Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

РАДІО «СВОБОДА (РС, Radio Liberty)

06.11.2006

РАДІО «СВОБОДА (РС, Radio Liberty) – радіостанція, створена за ініціативою уряду США для трансляції на СРСР найуживанішими мовами, у т.ч. українською, з метою дати слухачам об’єктивну інформацію та коментарі про політичні події, щоб сприяти витворенню в СРСР незалежної громадської думки. РС відстоює демократичні свободи згідно з Декларацією прав людини ООН і права народів на самовизначення. Щоденна українська програма  (від 16.08.1954) подає політичні новини, хроніку українського життя, огляд преси, коментарі про актуальні події в Україні, бесіди з історії України, матеріали українського самвидаву, літературні огляди, релігійні пересилання та ін.

Корпорація „Комітет радіо «Визволення»” була заснована 1951 з залученням еміґрантських груп з СРСР. З 1.03.1953 до кінця 1950-х виходила в ефір під назвою «Визволення». З 1953 штаб-квартира РС розташовувалася в Мюнхені, у червні 1995 переведена в Прагу. До 1971 фінансувалася  США неофіційно з бюджету ЦРУ, після цього фінансування і контроль за діяльністю радіостанції здійснює міжпартійна Рада міжнародного радіомовлення уряду США. У 1975 РС злилася з радіостанцією «Вільна Європа» (РВЄ, транслювала передачі в країни Варшавського Пакту) у компанію радіо «Вільна Європа» / радіо «Свобода» (РВЄ/РС; RFE/RL). Попри інтенсивне глушіння, РС, за власними оцінками, мала 7–9 млн. радіослухачів у СРСР.

Керівниками Української служби РС у різний час були Микола Ковальський (1955), Михайло Добрянський (1956-71), А. Ромашко, Микола Герус, Анатолій Камінський, Богдан Нагайло, Роман Купчинський (1991-2001), Олександр Народецький (2001-2005) та Ольга Буряк (з 2005).

У 1950–1960-і співробітниками й авторами передач Української служби були еміґранти першої і другої хвиль з радянської України. Із середини 1970-х там стали працювати  українські дисиденти – еміґранти третьої хвилі Леонід ПЛЮЩ, Надія СВІТЛИЧНА, Віктор Боровський, Мойсей Фішбейн. Працювали на РС, часто під псевдонімами, такі відомі українці як Емма Авдієвська (Галина Гордієнко), Ігор Качуровський, Ігор Гордієвський, як позаштатні співробітники – Богдан Осадчук, Іван Майстренко, Борис Левицький. 

У російській редакції працювали і висвітлювали українську тематику Людмила АЛЕКСЕЄВА, Віктор НЕКРАСОВ, Володимир МАЛИНКОВИЧ, Габріель Суперфін, Володимир Тольц, Сергій Солдатов, Кронід Любарський, Галина Салова та ін. 

У 1961–1980 на РС виходило більше 80-ти програм, що висвітлювали різні питання історії, політичного, економічного і культурного життя СРСР, замовчувані радянськими ЗМІ. Кожна національна редакція фактично виконувала функції національного радіо. У центрі уваги радіостанції були прояви інакомислення в СРСР – основним джерелом про них із другої половини 1960-х став самвидав. При радіостанції виникли Дослідний центр та Архів Самвидаву (АС), чия колекція позацензурних текстів з СРСР 1950–1980-х є найбільшою у світі. Видавався „Бюлетень Самвидаву”.

Радянські громадяни, які записували передачі радіостанції (див., напр., Г.МАКОВІЙЧУК), а також автори самвидавських текстів, які передавалися РС, піддавалися переслідуванням; на політичних процесах у СРСР сам факт трансляції позацензурного тексту радіостанцією «Свобода» служив «доказом» його кримінальності, а прослуховування передач – свідченням нелояльності громадянина до радянського ладу.

Глушіння передач РСЕ/РС, що почалося з перших днів транслювання на СРСР, було припинено тільки в жовтні 1988, у період горбачовської гласності та перебудови. З цього часу радянським громадянам більше не заборонялося співробітництво з РС.

 Першими кореспондентами „Свободи” в Україні стали Сергій НАБОКА, Леонід Мілявський, Світлана Рябошапка, Іван Рибалко, Андрій Дерепа. Першими московськими кореспондентами „Свободи” були  Анатолій Доценко, Віталій Портніков та Матвій Ганапольський.

У лютому 1992 відкрилося представництво РС в Києві, яке працює по сьогоднішній день. Нині Радіо Вільна Європа/радіо Свобода транслює 24-ма мовами.

 

Харківська правозахисна група
Рекомендувати цей матеріал