес місцевих та регіональних влад Європи є консультативним органом, що представляє місцеві та регіональні влади. Рада Європи також підтримує діалог з більш ніж 400 неурядовими організаціями (НУО), яким вона надала консультативний статус.

Держави-члени Ради Європи: Австрія, Азербайджан, Албанія, Андорра, Бельгія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, “колишня югославська республіка Македонія”, Ліхтенштейн, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація, Румунія, Сан-Марино, Словацька Республіка, Словенія, Сполучене Королівство, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швеція, Швейцарія.

Держави, які мають статус спеціально запрошених: Боснія та Герцеговина, Монако, Федеративна Республіка Югославія.Держави, які мають статус спостерігача: Ватикан, Ізраїль, Канада, Мексика, Сполучені Штати Америки, Японія (станом на грудень 2001 року)

Звідки беруться права людини?

Основні засади прав людини: повага до життя і гідності кожної окремої людини – властиві більшості великих релігій та філософських вчень світу. Права людини не можна ні купити, ні отримати в якості винагороди або як спадщину – вони називаються “невід’ємними”, оскільки ніхто не має права позбавити людину цих прав без огляду на які б то не було причини. Це означає, що вони властиві кожній людині незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших поглядів, національного або соціального походження, майнового стану, народження або будь-яких інших обставин.

Права людини відіграють особливо важливу роль у взаємовідносинах людини і держави, оскільки вони контролюють і регулюють процес здійснення державної влади по відношенню до громадян, надають громадянам свободи у їх стосунках з державою і вимагають від держав задовольняти основні потреби людей, які перебувають в межах юрисдикції цих держав. Найкращим чином ці права викладені в міжнародних правових документах, з якими погодились держави і в яких встановлено стандарти прав людини. Найбільш відомим з-поміж цих документів є Загальна декларація з прав людини, яка була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Загальна декларація, в якій проголошені основні принципи, і зараз має значний вплив у всьому світі. Хоч Декларація сама по собі не є обов’язковим для виконання документом, багато юристів стверджують, що в міжнародній практиці вона стала документом обов’язкової юридичної сили, оскільки сьогодні положення цього документу вже інкорпоровані до конституцій та правової практики дуже багатьох країн.

Для більшості людей Рада Європи асоціюється з правами людини

Отримавши імпульс натхнення від Загальної декларації, Рада Європи виробила “Конвенцію про захист прав людини і основних свобод” (ЄКПЛ) – такою є повна назва документу. Конвенція, яка була запропонована для підписання п’ятнадцятьом державам, що складали на той час Раду Європи, є важливою з огляду на три основні моменти:

·  права і свободи кожної особи гарантуються державами-учасницями або “державами-сторонами”, як вони ще називаються в міжнародній правовій термінології

·  вперше для забезпечення міжнародної угоди з прав людини було вироблено конкретний механізм захисту

·  парламенти і судові органи отримали міцну основу в питаннях захисту прав людини, що допомагає їм виробляти і тлумачити закони.

Цей останній момент набув особливого значення в останні роки у зв’язку із вступом до Ради Європи нових демократичних країн Центральної та Східної Європи.

Якщо представити це в стислому вигляді, то ЄКПЛ і протоколи до неї гарантують:

Право:

·  на життя, свободу та особисту недоторканість;

·  на справедливий судовий розгляд в цивільних і кримінальних справах;

·  голосувати і висувати свою кандидатуру на виборах;

·  на свободу думки, совісті і віросповідання;

·  на свободу вираження поглядів (в тому числі і на свободу засобів масової інформації);

·  на власність або мирне володіння майном;

·  на свободу зібрань та об’єднання.

Заборону:

·  катування і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження або покарання;

·  смертної кари;

·  рабства та примусової праці;

·  дискримінації у користуванні правами і свободами, які гарантує Конвенція;

·  вислання з держави її власних громадян або відмови їм у в’їзді  на територію держави, громадянами якої вони є

·  колективного вислання іноземців

Окремі особи і держави можуть звертатись із зверненнями до Європейського суду з прав людини (див. пункт с).

