КЛИМЧАК БОГДАН СТЕПАНОВИЧ

 397519.04.2005

автор: І.Рапп

 

 

(нар. 22.07.1937, с.Себечів Сокальського (тоді Забузького) р-ну Львівської обл. (тоді Польща).

Письменник, багатолітній в’язень ГУЛАГу. 

1946 р. район, де народився К., приєднали до Польщі, 1951 повернули Україні. Щоб покінчити з повстанцями, всі села Забузького р-ну, село за селом, були спалені, а мешканці вивезені в товарняках і розселені в сусідній Тернопільській області.

1949 був заарештований старший брат К. Мирон, член ОУН, і засуджений за ст. 58 КК УРСР до 25 р. позбавлення волі. Уся родина після цього була вислана на спецпоселення в Хабаровський край.

1953 з дозволу спецкомендатури К. вступив до Магаданського гірничого технікуму.

У 1957 брат К. звільнений, родині скасували режим спецпоселення.

Упродовж усіх чотирьох років навчання К. сперечався не лише зі своїми однолітками, але й зі спецкомендатурою, не вірячи офіційній пропаґанді. У комсомол так і не вступив. Його постійно "опрацьовували".

Щойно одержавши 15.06.57 диплом гірничого техніка, 17.06 К. заарештований і за ст. 58-10 КК РРФСР засуджений до 5 р. таборів. Карався в Магаданській обл., на Тайшетській трасі в Іркутській обл., у Мордовії. Відбувши термін, К. повернувся в Україну. За фахом улаштуватися на роботу не міг, доводилося часто змінювати місце роботи. Постійно перебував під наглядом КДБ, була навіть спроба звинуватити його в диверсії, але "докази" не трималися купи і справу припинили.

1963 К. одружився, народилася донька, та шлюб виявився нетривким - через 14 місяців сім’я розпалася.

Писати К. почав ще на Колимі. 1958 написав новелу "24 години з життя в’язня". Переїжджаючи в Тайшет, К. втратив перший свій твір, але відновив його в 1961. Між 1962-1972 К. написав шість ліричних мініатюр, а з 1973 почав серію політично спрямованих новел. У них осмислював минуле, сучасне і можливе майбутнє України. У 1976 була написана новела "Оаза", найважливіший для К. твір, сюжет якого прислужився ідеї створення символічного пантеону України.

Постійні погрози КДБ, неможливість не лише опублікувати свої твори, але навіть показати їх будь-кому, призвели до того, що К. вирішив покинути СРСР і в 1978 перейшов радянсько-іранський кордон у районі ст.Такир (Туркменія). Він узяв з собою написані ним у різний час твори "24 години з життя в’язня", "Проблема планети „БК 666/3", "Tango Italiano", "Спогади про майбутнє" (1973), "Скажи, що я мертвий" (1974), "Оаза", "Аморальний кодекс будівника комунізму" (1976), а також декілька улюблених творів в українських перекладах ("Степовий вовк" Гессе, "Вибрані листи" Сенеки, "Сніги Кіліманджаро" Гемінґвея).

Перейшовши кордон, К. здався властям, пояснюючи, що просить провести його в Британське посольство, що він хоче одержати політичний притулок у Великобританії. Однак, згідно з домовленістю між СРСР та Іраном, про віщо, звичайно, К. не знав, через 9 днів, 01.10.78, він був переданий радянським властям.

К. було пред’явлене звинувачення за ст. 62 КК ТРСР ("зрада батьківщини“) та 62 КК УРСР ("антирадянська агітація і пропаганда"). 18.06.79 К. був засуджений Львівським облсудом до 15 р. таборів суворого режиму і 5 р. заслання. Караючись у Пермських таборах ВС-389/36 і 35, постійно проводив акції протесту проти позбавлення його кореспонденції, побачень. За 12 р. ув’язнення К. 590 діб провів у ШІЗО (штрафний ізолятор), 10 місяців у ПКТ (табірна тюрма), він був засуджений на 3 р. спецв’язниці (1981-1984, м.Чистополь, Татарія), 7 місяців був на пониженому харчуванні, не мав жодного побачення. К. стверджує, що найтяжчим у таборах був режим за Горбачова.

У 1987 К. категорично відмовився підписати будь-який папірець, що став би умовою звільнення. 11.11.90 К. звільнений останнім з українських політв’язнів. Вирок Львівського облсуду скасований.

1994 у Львові вийшла книга К. "Оаза-гора", що увібрала найважливіші його твори та спогади, у 1999 - збірка „Оновлений Декалог поневоленого Українця“.

Живе у Львові.

Бібліоґрафія:

I.

Б.Климчак. Оаза-гора.— Львів: Поклик сумління, 1994.

II.

Вісник репресій в Україні.— Нью-Йорк: Закордонне представництво Української Гельсінкської групи, 1981, вип. 8.— С. 13.


Архів ХПГ: Інтерв’ю з Б. Климчаком 21.01. 2000 р. http://archive.khpg.org/index.php?id=1203669813&w 

Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина 1. – Харків: Харківська правозахисна група; „Права людини”, 2006. – C. 303–305. http://archive.khpg.org/index.php?id=1113912590&w.

Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. – К.: Смолоскип, 2010. – С. 296–297; 2-е вид.: 2012 р. – С. 329–330.

Ірина Рапп, Богдан Климчак. Харківська правозахисна група. 21.01.2000. Останнє прочитання 9.08.2016.

 

 

 Поділитися
MENU