Права та обов’язки призовників (матеріали до уроку)

Шановні друзі!

Матеріали, які Ви прочитаєте, здається, стосуються тільки юнаків. Але, ми радимо зробити урок по вивченню чинного законодавства України „Про військовий обов’язок і військову службу“ спільним і радимо дівчаткам теж взяти участь в обговоренні цієї теми. Бо армія існує в нашому суспільстві, воно не може бути відірваним від її проблем і негараздів.

Ми вважаємо, що дівчаткам не байдуже, що буде з їхніми друзями, хлопцями, чоловіками, для яких написані ці закони і норми Конституції України. Бо, якщо юнак йде в армію і там потерпає від нестатутних відносин, зазнає принижень і знущань, йому буде важко потім виховувати з свого сина гідного громадянина. Отже, ми радимо всім займатися проблемами армії, бо від того, що знатиме майбутній військовослужбовець про свої права і обов’язки, від того, яку допомогу юнаки отримають від свого оточення, залежить нормальний клімат у суспільстві.

Отже, почнемо знайомство з нормативними актами, які існують в нашій державі.

По-перше, в ст.17 Конституції України зазначено: „Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.“ Ці обов’язки покладаються на Збройні сили України.

Відповідно у ст. 65 Конституції України є таке положення: “Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.“ Тобто, Конституція України встановлює одним з найважливіших обов’язків громадян України захист України, перш за все від збройної агресії.

Відповідно до цих конституційних норм Верховною Радою України прийнятий Закон „ Про військову службу та військовий обов’язок“. Перший варіант цього закону був прийнятий у 1996 році. У 1999 році він зазнав суттєвих змін.

Що ж таке – „Загальний військовий обов’язок“?

Ви знаєте, що в деяких країнах світу, в Європі, Америці є професійні армії. Це означає, що захист країни покладений на фахівців – професіоналів, які роблять військову кар’єру, вступаючи до лав професійної армії на контрактних засадах. І офіцери, і солдати такої армії отримають зарплатню, як будь - який фахівець, що виконує професійний обов’язок.

Але є розвинуті країни, де є загальний військовий обов’язок, як і в Україні. Це, наприклад, Німеччина, Швейцарія, Ізраїль, Туреччина. В цих країнах усі юнаки, які досягли відповідного віку, мають відслужити в армії деякий термін. В Ізраїлі та Туреччині до лав армії призивають і дівчат. Хто, яким чином і на який термін має бути призваний, регламентується законодавчими актами цих країн.

Тобто, загальний військовий обов’язок полягає в тому, що на службу йдуть не професіонали, які „роблять військовими“, а пересічні молоді громадяни, які під час служби отримують якусь військову професію. Вони не можуть відмовитись від проходження служби без причин, передбачених у Законі „Про військовий обов’язок і військову службу“, хоча в більшості перелічених країн вони можуть відслужити альтернативну службу, якщо їх переконання чи релігія забороняє їм брати в руки зброю.

Закон про альтернативну службу має і Україна. Його положення та недоліки ми будемо обговорювати в наступному бюлетені.

Отже, в Україні існує загальний військовий обов’язок.

Ст. 15 Закону „Про загальний військовий обов’язок і військову службу“ чітко регламентує, на кого розповсюджується дія цього Закону: На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров’я і віком

Особливо треба звернути увагу на те, що "у разі коли за будь-яких обставин повістка не надійшла, призовники зобов’язані з’явитися до призовної дільниці у місячний строк з дня оголошення Указу Президента України".

У попередній редакції закону такого положення не існувало і можна було ухилитись від призову, посилаючись на те, що повістка вчасно не надійшла і не була призовником отримана. Ухилення від призову може привести до багатьох неприємностей, починаючи від сплати штрафів і до кримінальної відповідальності. Тому, молоді люди повинні знати законодавство, щоб цих неприємностей уникнути. Але, якщо молода людина має низку причин, через які він не може служити? Що робити в таких випадках? Для того, щоб юнак орієнтувався у своїх правах, він повинен знати положення ст. 17, 18 Закону „Про загальний військовий обов’язок і військову службу“.

Якщо ви маєте якісь інші серйозні причини, через які служба в армії є для вас і вашої родини на цей час або взагалі небажаною чи неможливою (важка хвороба когось з рідних, хвороба молодших братів чи сестер, яких ви утримуєте, тощо) є один вихід. Ви повинні написати заяву про свої сімейні обставини до РВК вашого району, підтвердивши своє прохання відповідними довідками. Призовна комісія РВК може задовольнити ваше прохання. Якщо цього не відбудеться, ви можете подати прохання до призовної комісії ОВК, яка остаточно вирішує такі питання.

Тепер, коли ви познайомились з основними положеннями законодавства про військову службу, ми просимо вас відповісти нам: який засіб формування збройних сил ви вважаєте більш ефективним: контрактний (професійний) чи загальний? Які вади має перший, які – другий засіб? Як ви ставитесь до того, що метою реформи збройних сил України оголошено перехід на контрактний засіб формування до 2015 року.

Ми також просимо вас висловити свої думки з приводу удосконалення захисту прав призовників і військовослужбовців строкової служби.

(Матеріали надані Харківською обласною спілкою солдатських матерів)