Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

ГОМІН

03.11.2006

„ГОМІН”, етнографічний хор. Виник у Києві 1969 р., нелегально збирався в різних приміщеннях, на схилах Дніпра. Пропагував народні пісні, свята і звичаї: колядки, щедрівки, веснянки, свято Купала тощо. Був середовищем, де гуртувалася українська інтеліґенція. Тут поширювалися патріотичні настрої, ходив самвидав. Хор співав біля пам’ятника Т.Шевченку 22 травня , у зв’язку з чим його учасники зазнавали всілякої дискримінації. Незмінний керівник хору – канд. мистецтвознавства Леопольд Ященко – 1971 р. виключений зі Спілки композиторів за „ідейні помилки, допущені в керівництві хором”, сам хор ліквідовано як націоналістичний. 1984 колишні учасники хору знову почали збиратися на алеях Гідропарку, з 1985 в будинку культури „Київметробуду”. 1988 хор повернув собі назву „Гомін”. Першим у Києві почав прилюдно виконувати національний гімн „Ще не вмерла Україна”. Учасник велелюдних маніфестацій і мітингів на утвердження незалежності. Хор є справжньою живою скарбницею пісенної народної творчости. Л.Ященко – лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка 1993 р.

 

Харківська правозахисна група
Рекомендувати цей матеріал