Громадянська Освіта, 2002, №24
Різне, Релігія і школа
I. ЦИТАТА НОМЕРУ
Економічні обставини загальнонаціонального пограбування невеликою групою причетних до важелів влади усієї решти стали можливими лише в умовах несамовитої слабкості громадянського суспільства в Україні, а водночас ускладнили розбудову його інститутів. Ще не пізнавши принад справді добровільних і спрямованих на забезпечення реальних життєвих потреб асоціацій, громадяни нашої держави зазнали потужного впливу західної індивідуалістської споживацької філософії вартостей. Особливо важко крізь це випробування переходить молодь, яку не гріють старі совєцькі міти, але якій водночас боляче дошкуляють недолугості, породжені реаліями постколоніальної, недореформованої, "третьосвітної" України. Для більшости громадян соціальні права стали незмірно важливішими від політичних свобод, і вони й самі не помітили, як потрапили у пастку "замкнутого кола".
.Для мене права людини і громадянське суспільство - це не просто теоретичні концепції, не лише предмет умоглядних міркувань, але й спосіб життя, спосіб сприйняття екзистинційного виклику і спосіб повноцінного утвердження власної культурної ідентичности. Уже більше 10 років я співпрацюю з різними громадськими організаціями - "Просвітою", "Меморіалом", Форумом видавців України, Міжнародною Амністією, часописом "Ї". Вони всі дуже різні, але усіх обєднує прагнення до колективного удосконалення навколишнього світу. І я вірю, що світ насправді стане кращим, коли кожен з нас знайде собі в ньому власне місце не лише як індивідум, але й як громадянин, як учасник десятків різних віртуальних спільнот, як особа, яка не питає, "по кому подзвін", а діє співмірно із сумлінням.
АНДРІЙ ПАВЛИШИН, голова Української Асоціації Міжнародної Амністії (журнал "Ї", число21, 2001)
Цитування інформації з цього сайту дозволяється за умови обов'язкового посилання на джерело