Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)

06.11.2006

УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА) – бойові з'єднання, що перебували під командуванням Української Головної Визвольної Ради. Офіційною датою створення УПА вважається 14.10.1942, день Покрови, хоча про створення армії було оголошено навесні 1943. Армія формувалася на базі військових загонів ОУН, її командуючим став Роман Шухевич (генерал Чупринка). Чисельність армії досягала 100 тис. чоловік (з них 40 тис. бійців). УПА користувалася широкою підтримкою населення України. За час свого існування УПА вела партизанську війну з німецькими, польськими і радянськими окупантами. Бійці УПА перешкоджали вивозові молоді на примусові роботи в Німеччину, виселенню українців з рідних місць поляками і, нарешті, депортаціям у східні райони СРСР, що проводився радянською владою.

Після поділу в 1945 Західної України між Польщею і СРСР для розгрому УПА були задіяні великі військові з'єднання Радянської армії і Війська Польського. У боротьбі з УПА радянська влада вдавалася до провокаційних методів, спеціальні загони НКВД-МГБ, видаючи себе за воїнів УПА, тероризували місцеве населення. Одночасно місцеве населення, що підтримувало бійців УПА (насамперед сільські жителі Західної України) піддавалися масовим репресіям як „зрадники народу” (див. ст. 54-1 КК УРСР ).  Окремі загони УПА в 1947 зуміли з боями прорватися на Захід.

Останні частини УПА на території УРСР були ліквідовані тільки в 1954. Окремі боївки діяли до 1956 р. і пізніше.

Ув’язнені вояки УПА були основною рушійною силою повстань у концтаборах на початку 50-х рр.. Вони мали ідейний та моральний вплив на шістдесятників та правозахисників, що прибували в табори в 60–70-х рр. 

 

Харківська правозахисна група
Рекомендувати цей матеріал