Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

ЗАКОРДОННЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНКСЬКОЇ ГРУПИ

06.11.2006

ЗАКОРДОННЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНКСЬКОЇ ГРУПИ. У січні 1977 Голова УГГ М.РУДЕНКО по телефону попросив Леоніда ПЛЮЩА, який еміґрував у Францію в січні 1976, бути представником УГГ за кордоном. У жовтні 1978 р. письмове доручення Групи представляти її за кордоном одержав член-засновник УГГ ген. Петро ГРИГОРЕНКО, який виїхав у США в листопаді 1977 р.. Коли в жовтні 1978 р. на Захід виїхала Надія СВІТЛИЧНА, вони створили Закордонне Представництво УГГ з осідком у Нью-Йорку. Очолив його П.ГРИГОРЕНКО. У листопаді 1979 до ЗП УГГ долучилася Ніна СТРОКАТА, у січні 1980 – Володимир МАЛИНКОВИЧ.

Діяльність ЗП УГГ розвивалася у двох основних напрямках: видання українською і англійською мовами пресових повідомлень про арешти і репресії в Україні; поїздки з виступами перед українською громадою в країнах Заходу, зустрічі з дипломатами,  іноземною пресою, свідчення в Конґресі США.

Найуспішнішим виступом членів ЗП УГГ на Заході можна вважати  активну участь у міжнародній Гельсінкській конференції в листопаді 1980 року в Мадриді (Іспанія). УГГ і ЗП УГГ там представляли ген. П.ГРИГОРЕНКО, Н.СТРОКАТА, Л.ПЛЮЩ і В.МАЛИНКОВИЧ. Представники вашингтонського Комітету Гельсінкських Ґарантій для України та Інформаційної служби "Смо­лоскип" Андрій Фединський (голова Оргкомітету) і Андрій Каркоць були організаторами всіх зустрічей з західними дипломатами в Мадриді, влаштовували прес-конференції, прийняття і були перекладачами на англійську мову, а Олесь Хам з Арґентини – на іспанську. Діяльність членів ЗП УГГ у Мадриді разом з представниками Комісії Людських Прав Світового Конґресу Вільних Українців сенатором Канадського Парламенту Павлом Юзиком  і Христиною Ісаїв та представницею української громади Філадельфії Орисею Гевко дали неабиякий позитивний результат для української справи: західна преса знову заговорила про Україну, а дипломати країн – учасниць Гельсінкського процесу відкрили для себе Україну, яка бореться.

  Після Мадридської конференції ЗП УГГ посилило свою видавничу діяльність. Секретар Представництва Н.СВІТЛИЧНА почала з 1980 р. видавати щомісячний “Вісник репресій в Україні” українською і англійською мовами (виходив до кінця 1985 р.). Під її керівництвом з’явилися деякі випуски інформаційних бюлетенів УГГ, у часи перебудови – передруки неформальних журналів “Кафедра” та “Український вісник” , інформаційні листки Львівської філії УГС.

  ЗП УГГ брало активну участь у відзначенні 5-ї річниці  УГГ у Вашинґтоні 16.11. 1981. З цієї нагоди свідчення перед Гельсінкською Комісією Конґресу США давали ген. П.ГРИГОРЕНКО, Н.СТРОКАТА і В.МАЛИНКОВИЧ, брала участь Надія СВІТЛИЧНА, а від “Смолоскипа” і Комітету Гельсінкських Ґарантій для України – Андрій Каркоць.

11.02. 1987 р. помер Голова ЗП УГГ П.ГРИГОРЕНКО. У січні 1988 р. у США приїхали Голова УГГ Микола РУДЕНКО зі своєю дружиною Раїсою РУДЕНКО. М.РУДЕНКО зразу очолив ЗП УГГ. Коли з ініціативи В.ЧОРНОВОЛА УГГ 7.07.1988 була трансформована в Українську Гельсінкську Спілку , ЗП УГГ повним складом стало представляти її за кордоном. У цьому короткому часі Представництво  поповнилося новими членами, які прибули на Захід: Раїса Мороз, Петро РУБАН, Людмила Литовченко, Микола Мовчан, о. Василь РОМАНЮК і Тарас Романюк. Вже 4.12.1988 р. за їхніми підписами з’явилося перше спільне звернення до української громади Західної діаспори.

  З проголошенням Незалежності ЗП УГГ завершило свою закордонну місію, а його голова М.РУДЕНКО повернувся в Україну.

Осип Зінкеви
Рекомендувати цей матеріал