Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Український національний рух

ЧЕРЕДНИЧЕНКО ЄВГЕН РОМАНОВИЧ

07.03.2011 | Лісова В.П., Овсієнко В.В. | Преса
ЧЕРЕДНИЧЕНКО ЄВГЕН РОМАНОВИЧ (нар. 30.01. 1914 у м. Фастів Київської обл. – п. 11.01. 1994, м. Київ)

Спортсмен, педагог. Член ОУН, в’язень ГУЛАГу (1943-1956). Поет, публіцист, просвітник, громадський діяч.

«Батько мій – робітник і мати – домашня господиня були для своїх семи дітей зразком чесности, сумління, гостинности, щедрости та працьовитости, були цілим світом любови та добра», – писав Ч.

Закінчив Фастівську семирічку № 9. Навесні 1930 р. поїхав до старшого брата Володимира в м. Шахти, де закінчив гірничо-промислову школу і працював шахтарем.

1934 вступив до Московського інституту фізичної культури. Студентом-третьокурсником виборов звання чемпіона Радянського Союзу з класичної боротьби. Мав добрі успіхи з гімнастики, акробатики, плавання та лижв. З юних літ писав вірші.

Закінчивши інститут, 1938 р. повернувся в Україну. Завідував кафедрою фізичної культури в Інституті харчової промисловості в Києві.

Під час Другої світової війни вступив до ОУН, був призначений у Фастові районовим провідником, працював під псевдом «Сталий». Підпільники розповсюджували листівки, спрямовані проти окупаційного режиму. Заготовляли продукти харчування для загону УПА під командою станичного ОУН Володимира Косовського побіля Корнина на Житомирщині. 1943 р. під час відступу на Захід Ч. разом з іншими вояками потрапив у полон червоних. Робив спробу втекти. За «буржуазно-националистическую деятельность" та втечу засуджений ОСО до смертної кари. Через 33 доби її замінили на 15 р. каторги.

Карався в режимному таборі управління "Речлаг" на Воркуті (Заполяр’я), працював на шахті №5 комбінату «Воркутавугілля», з 1947 р. – на шахті № 1 «Капітальна». Вірші складав переважно в пам’яті, деякі ховав. Добра половина з них назавжди залишилась у шахтах.

Як обізнаного з медициною з часів навчання в інституті фізкультури, його призначили фельдшером. Тут він зустрівся з тяжко хворим на цингу поетом В. Косовським, поклав його до лікарні і так урятував від загибелі. Згодом завдяки допомозі лікаря з Польщі Владислава Сарнота влаштував його санітаром.

За участь у підготовці повстання в таборі 1953 р. Ч., як досвідченого і активного в’язня, відправили у Владимирську тюрму. Через рік його етапували до режимного табору управління "Озерлаг" у Сибіру.

1956 р. звільнений. Викладав фізкультуру у Фастівській середній школі № 20 (нині № 10). Згодом працював у Київському інституті підвищення кваліфікації вчителів, у Міністерстві освіти України. Всюди за ним наглядало недремне око КГБ. 4.09.1965 р. разом з дружиною, вчителькою української мови і літератури Вірою Нечипорівною, вони були серед тих, хто на заклик В. СТУСА встав у кінотеатрі «Україна», протестуючи проти арештів української інтеліґенції. Багато разів його і дружину викликали на допити, їх неодноразово звільняли з роботи. У 60-х рр. обоє викладали в школі села Стайки під Києвом. Вели велику культурно-просвітницьку роботу.

У кінці 80-х – на початку 90-х рр.. Чередниченки брали активну участь у багатьох національно-демократичних акціях. Ч. виступав на мітингах, у різних аудиторіях з палкими промовами та бойовими віршами. Був членом редколегії журналу ВТПВіР «Зона».

Власним коштом Ч. видав дві збірки віршів. Похований на Байковому цвинтарі в Києві. На його пам’ятнику вибиті слова:

Такої світ не знав тюрми,

Не знав такого ще розбою,

А ми лишалися людьми,

А ми лишалися собою!..

Бібліоґрафія:

1.

З того світу. – К.: Радянський письменник, 1991.

Ми ще зустрінемось з тобою, моя Вкраїно дорога // Самостійна Україна, № 13. – 1991 – Вересень.

Воскресіння: Поезії (передмова Св. Короненко). – УКСП «Кобза», 1993. – 116 с.

Вірші // З облоги ночі: Збірник невільничої поезії України 30 – 80 рр. / Упор. М. О. Самійленко. – К.: Укр. письменник. – 1993. – C 445-458.

2.

Євген Чередниченко [некролог] // Зона, №. 7. – 1994. – С. 248-253.

Чередниченко Євген Романович fastiv.biz Інформаційно-довідковий портал м. Фастів.

Юрій Хорунжий. Мужі чину: Історичні парсуни. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2005. – С. 342, 343, 353, 361, 363).

Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 1. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”. – 2006. – 1–516 с.; Частина 2. – 517–1020 с.; Частина 3. – 2011. – С. 1021-1380: Чередниченко: с. 1352–1354: http://archive.khpg.org/index.php?id=1299524752&w .

Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2-е вид.: 2012 р., – с. 791-792.

Віра Лісова, Василь Овсієнко, Харківська правозахисна група.

Cherednychenko Знаків 3.986. Останнє прочитання 16.05.2016.

Рекомендувати цей матеріал