Декілька слів про термінологію

Щоб зрозуміти, що таке ЄКПЛ і як вона функціонує, слід звернути увагу на деякі засадничі концепції цього документу. ЄКПЛ є міжнародною угодою, яка відкрита для підписання державами-членами Ради Європи. Підписання міжнародної угоди є актом виявлення згоди із змістом угоди, що засвідчує глава держави (або його представник). Однак обов’язкової сили угода набуває для держави лише після її ратифікації – це, як правило, означає, що парламент держави повинен схвалити підписану угоду і після цього вжити необхідних заходів з тим, щоб запровадити її до національної правозастосовчої практики. Для того, щоб положення ЄКПЛ набули чинності, її повинні були підписати і ратифікувати десять держав. Від 1950 року у відповідь на обставини і потреби, що зазнавали змін, до ЄКПЛ дванадцять разів робились доповнення і поправки, які були закріплені в серії протоколів (це є міжнародний правовий термін).

Для того, щоб протокол набув чинності, його повинні підписати і ратифікувати певна кількість (визначається їх мінімальне число) держав-членів, саме це зараз відбувається з новим протоколом № 12 (див. заняття 1).

Оскільки ЄКПЛ є правовим документом, вона написана правовою мовою. Для навчальних цілей автори публікації наводять у цьому видання адаптовані версії вибраних статей, які повинні допомогти школярам у найдоступніший спосіб ознайомитись з основними ідеями конвенції.

ЄКПЛ на практиці. Система захисту прав людини

Система, передовсім, повинна функціонувати належним чином на національному рівні. Кожна держава-член конвенції забезпечує кожній особі, що перебуває під її юрисдикцією, визначені в ЄКПЛ права. Практично всі держави учасниці Ради Європи інкорпорували ЄКПЛ до системи національного права, що дозволило громадянам цих держав посилатись на положення конвенції в національних судах. Суди у своїх рішеннях повинні спиратись на важливу прецедентну практику ЄКПЛ.

В разі, якщо ці перші гарантії не вдається реалізувати, кожна особа  згідно з визначеними умовами може подати заяву до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі. Заявники повинні навести докази вичерпання ними всіх ефективних засобів правового захисту в країні, де, як вони стверджують, були порушені їхні права. Як правило, це означає, що найвища судова інстанція відхилила позов заявника або ухвалила рішення, яке не задовольняє заявника.

Держави також можуть подавати заяви проти інших держав, але таке трапляється рідко і пов’язане, як правило, із звинуваченнями в серйозних порушеннях прав людини.

Згідно з першим (чинним до 1998 року) текстом конвенції були створені два незалежних органи для контролю за виконанням гарантованих ЄКПЛ прав: Європейська комісія з прав людини і Європейський суд з прав людини. Однак у зв’язку із постійним  зростанням кількості справ, в 1993 році було ухвалене рішення про створення єдиного Європейського суду з прав людини замість попередньої системи, що складалась із двох рівнів. Протокол № 11 до Конвенції, який передбачав такі зміни,  був відкритий для підписання в 1994 році. 1 листопада 1998 року в Страсбурзі в складі Ради Європи почав свою роботу новий Суд.

Всі держави, які ратифікували Конвенцію, повинні визнавати рішення Суду. Суд працює на постійній основі у Страсбурзі і займається розглядом справ на всіх етапах – починаючи з попереднього розгляду справ і закінчуючи ухваленням рішень. Судді, яких обирає Парламентська асамблея Ради Європи, є цілком незалежними.

Категорії справ, які розглядаються в Суді

Кількість індивідуальних заяв постійно збільшується, оскільки все більше людей дізнається про існування Суду і в заявах піднімається все більше найрізноманітніших проблем, зокрема, таких як: зникнення і незаконні вбивства; катування і жорстоке поводження із особами, яких позбавлено волі; позбавлення волі без належних законних підстав; відсутність доступу до суду; відсутність справедливого судового розгляду упродовж розумного строку; прослуховування телефонних розмов; депортація і екстрадиція; дискримінаційне ставлення до гомосексуалістів; свобода преси; права батьків, чиїх дітей було передано на виховання до державних закладів; утиск у користуванні правом власності; розпуск політичних партій.

Як розглядається справа в Суді?

