Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Український національний рух

СОРОКА СТЕПАН КЛИМЕНТІЙОВИЧ

26.02.2009 | Овсієнко В.В. | Христинич Богдан. На шляхах до волі. Підпільна організація «Об`єднання» (1956-1959). – Львів, 2004.
СОРОКА СТЕПАН КЛИМЕНТІЙОВИЧ (нар. 1930 р. в с. Кричильськ Сарненського р-ну Рівненської обл. – п. 1999 р., м. Сарни).
Ув`язнений за участь у «Кричильській молодіжній ОУН». Достроково звільнений, та за підозрою у співпраці з підпільною організацією «Об`єднання» повернутий добувати 25-річний термін. Брав участь в акціях протестів. Історик.
З селянської родини. Студентом Київського гідромеліоративного інституту заарештований навесні 1952 р. як учасник підпільної юнацької групи «Кричильська молодіжна ОУН», за зв'язок з підпіллям. Його заарештували з листівками, утримували в Сарненській тюрмі. На слідстві Степан твердив, що оунівські листівки знайшов. Тоді його повезли до Кричильська ніби для проведення слідчого експерименту на місці, а насправді йому влаштували так звану «бочку». Дорога до села вела через ліс. У лісі на них нападають перевдягнуті у повстанців гебісти і відбивають Степана. Він повірив, що це справді повстанці, і розповім їм усю правду. Вони все це докладно запротоколювали. Відтак на псевдоповстанців нападають гебісти і захоплюють Степана разом з протоколами.
26.08. 1952 р. Військовий трибунал військ МГБ Рівненської обл. засудив С. на 25 р. позбавлення волі. Разом з ним засуджені на 25 р. ще 7 юнаків, у т.ч. його брат Семен СОРОКА, Кирило БАНАЦЬКИЙ, брати Сидір та Іван Харечко (втім, С. пізніше писав, що цю організацію Іван Харечко створив за завданням гебістів – це не завадило йому дістати 25 р. і відсидіти 4 р.).
Покарання С. відбував у таборах Комі АРСР, спочатку на шахтах Воркути, згодом в Інті. Був знайомий з засновниками та членами підпільної націоналістичної організації «ОБ`ЄДНАННЯ», створеної в Інті 1956 р., знав про її діяльність.
Влітку 1956 р. С. був достроково звільнений комісією Президії Верховної Ради СРСР зі зняттям судимості. Замешкав у м. Біла Церква на Київщині.
Восени 1957 р. в Білу Церкву з Інти приїхав щойно звільнений з ув`язнення його друг і односельчанин Кирило БАНАЦЬКИЙ з дружиною Оленою Куліш. На прохання заступника Провідника «Об`єднання» Володимира ЛЕОНЮКА вони привезли з Інти близько 1300 листівок "Колгоспнику!" та "Громадянине!". Поселилися в тому ж будинку, де жив С.. За завданням В. ЛЕОНЮКА частину листівок К. БАНАЦЬКИЙ відвіз колишнім інтинцям у Кіровоградську та Рівненську області, а решту заховав на горищі. Листівки були розкидані на Кіровоградщині та Рівненщині, вилучені в Йосифа СЛАБІНИ, отже, потрапили в руки КГБ.
Звичайно, С. знав про листівки. Можливо, поява їх у м. Сарнах – це справа його рук.
Влада була стривожена появою листівок, органи КГБ розпочали розслідування цієї справи. Щоб нейтралізувати людей, можливо, причетних до листівок, у київський слідчий ізолятор КГБ про всяк випадок з місць ув'язнення було етаповано Володимира Горбового, Михайла СОРОКУ, Катерину Зарицьку, М. Степаняка. Тоді ж Прокуратура УРСР скасувала низку постанов Комісії Президії Верховної Ради СРСР про дострокове звільнення з місць ув'язнення кількох десятків осіб. Під цю «зачистку» попали К. БАНАЦЬКИЙ та С.: на початку 1958 р. вони були схоплені в Білій Церкві та спроваджені досиджувати свої 25-річні терміни. Тим паче, що під час обшуку в їхньому помешканні були виявлені ці листівки.
С. карався в таборах Чуни (Іркутська обл.), потім у Мордовії, на Уралі (табір ВС-389/35, ст. Всехсвятська Пермської обл.).
У таборах С. спілкувався з шістдесятниками, вивчав історію, написав низку наукових праць, які, на жаль, не могли бути опублікованими. Однак їх читали співв`язні. Користувався повагою політв`язнів різних національностей.
С. брав участь в акціях протесту, у відзначеннях пам`ятних дат, релігійних та національних свят. Так, ХТС № 38/19 повідомляла про його дискусію в зоні №35 з делегацією «української громадськості» в липні 1975 р. про вбивство Ярослава Галана, виклала зміст його заяви в Політбюро ЦК КПСС від 3.06. 1975 р., де сказано, що він був заарештований за наклепницьким доносом: ніби готував замах на М.С. Хрущова. Коли брехня виявилася, його не звільнили, бо: «Хіба можна випускати Сороку не волю? Він же там буде розказувати людям!..», – сказав майор КГБ Рубан. «Виявляється, найстрашнішою моєю провиною є моя невинність», – писав С. у цій заяві.
У вересні 1975 р. С. у числі 28 політв`язнів відіслав попередження про можливу відмову від совєцького громадянства. 30.10, у День совєтського політв`язня, С. викликав приїжджий психіатр-консультант і погрожував йому запроторенням у психлікарню, якщо він не перестане писати заяви в офіційні установи. У День прав людини, 10.12. 1975, С. надіслав заяву в Президію ВР СССР та в посольство Великобританії про відмову від совєцького громадянства (ХТС № 39/05). У документі № 87 МГГ (автор Валерій МАРЧЕНКО, 1978) записано: «С. Сорока в різдвяний вечір поставив на своїй тумбочці свічку і гілочку ялини – в карцер».
Звільнившись у 1979 р., С. виїхав в Україну. Привіз багато історичної літератури та своїх рукописів. Лише дещо вдалося згодом опублікувати в місцевій пресі.
У часи «перебудови» брав активну участь у громадському та політичному житті. Був членом УГС, УРП, НРУ, "Просвіти". В останні роки жив у м. Сарни, був депутатом районної ради.
Помер у 1999 р., похований у м. Сарни.

Бібліоґрафія:
Хроника текущих событий, вип.. 38/19; 39/05.
Документы Московской Хельсинской Группы. 1976 – 1982 / [Моск. Хельсинк. группа; о-во «Мемориал»; сост. Д.И. Зубарев, Г.В. Кузовкин] – М.: Моск. Хельсинк. группа, 2006. – С. 52, 100, 360.
Леонюк Володимир. На прю стає Об`єднання // Зона, 1994. – № 6. – С. 163 – 180.
Христинич Богдан. На шляхах до волі. Підпільна організація «Об`єднання» (1956-1959). – Львів, 2004. – С. 173-174.

Склав Василь Овсієнко 26 лютого 2009 року. Харківська правозахисна група. Довідку слід доповнити і доопрацювати.

Рекомендувати цей матеріал