СТАТТЯ 138 КК УРСР – «ПОРУШЕННЯ ЗАКОНІВ ПРО ВІДОКРЕМЛЕННЯ ЦЕРКВИ ВІД ДЕРЖАВИ І ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ»

 370206.11.2006

СТАТТЯ 138 КК УРСР – «ПОРУШЕННЯ ЗАКОНІВ ПРО ВІДОКРЕМЛЕННЯ ЦЕРКВИ ВІД ДЕРЖАВИ І ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ»— у радянському законодавстві склад злочину, що служив одним із кримінально-правових інструментів переслідування активних віруючих, як кліриків, так і мирян. Для цього використовувалася друга частина формулювання, щодо «відокремлення школи від церкви», яка тлумачилася якнайширше: за цим звинуваченням притягалися до кримінальної відповідальності особи, які навчали інших громадян основ релігії: проповідники, місіонери, священики, які давали релігійну освіту молоді, і навіть, у деяких випадках, батьки, які виховували своїх дітей у релігійному дусі. Про застосування першої частини статті (порушення законів про відокремлення церкви від держави) даних нема.

Ст. 138 в КК УРСР з’явилися 1960 (вступив у дію з 1.01.1961) на хвилі хрущовської антирелігійної кампанії; передбачене покарання – виправні роботи на термін до одного року або штраф до ста карбованців. У 1966 була доповнена частиною другою, що посилила покарання до трьох років позбавлення волі.

Знята з Кодексу 14.04.1989. Засуджені за ст. 138 підпадають під реабілітацію згідно з Законом УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 р.

Див. також ст. 209 .  

 

Харківська правозахисна група – за матеріалами Московського „Меморіалу”
 Поділитися
MENU