Спершу Суд розглядає питання про прийнятність заяви. Цей технічний термін означає, що скарга передовсім повинна відповідати визначеним договірним умовам, зокрема, мають бути вичерпані всі національні засоби захисту порушеного права, а від дати винесення останнього рішення у справі повинно минути не більше шести місяців. Часто суд проводить публічні засідання для одночасного розгляду справи на предмет прийнятності і по суті (тобто, з’ясовує питання, чи мало місце порушення якогось із положень конвенції)

Суд може проводити засідання в складі палати із семи суддів, а в виняткових випадках – в складі Великої палати із сімнадцяти суддів. Якщо заява визнається прийнятною згідно з вимогами ЄКПЛ, Суд пропонує сторонам (заявнику та державі-відповідачу) досягти дружнього врегулювання. Це означає, що обом сторонам пропонується досягнути взаємоприйнятного рішення, яке може передбачати зміну державою закону та/або виплату заявникові компенсації в обмін на відкликання заяви.

Рішення палати протягом трьох місяців можуть бути переглянуті в “апеляційному” порядку Великою палатою, ухвали ж Великої палати є остаточними від моменту їх виголошення. Ухвали Суду можуть бути виголошені під час судового засідання або ж бути повідомлені сторонам в письмовому вигляді. Згідно з нормами міжнародного права ухвали Суду є обов’язковими для виконання. Тобто, коли Суд встановлює, що мало місце порушення, його ухвала зобов’язує державу, яка допустила це порушення, вжити заходів, щоб унеможливити повторення подібного порушення. Суд також може присудити “справедливе відшкодування” заявникові, якщо буде  встановлено, що його права були порушені; частиною відшкодування може стати компенсація завданих збитків з боку держави, яка була визнаною в порушенні права.

Комітету  міністрів доручено слідкувати за виконанням ухвал Суду та виплатою грошових відшкодувань, які були присуджені заявникові. В окремих випадках Комітет міністрів контролює також, чи вживаються всі необхідні конкретні заходи з тим, щоб заподіяна заявникові порушення його прав було відшкодовано в повному обсязі, тобто було поновлено процедуру судового розгляду на національному рівні, скасовано розпорядження про заборону або конфіскацію, скасовано судимість або видано дозвіл на право проживання. Комітет також слідкує за тим, щоб держави для запобігання новим можливим порушенням ужили таких заходів загального порядку: внесли зміни до законодавства, судової практики, підзаконних актів або адміністративної практики, побудували нові в’язниці чи призначили нових суддів.

Приклади заходів, які держави вжили після рішень Суду:

Австрія змінила своє законодавство стосовно поводження з позбавленими свободи особами в психіатричних закладах та надала можливість іноземцям отримувати допомогу від Фонду термінової соціальної допомоги;

Бельгія внесла зміни до свого законодавства про безпритульних осіб та вжила заходів з метою ліквідації всіх видів дискримінації по відношенню до позашлюбних дітей;

Болгарія позбавила прокурорів права видавати розпорядження про попереднє ув’язнення підозрюваних осіб на етапі досудового розслідування;

Данія внесла зміни до свого закону про попереднє ув’язнення;

Греція внесла зміни до свого законодавства з питань попереднього ув’язнення;

Італія ухвалила закон про обов’язкову присутність адвоката в суді касаційної інстанції;

Нідерланди внесли зміни до свого закону про примусове тримання в лікарнях психічно хворих осіб;

Португалія реформувала свою систему адміністративних судів та збільшила кількість суддів;

Румунія поширила право на оскарження рішень прокурора на сферу майнових прав;

Сполучене Королівство заборонило тілесні покарання в шкільних закладах; 

Туреччина скоротила максимальну тривалість арешту поліцейськими;

Фінляндія змінила свій закон про опіку над дітьми та про право на відвідування таких дітей;

Франція, Іспанія та Сполучене Королівство ухвалили закони щодо прослуховування телефонних переговорів;

Швейцарія здійснила реформу системи кримінального судочинства та  кримінально-процесуальних норм;

Швеція внесла поправку до закону про обов’язкове релігійне виховання.

“Нащадки” ЄКПЛ

Розширення громадянських і політичних прав

На основі громадянських і політичних прав, які гарантує ЄКПЛ, Рада Європи протягом останніх десятиріч створила непростий арсенал правових інструментів, що покликаний захищати економічні, соціальні і культурні права, а також запобігати катуванням.

ЄКПЛ спричинила появу і інших міцних “нащадків”, якими стали конкретні ініціативи, спрямовані на захист прав національних меншин, на боротьбу з расизмом і на досягнення рівноправності жінок і чоловіків.

