Menu
віртуальний музей
Дисидентський рух в Україні
Ґлосарій

ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ООН

01.11.2006

ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ООН – перший міжнародно-правовий акт, у якому були сформульовані основні громадянські, політичні і соціально-економічні права людини. Затверджена і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948. День її прийняття – 10 грудня – був оголошений Міжнародним днем захисту прав людини (див. День прав людини).

СРСР і УРСР при затвердженні Декларації утрималися. У Радянському Союзі текст Декларації друкувався малими тиражами тільки в спеціальних виданнях. Із середини 1960-х Декларація почала широко розповсюджуватися в самвидаві, її машинописні копії неодноразово вилучалися в дисидентів на обшуках. Апеляції до статей Декларації, які проголошували права і свободи (право на одержання і поширення інформації незалежно від державних кордонів, право на еміґрацію, право на свободу мирних зборів і асоціацій), стали  лейтмотивом документів і акцій правозахисного руху в СРСР. Редакція «Хроники текущих событий» вибрала як епіграф до бюлетеня ст.19 Декларації: «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів».

 

Харківська правозахисна група – за матеріалами Московського „Меморіалу”
Рекомендувати цей матеріал