Мармус Володимир

 370607.11.2006

Щоб Ви хотіли, щоб молодь знала про УГГ, або взагалі про дисидентський рух?

Оскільки сьогодні молодь майже нічого не знає ні про УГГ, ні про дисидентський рух загалом, необхідно подавати про цей рух як найбільше інформації. Зокрема, про мотиви утворення УГГ, та про дії і методи каральних органів.

Часто чуємо від людей, що стояли на Майдані, що в них просто не було вибору, а в Вас в ті роки був вибір?

Для мене особисто у 70-ті роки також не було вибору (такий був стан душі по відношенню до того, що діється навкруг). А зараз поки, що є реальний і серйозний шанс усунути зло і встановити справедливість.

1. Як би Ви пояснили молодим людям, що таке дисидентство? Чи вважали Ви себе дисидентом?

Дисиденство - це противлення ворожій державній системі. Ми вважали себе дисидентами на хвилі національного патріотизму, оскільки панувала політика русифікації.

2. Слово "інакодумець" важко перекл. англійською мовою. Це суто лінгвістичний момент, чи таке поняття недоречно в плюралістичному. суспільстві?

Сьогодні це поняття можна хіба використовувати в інформації про минуле, як синонім дисиденства.

3.Вимога дисидентів 60-70-х "Виконуйте свої закони!" багато хто пояснював як гру, бо не вірили, що це можливо. Є думка, що члени УГГ розраховували на якийсь діалог з владою. Що Ви дум. з цього приводу? Наскільки актуально в сучасній Україні залишається вимога поваги до права, як фундаменту правозахисту?

Дисидентський рух 60-70-х був різночинний аж до довіри (певної частини) владі. Серед ув’язнених були й такі, що пропонували вдосконалення системи і за це сиділи. А сьогодні проблеми з правом щодо правозахисту немає. Скоріше є проблема з його невиконанням і його зловживанням.

4. Які думки, або події підштовхнули Вас на шлях протистояння радянському режиму ?

Національні переконання. А підштовхнули арешти в січні 1972.

5 Наскільки Вас підтримували? Чи мало для Вас значення (і чи Ви знали про це), що в інших країнах велися кампанії на захист політв’язнів?

Підтримка була моральна і матеріальна, наскільки це позволяв режим. І це збільшувало сили, дух, віру в те, що ми праві і потрібні. Про підтримку за

6. Щодо того, чи потрібна інформація про страх людей в СРСР і чи така інформація принесе користь.?

Потрібно. Адже тільки в порівняні можна оцінити шось, а тим більше свободу.

7. Як Ви ставитесь до тих, хто співпрацював. з каральними органами?

Негативно. За винятком, якщо це було потрібно для одержання інформації з каральних органів.

8. Які цілі Ви ставили тоді собі і чи змінилося Ваше уявлення про свободу ?

Хоча що небудь зробити для справи відродження України. Сьогодні поняття "свобода" для мене набагато ширше ніж тоді.

9. Які б поради Ви дали "новим" правозахисникам.

Не робити з правозахисту самоціль, а засіб до встановлення в Україні правової справді демократичної системи.

З повагою Володимир Мармус

 Поділитися
MENU