Європейська соціальна хартія

Європейська соціальна хартія (1961), додатковий протокол до неї (1988) і переглянута хартія (1996) гарантують ряд основних соціальних прав.

До таких прав належать заборона дискримінації в області зайнятості, заборона примусової праці, права профспілок, право укладати колективні договори, право чоловіків і жінок на рівну винагороду за працю рівної цінності, право на соціальний захист і право на освіту. Нові права передбачають, зокрема, захист від бідності і соціального виключення, право на гідні умови проживання і захист в разі втрати роботи.

В 1998 році вступив в силу додатковий протокол до Європейської соціальної хартії, який передбачає систему подання колективних скарг і надає можливість певним організаціям робітників або роботодавців та неурядовим організаціям звертатись із скаргами до Європейського комітету з соціальних прав (ЄКСП), як це передбачено в хартії.

Держави, які ратифікували текст Хартії в першому варіанті або переглянутий текст (сьогодні таких держав 28), повинні регулярно надавати доповіді про практичне застосування цього міжнародного правового документу. Європейський комітет з соціальних прав, до складу якого входять незалежні експерти, вивчає ці доповіді та оцінює , наскільки реальний стан речей в країнах відповідає положенням Хартії.

Європейська конвенція про запобігання катуванням

Ми майже нічого не знаємо про те, що відбувається за дверима в’язниць, комісаріатів поліції або закладів для лікування психічно хворих осіб. Ось чому Рада Європи прийняла у 1987 році Європейську конвенцію про запобігання катуванням чи нелюдському, або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, яка вступила в силу в 1989 році. Ця конвенція доповнила встановлену Європейською конвенцією з прав людини систему захисту через заснування Європейського комітету у запобіганні катуванням (КЗК), який складається з незалежних і неупереджених експертів, що представляють різні області: право, медицину, пенітенціарні питання та політику.

З метою обстеження умов перебування ув’язнених експерти Комітету відвідують місця позбавлення волі. Вони мають право необмеженого доступу до місць ув’язнення і можуть віч-на-віч спілкуватись з ув’язненим або з будь-якою особою, що може надати відповідну інформацію, у тому числі з членами неурядових правозахисних організацій.

Після кожного візиту Комітет готує доповідь по відповідній країні з рекомендаціями щодо забезпечення належного захисту позбавлених волі осіб від катувань і жорстокого поводження. Після цього уряду пропонується висловити свої зауваження стосовно доповіді. У виняткових випадках, коли держава відмовляється співробітничати чи виконувати рекомендації Комітету, КЗК може ухвалити рішення про публічну заяву.

Рамкова конвенція про захист національних меншин

Ця конвенція є першим багатостороннім обов’язковим в правовому сенсі документом, який присвячений захисту національних меншин в цілому. Імплементація конвенції відбувається через національні законодавства і практику. Конвенція визначає певні принципи, яких повинні дотримуватись всі держави, що ратифікували цей документ. Ці принципи містять норми про рівність всіх перед законом, про вжиття заходів, що спрямовані на збереження та розвиток культур і забезпечення самобутності, релігій, мов і традицій національних меншин, про забезпечення доступу до засобів масової інформації, встановлення вільних і мирних транскордонних контактів з особами, які проживають на законних підставах на території інших держав.

Конвенція передбачає механізм контролю за її застосуванням. Цей механізм надає можливість Комітету міністрів, якому допомагає консультативний комітет незалежних експертів, оцінювати реальний стан застосування конвенції на практиці.

Європейська комісія проти расизму і нетерпимості (ЄКРН)

У 1993 році для посилення боротьби проти всіх форм расизму, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості в Європі було створено Європейську комісію проти расизму і нетерпимості. Комісія оцінює ефективність усіх чинних національних та міжнародних заходів в боротьбі з расизмом і заохочує ініціативи на місцевому, національному і європейському рівнях як в області законодавства, так і в політичній області. ЄКРН взяла активну участь в організованій Радою Європи в жовтні 2000 року конференції на тему “Внесок Європи до проведення Всесвітньої конференції в боротьбі з расизмом, расовою дискримінацією, ксенофобією і нетерпимістю”.

Комісар з прав людини

В 1999 році було започатковано посаду Комісара з прав людини. Його роль полягає в тому, щоб сприяти пропагуванню, усвідомленню та дотриманню прав людини в державах-членах та слідкувати за ефективністю застосування конвенцій та рекомендацій Ради Європи. Комісар відіграє допоміжну та, по суті, превентивну, роль, що відрізняє його від Європейського суду з прав людини.

 

ПРАВО ЗНАТИ БІЛЬШЕ

Якщо ця публікація викликала у вас інтерес до прав людини, ви можете знайти багато додаткових матеріалів на цю тему в наведених нижче публікаціях Ради Європи та інших організацій.

Конвенція про захист прав людини і основних свобод (Європейська конвенція з прав людини) та інші документи Ради Європи – на сайті Бюро інформації Ради Європи в Україні: http://coe.kiev.ua/inf/inf.htm

Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини (Автор – Донна Гом’єн): http://coe.kiev.ua/inf/putivnn/index.htm

Teaching Guide to the European Convention on Human Rights (Навчальний посібник з вивчення Європейської конвенції з прав людини – лише англійською мовою). World Assosiasion for the School as an Instrument of Peace (Всесвітня організація за школу як інструмент миру), 1997 http://erc.hrea.org/Library/teachers/Teaching-ECHR.html
Посібник підготовлений для викладачів і вчителів Боснії та Герцеговини. Містить багато корисних ідей та рекомендацій для викладачів.

Domino - ”Доміно” – посібник з методики викладання в змішаних групах, що є засобом боротьби з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом і нетерпимістю. Європейський молодіжний центр, 1995 рік -http://www.ecri.coe.int

All different all equal education pack - Навчальний комплект ”Всі різні, всі рівні”: – ідеї, засоби і ресурси для міжкультурної освіти / Європейський молодіжний центр, 1995 рік – http://www.ecri.coe.int

Cartoon books against intolerance (“Книжка коміксів проти нетерпимості”), Марк Тейлор, 1997 рік –  http://www.ecri.coe.int   
Основні ідеї та пропозиції у роботі з молоддю з тематики, що стосується нетерпимості.

First steps (“Перші кроки”) - посібник для початкового навчання правам людини. Amnesty International (“Міжнародна Амністія”) 1996 рік. Видання підготоване спеціально для викладачів і активістів країн Центральної та Східної Європи.
www.grea.org/pubs/primer/first_steps.htm

Popular education for human rights (“Популяризація прав людини”). Richard Pierre Claude (Рішар Пьєр Клод)
Асоціація з навчання правам людини, 2000
24 групові вправи для вчителів та інструкторів.
Інші публікації та посилання містяться також в інтернеті:
http://www.hrea.org

 

Рада Європи і права людини в Інтернеті

http://www.humanrights.coe.int (Права людини - головна ВЕБ-сторінка)

http://www.echr.coe.int (Європейський суд з прав людини)

http://www.cpt.coe.int (Європейський комітет у запобіганні катуванням)

http://www.ecri.coe.int (Європейська комісія проти расизму та нетерпимості)

http://www.conventions.coe.int (Угоди та конвенції)

http://www.coe.fr/youth/home.html (Освіта в області прав людини – молодіжна програма)

http://www.coe.int (Головний портал Ради Європи) 

 

За подальшою інформацією про права людини можна звертатись за адресою:

Point i
Council of Europe
F-67075 Strasbourg Cedex

Телефон: +333 88 41 20 33. Факс: +333 88 41 27 45. E-mail: point_i()coe.int Інтернет: http://www.coe.int

E-mail: HumanRights.Info()coe.int Інтернет: http://www.humanrights.coe.int

 

 

* * *

 

Комплект матеріалів підготовлений відділом у зв’язках з громадськістю Департаменту зв’язків і досліджень Ради Європи в співпраці з Загальним директоратом з прав людини ( point_i()coe.int , www.coe.int ). Автор: Марк Тейлор, позаштатний викладач і консультант. Матеріали, які містяться в цьому навчальному комплекті, підібрані автором.

Українське видання – набір аркушів з добре ілюстрованими і структурованими матеріалами – видруковано видавництвом “Кальварія” у 2002 р. З цим виданням можна познайомитись у бібліотеці Бюро інформації Ради Європи в Україні (Адреса: Київ, вул. Івана Франка, 24А; тел. 234 40 84, 234 37 78; informoffice()coe.kiev.ua , www.coe.kiev.ua ).

В нашому бюлетені текст матеріалів наданий у спрощеному вигляді.

 



X

X

надіслати мені новий пароль